07 листопада 2025 рокуСправа №12зд-25/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
06.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд:
- здійснити забезпечення доказів перед подачею позовної заяви, шляхом витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , доказів необхідних для обґрунтування позовної заяви, а саме:
- належним чином засвідченої копії мобілізаційного розпорядження та/або його відривного корінця з підписом про його отримання ОСОБА_1 ;
- викопіювання з журналу реєстрації виданих мобілізаційних розпоряджень, виключно із записом про мобілізаційне розпорядження видане ОСОБА_1 з його підписом про отримання цього мобілізаційного розпорядження;
- інші докази, що підтверджують вручення ОСОБА_1 мобілізаційного розпорядження та що послугували підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про розшук гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розглянувши заяву про забезпечення доказів та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення доказів слід повернути заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 114 КАС України встановлено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення доказів визначені статтею 116 КАС України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 116 КАС України, за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
При цьому, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову судовий збір підлягає сплаті у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за подання заяви про забезпечення доказів судовий збір підлягає сплаті у розмірі 726,72 грн (3028 х 0,3 х 0,8).
Судом з матеріалів справи встановлено, що до заяви про забезпечення позову позивачем, зокрема, долучено копію квитанції ID: № 8678-8644-1203-9313 від 30.10.2025 року та копію квитанції ID: № 5655-0486-1637-7915 від 06.11.2025 року в загальному розмірі 726,72 грн.
Як вбачається з копію квитанції ID: № 8678-8644-1203-9313 від 30.10.2025 року та копію квитанції ID: № 5655-0486-1637-7915 від 06.11.2025 року, позивачем вказано у платіжних документах призначення платежу, а саме: "101 2684713353; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд".
При цьому, матеріали справи не містять квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що надані платіжні документи не можуть вважатися належними доказами сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів у даній справі №12зд-25/160.
Отже, судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів на рахунок Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а відтак не дотримано положень ст. 116 КАС України.
При цьому, суд враховує ч. 10 ст. 169 КАС України, якою передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відтак, у суду відсутні підстави для залишення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимог КАС України, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне повернути заяву забезпечення доказів заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 3, 152, 153, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви у справі № 12зд-25/160- повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник