07 листопада 2025 рокуСправа №160/25184/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Львівській області від 11.07.2025 року № 046350020145 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 02.07.2025 року;
- зобов'язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу роботи по Списку № 1 затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202 період навчання, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року та період роботи з 01.06.2025 року по 02.07.2025 року машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви про призначення пенсії від 02.07.2025 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 02.07.2025 звернувся через портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 11.07.2025 року за №046350020145 позивачу відмовлено в призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до рішення про відмову в призначенні пенсії пільговий стаж позивача по Списку №1 становить 24 роки 01 місяць 15 днів, роботи підземні (20) - 16 років 5 місяців 14 днів (в кратності 20 років 06 місяців 27 днів, роботи підземні (25) - 3 роки 4 місяці 1 день, навчання за фахом - 2 місяці 17 днів. При цьому, позивач зазначає, що до пільгового стажу не зараховано: період навчання у Павлоградському технікуму Національного гірничого університету з 01.09.2001 по 30.06.2005, та період роботи з 01.06.2025 по 02.07.2025 р. З прийнятим рішенням про відмову у призначенні пенсії позивач не погоджується, та вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою зобов'язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.
На виконання вимог ухвали суду 22.09.2025 від відповідача до суду надійшли належним чином завірені копії пенсійної справи позивача та відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що необхідний пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначених п.3 ст.114 Закону № 1058-IV, має становити не менше 25 років для працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах. Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 11.07.2025 вік позивача 38 років 10 місяців 18 днів. Страховий стаж становив 41 рік 07 місяців 11 днів (в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 19 років). Пільговий стаж позивача становить 24 роки 01 місяць 15 днів, з них: роботи підземні, провідні професії (20) - 16 років 05 місяців 14 днів (в кратному обчисленні 20 років 06 місяців 27 днів; робота підземні, професії за пост. №202 (25) - 03 роки 04 місяці 01 день. У зв?язку з тим, що у позивача був відсутній необхідний пільговий стаж роботи відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, Головним управління ПФК у Львівській області 11.07.2025 прийнято рішення про відмову у призначенні йому пенсії.
Так, згідно із дипломом від 30.06.2025 серії НОМЕР_1 позивач навчався у Павлоградському технікумі Національного гірничого університеті з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року. Відповідний період навчання зараховано до страхового стажу позивача. Проте, оскільки, технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, то правові підстави для зарахування періоду навчання з 01.09.2001 року по 30.06.2005 у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету до пільгового стажу позивача відсутні. На момент розгляду заяви про призначення пенсії згідно "Індивідуальних відомостей про застраховану особу" Форми ОК-5 позивача, за період були відсутні відомості про сплату страхових внесків, а отже період роботи з 01.06.2025 по 02.07.2025 не підлягав зарахуванню. Таким чином, рішення Головного управління ПФУ у Львівській області від 11.07.2025 року № 046350020145 про відмову в призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах винесене на підставі положень чинного законодавства, є правомірним та обґрунтованими, а отже у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позову, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 02.07.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії позивача розглянуто Головним управлінням ПФУ у Львівській області та прийнято рішення від 11.07.2025 року № 046350020145 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Зокрема, рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 11.07.2025 року № 046350020145 було встановлено наступне:
«Вік позивача 38 років 10 місяців 18 днів.
Страховий стаж становить 41 рік 07 місяців 11 днів (в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 19 років).
Пільговий стаж становить 24 роки 01 місяць 15 днів, з них:
роботи підземні, провідні професії (20) - 16 років 05 місяців 14 днів (в кратному обчисленні 20 років 06 місяців 27 днів;
роботи підземні, професії за пост. №202 (25) - 03 роки 04 місяці 01 день;
навчання за фахом - 02 місяці 17 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди.
Пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV особа матиме з 15.08.2036».
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
В силу ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 05.08.1998 р. №1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
В силу п.8 постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійнотехнічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі № 367/945/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що періоди навчання позивача з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року не врахований відповідачем до його пільгового стажу. Підстав не зарахування вказаних періодів навчання до пільгового стажу спірне рішення не містить.
