07 листопада 2025 року Справа № 160/26236/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Галкіна Вячеслава Леонідовича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з вимогами:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у незарахуванні позивачу до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоду строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990; період роботи прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «Лисичанськвугілля» з 12.03.2020 по 30.04.2020, з 01.09.2020 по 01.07.2022 та період військової служби під час мобілізації з 28.07.2022 по 02.07.2025 року з розрахунку 3 місяці за кожен місяць служби за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держав у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 04.10.2024 по 06.10.2024, з 26.10.2024 по 31.01.2025 на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02.07.2025р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати позивачу до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею період строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990; період роботи прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «Лисичанськвугілля» з 12.03.2020 по 30.04.2020, з 01.09.2020 по 01.07.2022 та період військової служби під час мобілізації з 28.07.2022 по 02.07.2025 року з розрахунку 3 місяці за кожен місяць служби за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держав у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 04.10.2024 по 06.10.2024, з 26.10.2024 по 31.01.2025 на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02.07.2025р., здійснивши відповідний перерахунок пенсії з 01.07.2025 року з врахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.07.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії так як набув право на розрахунок пенсії у повному розмірі у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та просив перерахувати пенсію і зарахувати до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею раніше не враховані періоди. Проте, в результаті перерахунку відповідач неврахував до пільгового стажу період строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990, період роботи прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «Лисичанськвугілля» з 12.03.2020 по 30.04.2020, з 01.09.2020 по 01.07.2022 та період військової служби під час мобілізації з 28.07.2022 по 02.07.2025 року з розрахунку 3 місяці за кожен місяць служби за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Позивач вважає, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу зазначені періоди є протиправною та такою, що порушують гарантовані Конституцією соціальні права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 18.09.2025 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 19.09.2025; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Третій особі було направлено копію зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 19.09.2025; правом на подання пояснень на позов третя особа не скористався. До суду подано матеріали електронної пенсійної справи позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 02.07.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії так як набув право на розрахунок пенсії у повному розмірі у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та просив перерахувати пенсію і зарахувати до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею раніше не враховані періоди.
Заяву Позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві.
За результатами розгляду заяви Позивача до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на обрахунок розміру пенсії у відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не було враховано період строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990; з 12.03.2020 по 30.04.2020, з 01.09.2020 по 01.07.2022 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «Лисичанськвугілля» та з 28.07.2022 по 02.07.2025 року (дата звернення з заявою про перерахунок пенсії) - військова служба під час мобілізації.
Таким чином позивач вважає, що до пільгового підземного стажу відповідачем не було враховано 6 років 9 місяців 9 днів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац 10 частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах передбачене статтею 114 розділу XIV-1 ("Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян") Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з частиною 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Такі ж правила містяться у статтях 13, 14, 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими передбачені пенсії за віком на пільгових умовах, особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, та взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом 5 постанови Верховної Ради України №1931-Х1І від 06.12.1991 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих вимоєчних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.
31.03.1994 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 від 06.09.1990р. та трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 від 24.01.2005р. підтверджено, що останній працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Записи про період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.
Також необхідно зазначити, що трудова книжка Позивача не містить запису про його звільнення.
Проте, записи про період роботи Позивача прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «Лисичанськвугілля» з 12.03.2020 по 30.04.2020, з 01.09.2020 по 01.07.2022 в трудовій книжці НОМЕР_1 від 06.09.1990р. та трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.01.2005р. відсутні.
Таким чином суд вважає, що вимоги Позивача в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати позивачу до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею період роботи прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ПАТ «Лисичанськвугілля» з 12.03.2020 по 30.04.2020, з 01.09.2020 по 01.07.2022 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати Позивачу до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею період строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990 та період військової служби під час мобілізації з 28.07.2022 по 02.07.2025 року з розрахунку 3 місяці за кожен місяць служби за період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держав у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 04.10.2024 по 06.10.2024, з 26.10.2024 по 31.01.2025 - суд зазначає наступне.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_2 від 08.07.1988 року вбачається, що в період:
- з 08.07.1988 по 21.05.1990 Позивач проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії;
- з 29.07.2022 Позивач був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Довідкою військової частини НОМЕР_3 № 25.2/319 від 07.05.2025 року, підтверджено, що у період з 04.10.2024 по 06.10.2024, з 26.10.2024 по 31.01.2025 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держав у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (позивачу було надано статус учасника бойових дій).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється за Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а саме час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; військова служба у воєнний час зараховується один місяць служби за три.
Зміст положень частин 3 та 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Проте, щодо вимог позивача в частині зарахування позивачу до пільгового стажу з розрахунку один місяць служби за три місяці періоду участі у бойових діях у воєнний час з 04.10.2024 по 06.10.2024, з 26.10.2024 по 31.01.2025 - суд зазначає наступне.
17.07.1992 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова №393).
Відповідно до абз. 1, 6 п.п. «а» п. 3 Постанови №393 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 року) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Відповідно до абз. 1, 6 п.п. «а» п. 3 Постанови № 393 (в редакції після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022, станом на дату участі позивача у бойових діях у воєнний час) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Враховуючи те, що станом на дату участі позивача у бойових діях (з 04.10.2024 по 06.10.2024, з 26.10.2024 по 31.01.2025) діяла нова редакція Постанови №393, суд вважає, що відсутні підстави для зарахування на пільгових умовах позивачу зазначеного періоду із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 11.09.2023 у справі №480/4827/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 15.09.2023 у справі №380/10714/22, від 031.01.2024 у справі №480/4941/22, від 10.06.2024 у справі №260/4588/23 та від 04.07.2024 у справі №620/4538/23.
Судом не беруться до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, оскільки вони формувались до внесення змін до підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393, а тому є нерелевантними до спірних правовідносин.
При цьому, суд зауважує, що Постанова № 393 прийнята Кабінетом Міністрів України на реалізацію повноважень делегованих ч. 1 ст. 8 Закону України №2011-XII, яка визначає умови та порядок зарахування часу проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, є вищим нормативно-правовим актом ніж наказ Міноборони України від 14.08.2014 №530, яким затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, а тому у спірних відносинах застосовуються положення саме Постанови КМУ №393.
Враховуючи те, що у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність - суд доходить висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоду строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990 та період військової служби під час мобілізації з 29.07.2022 по 02.07.2025 року на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02.07.2025р.
З метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоду строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990 та період військової служби під час мобілізації з 29.07.2022 по 02.07.2025 року на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02.07.2025р.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу щодо призначення пенсій суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2025 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053; ІК в ЄДРПОУ 42098368), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоду строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990 та період військової служби під час мобілізації з 29.07.2022 по 02.07.2025 року на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02.07.2025р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоду строкової військової служби з 08.07.1988 по 21.05.1990 та період військової служби під час мобілізації з 29.07.2022 по 02.07.2025 року на підставі заяви про перерахунок пенсії від 02.07.2025р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2025 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 07 листопада 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков