07 листопада 2025 рокуСправа №160/25208/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV із зарахуванням до страхового стажу періодів участі у бойових діях з 15.06.2015 по 22.07.2015, з 18.11.2015 по 22.11.2015, з 02.02.2016 по 02.03.2016, з 28.06.2016 по 02.07.2016, з 19.07.2016 по 20.07.2016, з 25.06.2022 по 26.06.2022, з 05.07.2022 по 22.08.2022, з 29.08.2022 по 30.08.2022, з 30.09.2022 по 01.10.2022, з 01.11.2022 по 01.11.2022, з 14.11.2022 по 18.11.2022, з 29.11.2022 по 05.12.2022, з 12.12.2022 по 20.12.2022, з 23.12.2022 по 17.01.2023, з 19.01.2023 по 13.02.2023, з 17.02.2023 по 21.02.2023, з 26.02.2023 по 03.04.2023, з 25.04.2023 по 29.07.2023 згідно із довідками №3/76 від 03.07.2017, № 1035/50/143 від 06.03.2024 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з дати призначення пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати йому пенсію за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV із зарахуванням до страхового стажу періодів участі у бойових діях з 15.06.2015 по 22.07.2015, з 18.11.2015 по 22.11.2015, з 02.02.2016 по 02.03.2016, з 28.06.2016 по 02.07.2016, з 19.07.2016 по 20.07.2016, з 25.06.2022 по 26.06.2022, з 05.07.2022 по 22.08.2022, з 29.08.2022 по 30.08.2022, з 30.09.2022 по 01.10.2022, з 01.11.2022 по 01.11.2022, з 14.11.2022 по 18.11.2022, з 29.11.2022 по 05.12.2022, з 12.12.2022 по 20.12.2022, з 23.12.2022 по 17.01.2023, з 19.01.2023 по 13.02.2023, з 17.02.2023 по 21.02.2023, з 26.02.2023 по 03.04.2023, з 25.04.2023 по 29.07.2023 згідно із довідками №3/76 від 03.07.2017, № 1035/50/143 від 06.03.2024 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з дати призначення пенсії;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку та виплаті пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.02.1989 по 04.01.1993;
- зобов'язати відповідача зарахувати до його страхового стажу період роботи з 01.02.1989 по 04.01.1993 та здійснити перерахунок та виплачувати йому пенсію, починаючи з дати призначення пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він з 31.07.2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час призначенні пенсії позивачу при розрахунку його страхового стажу, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.07.1989 не враховано період його роботи з 01.02.1989 по 04.01.1993, оскільки записи про прийняття та звільнення внесено з порушенням вимог Інструкції №162, а саме: дописано номер та дату наказу про прийняття, відсутнє посилання на статтю звільнення, є виправлення. Однак, на його думку, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Крім того, періоди участі його у бойових діях з 15.06.2015 по 22.07.2015, з 18.11.2015 по 22.11.2015, з 02.02.2016 по 02.03.2016, з 28.06.2016 по 02.07.2016, з 19.07.2016 по 20.07.2016, з 25.06.2022 по 26.06.2022, з 05.07.2022 по 22.08.2022, з 29.08.2022 по 30.08.2022, з 30.09.2022 по 01.10.2022, з 01.11.2022 по 01.11.2022, з 14.11.2022 по 18.11.2022, з 29.11.2022 по 05.12.2022, з 12.12.2022 по 20.12.2022, з 23.12.2022 по 17.01.2023, з 19.01.2023 по 13.02.2023, з 17.02.2023 по 21.02.2023, з 26.02.2023 по 03.04.2023, з 25.04.2023 по 29.07.2023 згідно із довідками №3/76 від 03.07.2017, № 1035/50/143 від 06.03.2024 не зараховано на пільгових умовах один місяць служби за три місяці як учаснику бойових дій. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Також цією ухвалою зобов'язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.
24.09.2025 до суду від відповідача надійшла належним чином завірена копія пенсійної справи. Але відзиву на позовну заяву, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області з 31.07.2018 як отримувач пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Відповідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача, станом на 01.03.2025, становить 39 років 07 місяців 5 днів. Позивач продовжує працювати.
17.06.2025 року представником позивача було направлено на адресу відповідача адвокатський запит щодо пенсійного забезпечення позивача.
Листом від 26.06.2025 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило про те, що відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, військова служба в складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі під час виконання інтернаціонального обов?язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісарів, що видаються в порядку, встановленому Міноборони. Цим порядком затверджено також форму довідки, що видається військкоматами, де зазначено періоди служби в діючій армії і те, що вони зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. В матеріалах електронної пенсійної справи позивача відсутня довідка з інформацію про періоди безпосередньої участі у бойових діях, які необхідно зарахувати у трикратному розмірі, тому періоди проходження військової служби зараховано до його страхового стажу без урахування кратності. До загального страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.02.1989 по 04.01.1993 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.07.1985, оскільки записи про прийняття та звільнення внесено з порушенням вимог Інструкції №162, а саме: дописано номер та дату наказу про прийняття, відсутнє посилання на статтю звільнення, є виправлення. Для розгляду питання щодо зарахування до стажу вищезазначеного періоду роботи позивачу необхідно надати уточнюючу довідку з місця роботи. Відповідно до статті 40 Закону № № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за період з 01.04.1986 по 31.07.1996 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2024. Оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутня сплата внесків за період роботи позивача з 01.07.2000 по 31.12.2003 заробіток взято "нулями".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст.24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із ст.40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із п.20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що на момент заповнення трудової книжки в спірних записах, порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці і соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців.
Згідно із пунктом 2.2 Інструкції №162 (аналогічна норма є в Інструкції № 58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно із записами в трудовій книжки серії НОМЕР_1 від 09.07.1989 спірний період позивачу не зарахований відповідачем, а саме:
- 01.02.1989 - прийнятий в кооператив «Рейс» на посаду начальника ремонтно-будівельної ділянки, наказ №2 від 01.02.1989 р.;
- 01.07.1989 - переведений на посаду старшого диспетчера, наказ №12 від 01.08.1989 р.;
- 21.08.1989 - переведений на посадо автослюсаря, наказ №14;
- 30.11.1989 - переведений на посаду диспетчера, наказ №19;
- 01.08.1992 - переведений на посаду бухгалтера з поєднанням посади диспетчера, наказ №24;
- 04.01.1993 - звільнений з кооперативу «Рейс», протокол №1 від 04.01.1993 р.
Вказаний період не зараховано до страхового стажу, оскільки записи внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №162.
З огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення трудової книжки працівника його роботодавцем.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 19.12.2019 у справі № 307/541/17.
Водночас, в разі виникнення у відповідача будь-яких сумнівів щодо вчинених записів в трудовій книжці, чинним законодавством передбачено право пенсійного органу витребувати первинні документи щодо таких записів.
Також, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, виявлені відповідачем недоліки у заповненні трудової книжки позивача, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу її роботи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виявлені недоліки оформлення трудової книжки позивача не можуть вважатися достатньою підставою для відмови останньому у зарахуванні цього періоду роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.
При цьому, суд враховує відсутність вини позивача у наявних зауваженнях щодо заповнення запису у його трудовій книжці відносно спірних періодів роботи, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком.
Також відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.
Крім того, суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував періоди роботи з 01.02.1989 по 04.01.1993 до позивача страхового стажу, а отже наявні правові підстави для зарахування вказаних періодів до його страхового стажу.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.02.1989 р. по 04.01.1993 р. згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.07.1989 р., та здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з дати призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо неврахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду служби з 15.06.2015 по 22.07.2015, з 18.11.2015 по 22.11.2015, з 02.02.2016 по 02.03.2016, з 28.06.2016 по 02.07.2016, з 19.07.2016 по 20.07.2016, з 25.06.2022 по 26.06.2022, з 05.07.2022 по 22.08.2022, з 29.08.2022 по 30.08.2022, з 30.09.2022 по 01.10.2022, з 01.11.2022 по 01.11.2022, з 14.11.2022 по 18.11.2022, з 29.11.2022 по 05.12.2022, з 12.12.2022 по 20.12.2022, з 23.12.2022 по 17.01.2023, з 19.01.2023 по 13.02.2023, з 17.02.2023 по 21.02.2023, з 26.02.2023 по 03.04.2023, з 25.04.2023 по 29.07.2023 згідно із довідками №3/76 від 03.07.2017, № 1035/50/143 від 06.03.2024 на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Так, Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
За правилами приписів пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, постановою КМУ від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 21.01.2016 року.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.07.2015 року №4/515, старший лейтенант ОСОБА_1 відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29 квітня 2015 року №172 призваний військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини ХПІ 3 курси м.Харків.
Згідно із довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2017 року №3/1, старший лейтенант ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України з 29.04.2015 по 15.06.2016, з 16.06.2016 по 27.12.2016 проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.08.2023 року №3/259, ОСОБА_1 дійсно проходив службу в ЗС з 25.02.2022 по 31.07.2023.
Згідно із довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 №3/76 від 03.07.2017 старший лейтенант ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією в Збройних силах України з 29.04.2015 по 27.12.2016, а також зазначено, що він приймав безпосередню участь в Антитерористичній операції: з 15.06.2015 по 22.07.2015, з 18.11.2015 по 22.11.2015, з 02.02.2016 по 02.03.2016, з 28.06.2016 по 02.07.2016, з 19.07.2016 по 20.07.2016 у довідці зазначенні прізвища посадових осіб та їх підписи.
Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_4 від 29.12.2016 №5260 старший лейтенант ОСОБА_1 дійсно в період з 15 червня 2015 р. по 22 липня 2015 р., з 18 листопада 2015 р. по 22 листопада 2015 р., з 02 лютого 2016 р. по 02 березня 2016 р., з 28 червня 2016 р. по 02 липня 2016 р., з 19 липня 2016 р. по 20 липня 2016 р., безпосередньо брав (брала) участь в антитерористичній операції, забезпеченні ї проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції смт.Велика Новосілка, м.Красноармійськ, Донецької області у довідці зазначенні прізвища посадових осіб та їх підписи, та накази командира.
Згідно із довідкою ВЧ НОМЕР_5 від 06.03.2024 № 1035/50/143 капітан ОСОБА_1 дійсно в період з 25.06.2022 по 26.06.2022, з 05.07.2022 по 22.08.2022, з 29.08.2022 по 30.08.2022, з 30.09.2022 по 01.10.2022, з 01.11.2022 по 01.11.2022, з 14.11.2022 по 18.11.2022, з 29.11.2022 по 05.12.2022, з 12.12.2022 по 20.12.2022, з 23.12.2022 по 17.01.2023, з 19.01.2023 по 13.02.2023, з 17.02.2023 по 21.02.2023, з 26.02.2023 по 03.04.2023, з 25.04.2023 по 29.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області у довідці зазначенні прізвища посадових осіб та їх підписи, та накази командира.
Таким чином, в зазначені спірні періоди позивач приймав участь у бойових діях у складі діючої армії, а отже на позивача розповсюджується дія наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 р.
Як підтверджено матеріалами справи, відповідно до форми РС-право (стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 ), періоди проходження позивачем військової служби з 15.06.2015 по 22.07.2015, з 18.11.2015 по 22.11.2015, з 02.02.2016 по 02.03.2016, з 28.06.2016 по 02.07.2016, з 19.07.2016 по 20.07.2016, з 25.06.2022 по 26.06.2022, з 05.07.2022 по 22.08.2022, з 29.08.2022 по 30.08.2022, з 30.09.2022 по 01.10.2022, з 01.11.2022 по 01.11.2022, з 14.11.2022 по 18.11.2022, з 29.11.2022 по 05.12.2022, з 12.12.2022 по 20.12.2022, з 23.12.2022 по 17.01.2023, з 19.01.2023 по 13.02.2023, з 17.02.2023 по 21.02.2023, з 26.02.2023 по 03.04.2023, з 25.04.2023 по 29.07.2023, під час яких позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зараховані Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області йому до загального стажу роботи лише в одинарному розмірі.