Так, відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.2005 р позивач в період з 01.09.2001 по 30.06.2005 навчався в Павлоградському технікуму Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», та здобув кваліфікацію гірничий технік- електромеханік.
Згідно із даними трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.2004, вбачається, що в період навчання позивач проходив виробничу практику у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» (шахта Степова) з 01.06.2004 - 06.08.2004 учнем електрослюсаря чергового з ремонту та обладнання з повним робочим днем під землею та з 31.01.2005 по 29.04.2005 учнем електрослюсаря з повним робочим днем в шахті, що підтверджується записами трудової книжки № 1-4.
Крім того, після закінчення навчання 30.06.2005 р. протягом трьох місяців працевлаштувався за набутою спеціальністю електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, а саме з 18.07.2005 р., про що свідчить запис трудової книжки №7.
Таким чином, позивач, після закінчення навчання, в межах тримісячного терміну був прийнятий на роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, затвердженого постановою КМУ (і яка відноситься до списку, затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 р. № 202), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
А відтак, у відповідача були відсутні підстави щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.2001 по 30.06.2005.
Враховуючи вищевикладене, період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.2001 р. по 30.06.2005 р. підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача для призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача по Списку №1 затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202 період роботи з 01.06.2025 року по 02.07.2025 року машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті, у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.2004 року, позивач зокрема працював у спірний період в ВСП «Шахтоуправління «Тернівське» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» з 01.01.2022 - 02.07.2025 - машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.
Додатково пільговий характер праці підтверджується довідкою ВСП Шахтоуправління «Тернівське» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» від 02.07.2025 року № 584, відповідно до якої професія машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті підтверджується: розпорядженням №2395/1 від 24.11.2014 р., наказом № 6026 від 24.11.2019 р., № 2569 від 27.06.2024 р. Довідка видана на підставі особистої картки Т2, наказів керівника підприємства, табелів спусків в шахту, довідника ЕТКС, наказів про атестацію робочих місць, Списка № 1, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 року № 461.
Так, професія машиніст гірничих виїмкових машин, передбачена постановою КМУ від 11.03.1994 року №162 розділ І гірничі роботи підрозділ 1 позиція 1010100а а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36 розділ І гірничі роботи підрозділ 1 підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень підрозділ 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, постановою КМУ від 24.06.2016 р. № 461 розділ гірничі роботи підрозділ 1 підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Професії передбачені постановою КМУ від 31.03.1994 poкy №202, якою затверджений список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних відкритих гірничих роботах, пов?язаних з видобутком вугілля.
Відповідно до п.1 постанови № 202, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, законодавець саме постановою №202 від 31.03.1994 року визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, а саме усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Страховий стаж позивача в силу положень абз.1 ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV, ст.48 КЗпП України, пп.2 п.2.1, абз.1 п.2.2 Порядку № 22-1 має встановлюватись за даними персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із ч.1 ст.15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст.12 цього Закону.
Відповідно до ст.11 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно із ст.20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058-IV дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Аналогічні обов'язки Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" покладені на платників єдиного внеску страхувальників, зокрема підприємства, їх відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, які використовують найману працю.
Періоди роботи, за які підприємство страхувальник нарахувало застрахованій особі працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи працівника незалежно від того сплатило підприємство страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в системі персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату страхувальником страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.
В цьому випадку суд звертає увагу, що позивач як застрахована особа не має відповідати за невиконання (неналежне виконання) ВСП «Шахтоуправління «Тернівське» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» обов'язків як страхувальника та платника єдиного внеску.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку, що вказаний період підлягав зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно із ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Крім того, статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе лише зобов'язати Головне управління ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 02.07.2025 року про призначення пенсії віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1, що дає йому право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року та період роботи з 01.06.2025 року по 02.07.2025 року, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн.
Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 484,48 грн. (968,96 грн. : 2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.07.2025 року № 046350020145 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2025 року про призначення пенсії віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1, що дає йому право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання у Павлоградському технікумі Національного гірничого університету з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року та період роботи з 01.06.2025 року по 02.07.2025 року, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати по справі у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма