05 листопада 2025 рокуСправа №160/24920/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ» про стягнення податкового боргу, -
01 вересня 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ», в якому просить суд:
- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 38695519) до бюджету у розмірі 7 317, 90 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який підлягає стягненню у сумі 7 317, 90 грн., який виник в результаті несплати у встановлені законодавством строки заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 89, 00 грн., та заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 7 228, 90 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 11.09.2025 року.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ» та має податковий борг у сумі 7 317, 90 грн.
В інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ» обліковується податковий борг у сумі 7 317, 90 грн.
Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 89, 00 грн, згідно:
- податкового повідомлення-рішення №0633140408 від 10.10.2024 у розмірі 340, 00 грн (залишок несплачених грошових зобов'язань по даному податковому повідомленню-рішенню становить 89,00 грн);
Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 7 228, 90 грн, згідно:
- податкового повідомлення-рішення №0058885341 від 03.04.2019 у розмірі 170, 00 грн (залишок несплачених грошових зобов'язань по даному податковому повідомленню-рішенню становить 88, 90 грн);
- податкового повідомлення-рішення №0162735341 від 03.10.2019 у розмірі 1 020, 00 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0162715330 від 03.10.2019 у розмірі 1 020, 00 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0166475330 від 10.10.2019 у розмір 1 020, 00 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0172895330 від 07.11.2019 у розмірі 2 040,00 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0019345330 від 17.03.2020 у розмірі 1 020, 00 грн;
- податкового повідомлення-рішення №0049235330 від 07.08.2020 у розмірі 1 020, 00 грн.
Доказів сплати вищезазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.46.1 ст.46 Кодексу, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання.
За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 59 ПКУ, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по Товариству з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ», була сформована податкова вимога №50559-53 від 13.04.2020 на суму 5188, 90 грн, яка була направлена на податкову адресу платника податків засобами поштового зв'язку. Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати ним податкового боргу суду не надано.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПКУ, документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів оскарження податкової вимоги або повної сплати суми боргу не надано.
Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 7 317, 90 грн, оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки податковий орган звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 38695519) до державного бюджету України у розмірі 7 317, 90 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник