про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу
06 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/13592/25
категорія 113050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 12.02.2025 № ЦО-4507 про скасування рішення прийнятого відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №299/2 від 18.11.2019 щодо встановлення ОСОБА_1 третьої групи інвалідності (загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату) довічно.
Ухвалою від 10.09.2025 суд витребував у державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України":
- належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття рішення від 12.02.2025 № ЦО-4507 (у тому числі медичних документів, протоколів засідань комісій, тощо);
- пояснення щодо причин, обставин та підстав прийняття рішення від 12.02.2025 № ЦО-4507;
- належним чином засвідчені копії доказів повідомлення ОСОБА_1 про необхідність проведення повторного оцінювання.
11.09.2025 ухвалу про витребування доказів було доставлено відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку в його електронний кабінет, яка міститься в матеріалах справи.
Станом на 06.11.2025 вимоги ухвали суду від 10.09.2025 відповідачем не виконані та не повідомлено про неможливість виконання такої ухвали.
Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 12 частини 1 статті 24 КАС України наведено визначення, що судове рішення - це рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з частиною 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд зауважує, що докази, які витребовуються у відповідача, є суттєвими для розгляду даної справи, а також є важливими для встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті.
Так, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень матиме наслідком застосування заходів процесуального примусу (частина 1 статті 149 КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Частинами 2, 5, 6 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
З огляду на те, що державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" не виконала процесуальні обов'язки, покладені на неї судом, а саме не виконала вимог ухвали про витребування доказів від 10.09.2025 без поважних причин, що призвело до суттєвого затягування судового процесу, є грубим порушенням норм процесуального права та фактично ігноруванням судових рішень, які набрали законної сили, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з посадової особи (керівника) - директора державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України штрафу в сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 6056,00 грн (3028,00 грн х 2 = 6056,00 грн) за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, ненадання суду доказів, що витребовувалися.
Крім того суд дійшов висновку про необхідність повідомити Міністерство охорони здоров'я України про невиконання ухвали суду від 10.09.2025 та накладання штрафу на директора державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", оскільки установа підпорядковується безпосередньо МОЗ України, а також зобов'язати Міністерство охорони здоров'я забезпечити виконання ухвали про витребування доказів від 10.09.2025.
Керуючись статтями 144, 149, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Стягнути з директора державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Варивончика Дениса Віталійовича (адреса державної установи: 49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Макаревського Феодосія, будинок 1а, код ЄДРПОУ 03191673) у дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок).
Роз'яснити директору державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Варивончику Денису Віталійовичу, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення шляхом виконання вимог ухвал суду від 10.09.2025 у термін, що не перевищує п'яти днів, з дати отримання даної ухвали, та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи та скерувати до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) в порядку, визначеному статтею 149 КАС України, для звернення до виконання.
Зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925) забезпечити виконання державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" ухвали Житомирського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 10.09.2025 в десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали.
Надіслати Міністерству охорони здоров'я України копію цієї ухвали та ухвали Житомирського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 10.09.2025.
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.М. Леміщак
Повне судове рішення виготовлено 06.11.25