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував періоду служби позивача з 15.06.2015 по 22.07.2015, з 18.11.2015 по 22.11.2015, з 02.02.2016 по 02.03.2016, з 28.06.2016 по 02.07.2016, з 19.07.2016 по 20.07.2016, з 25.06.2022 по 26.06.2022, з 05.07.2022 по 22.08.2022, з 29.08.2022 по 30.08.2022, з 30.09.2022 по 01.10.2022, з 01.11.2022 по 01.11.2022, з 14.11.2022 по 18.11.2022, з 29.11.2022 по 05.12.2022, з 12.12.2022 по 20.12.2022, з 23.12.2022 по 17.01.2023, з 19.01.2023 по 13.02.2023, з 17.02.2023 по 21.02.2023, з 26.02.2023 по 03.04.2023, з 25.04.2023 по 29.07.2023 на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, а отже наявні правові підстави для зарахування вказаних періодів його служби на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди участі у бойових діях з 15.06.2015 р. по 22.07.2015 р., з 18.11.2015 р. по 22.11.2015, з 02.02.2016 р. по 02.03.2016 р., з 28.06.2016 р. по 02.07.2016 р., з 19.07.2016 р. по 20.07.2016 р., з 25.06.2022 р. по 26.06.2022 р., з 05.07.2022 р. по 22.08.2022 р., з 29.08.2022 р. по 30.08.2022 р., з 30.09.2022 р. по 01.10.2022 р., з 01.11.2022 р. по 01.11.2022 р., з 14.11.2022 р. по 18.11.2022 р., з 29.11.2022 р. по 05.12.2022 р., з 12.12.2022 р. по 20.12.2022 р., з 23.12.2022 р. по 17.01.2023 р., з 19.01.2023 р. по 13.02.2023 р., з 17.02.2023 р. по 21.02.2023 р., з 26.02.2023 р. по 03.04.2023 р., з 25.04.2023 р. по 29.07.2023 р. згідно із довідками №3/76 від 03.07.2017 р., № 1035/50/143 від 06.03.2024 р. із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, та здійснити перерахунок і виплату пенсії, починаючи з дати призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.02.1989 р. по 04.01.1993 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.02.1989 р. по 04.01.1993 р. згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.07.1989 р., та здійснити перерахунок і виплату пенсії, починаючи з дати призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів служби з 15.06.2015 р. по 22.07.2015 р., з 18.11.2015 р. по 22.11.2015 р., з 02.02.2016 р. по 02.03.2016 р., з 28.06.2016 р. по 02.07.2016 р., з 19.07.2016 р. по 20.07.2016 р., з 25.06.2022 р. по 26.06.2022 р., з 05.07.2022 р. по 22.08.2022 р., з 29.08.2022 р. по 30.08.2022 р., з 30.09.2022 р. по 01.10.2022 р., з 01.11.2022 р. по 01.11.2022 р., з 14.11.2022 р. по 18.11.2022 р., з 29.11.2022 р. по 05.12.2022 р., з 12.12.2022 р. по 20.12.2022 р., з 23.12.2022 р. по 17.01.2023 р., з 19.01.2023 р. по 13.02.2023 р., з 17.02.2023 р. по 21.02.2023 р., з 26.02.2023 р. по 03.04.2023 р., з 25.04.2023 р. по 29.07.2023 р. згідно із довідками №3/76 від 03.07.2017 р., № 1035/50/143 від 06.03.2024 р. до страхового стажу на пільгових умовах кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди участі у бойових діях ОСОБА_1 з 15.06.2015 р. по 22.07.2015 р., з 18.11.2015 р. по 22.11.2015 р., з 02.02.2016 р. по 02.03.2016 р., з 28.06.2016 р. по 02.07.2016 р., з 19.07.2016 р. по 20.07.2016 р., з 25.06.2022 р. по 26.06.2022 р., з 05.07.2022 р. по 22.08.2022 р., з 29.08.2022 р. по 30.08.2022 р., з 30.09.2022 р. по 01.10.2022 р., з 01.11.2022 р. по 01.11.2022 р., з 14.11.2022 по 18.11.2022 р., з 29.11.2022 р. по 05.12.2022 р., з 12.12.2022 р. по 20.12.2022 р., з 23.12.2022 р. по 17.01.2023 р., з 19.01.2023 р. по 13.02.2023 р., з 17.02.2023 р. по 21.02.2023 р., з 26.02.2023 р. по 03.04.2023 р., з 25.04.2023 р. по 29.07.2023 р. згідно із довідками №3/76 від 03.07.2017 р., № 1035/50/143 від 06.03.2024 р. із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, та здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з дати призначення пенсії , з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма