06 листопада 2025 рокуСправа №160/21404/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мінченко Ярослав Васильович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мінченко Ярослав Васильович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2019 №0009143305 та № 0009163305.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.07.2013 ним було отримано дохід за ознакою 126 (додаткове благо) у розмірі 554 601,93 грн. 15.10.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатом вищезазначеної документальної перевірки було складено акт №3930/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 15.10.2019, на підставі якого було винесено: податкове повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019, яким ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 137 736,99 грн (в тому числі 110189,59 грн, за основним платежем та 27547,40 грн, за штрафними санкціями); податкове повідомлення-рішення №0009163305 від 28.11.2019, яким ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 10386,56 грн, (в тому числі 8309,09 грн, за основним платежем та 2077,47 грн, за штрафними санкціями). Позивач вважає протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, оскільки, період перевірки з 01.01.2015 по 31.12.2015 не охоплювала період часу коли позивач отримав дохід за ознакою 126 (додаткове благо) - 3 кв. 2013 року; перевірка проведена, за межами 3 (три) річного строку; стаття 167 ПК України, застосована в більш пізній редакції (28.12.2014) ніж виникли спірні правовідносини (2013 рік); нараховано податок «Військовий збір», якого не існувало на час виникнення спірних правовідносин (прощення боргу від 01.07.2013).
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/21404/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач указує, що не погоджується з позовом. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що ТОВ «Вердікт Фінанс» було направлено на адресу позивача повідомлення про анулювання боргу від 26 листопада 2015 року, вих. № 180-11/15 рекомендованим повідомленням. Факт отримання такого повідомлення підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 . Тому на думку відповідача, позивач був проінформований належним чином про обов'язок декларування доходу який був отриманий ним в результаті анулювання (прощення) боргу. Проте позивач не надав жодних документальних підтверджень про те, що він був незгоден з положеннями зазначеного повідомлення або намагався будь-яким чином оспорити віднесення ТОВ «Вердікт Фінанс» доходу у вигляді додаткового блага (126) до 4 кв. 2015 року. Позивачем не заперечується факт отримання доходів за ознакою 126 (додаткове благо) у розмірі 554601,93 грн, проте ним не надано жодних доказів того, що ним було задекларовано отриманий дохід у встановленому законодавством порядку, а отже контролюючий орган має право вважати, що позивачем не було сплачено відповідні податки та збори встановлені ПК України. Також відповідач указує, що оскільки податкова декларація позивачем подана не була, до обчислення строків самостійного визначення суми грошового зобов'язання зі спірних правовідносин повинні бути застосовані саме положення п.102.2 ст.102 ПК України, а саме у контролюючого органу не було обмежень по строкам проведення перевірки і нарахування грошових зобов'язань. Відповідач зазначає, що оскільки умовою покладання на боржника обов'язку щодо сплати податку із доходу, отриманого в результаті анулювання (прощення) боргу, є включення
кредитором суми такого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та повідомлення кредитором боржника про анульований (прощений) борг, відповідач вважає, що контролюючим органом правомірно було обрано ставку оподаткування. Щодо військового збору, відповідач вказує, що необхідною умовою для утримання військового збору з доходів фізичної особи, є наявність факту отримання доходів після 03.08.2014. Враховуючи те, що оспорювані правовідносини виникли вже після 03.08.2014, то посилання на відсутність «військового збору» на час виникнення спірних правовідносин зі сторони позивача є такими, що не відповідають дійсності. На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій він, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Також відповідачем через «Електронний суд» було подано заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мінченко Ярослав Васильович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху; встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків та відкриття провадження у справі, у якому представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом та поновити строк на звернення до суду про скасування податкового повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019, №0009163305 від 28.11.2019.
Ухвалою суду задоволено заяву представника позивача - адвоката Мінченка Ярослава Васильовича про поновлення строку звернення до суду у справі №160/21404/24; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; продовжено розгляд адміністративної справи №160/21404/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мінченко Ярослав Васильович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (стягувач) та ОСОБА_1 (боржник) було укладено угоду про визначення розміру зобов'язання та порядок його виконання (далі - Угода).
Згідно із п.1 Угоди, боржник визнав, що згідно із Договором факторингу №11 від 02 лютого 2012 року, укладеним між ПАТ «Сведбанк» (правонаступник «ТАС-Комерцбанк») та ТОВ «Вердикт Фінанс» (надалі за текстом Договір факторингу), останній є правонаступником в повному обсязі прав та обов'язків первісного кредитора за Кредитним договором №0307/040871-087 від 23.04.2028 року, який укладено між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 (надалі за текстом Кредитний договір). Стягувач зобов'язується надати Боржнику для ознайомлення витяг з Договору факторингу.
Пунктом 2 Угоди передбачено, що боржник визнає, що його прострочена заборгованість перед стягувачем на момент укладення цієї Угоди складає 714 601 (сімсот чотирнадцять тисяч шістсот одну) гривень 93 копійки.
У пункті 3 Угоди зазначено, що сторони погодились, що у строк до 15.05.2013 р. боржник добровільно сплачує 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок в якості простроченої заборгованості на поточний рахунок стягувача або передає готівку уповноваженій особі на підставі доручення стягувача.
Згідно із п.4 Угоди за умови належного виконання боржником умов п.3 цієї Угоди стягувач не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, що вказана в п. 2 цієї Угоди за зобов'язання з погашення решти заборгованості, а саме 554 601 (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі шістсот одна) гривня 93 копійки, вважатиметься припиненим на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України.
01.07.2013 ТОВ «Вердикт Фінанс» було видано довідку №859-07/13 від 01.07.2013 про повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 0307/0408/71-087 від 23.04.2008.
22.07.2013 державним реєстратором Басалай Антоніною Анатоліївною, Реєстраційної служби Криворіжського міського управління юстиції Дніпропетровської області, на підставі листа повідомлення, серія та номер 857-07/13, виданий 01.07.2013 ТОВ «Вердикт Капітал», було припинено іпотеку за іпотечним договором №3878 від 23.04.2008.
Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 (позивач) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 №3930/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 15.10.2019.
Згідно із цим актом, документальною невиїзною перевірко встановлені порушення платником податків ОСОБА_1 :
п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) а саме: несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;
підпункту «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167 з урахуванням норм п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) у зв'язку з отриманням доходу, як додаткового блага у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 110189,59 грн;
п.п.1.2. п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами і доповненнями) у зв'язку з отриманням доходу як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік в розмірі 8309,89 грн.
В акті зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 у 4 кв. 2015 отримав дохід, який згідно з Кодексом підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2015 рік.
Так, від ТОВ «Вердікт Фінанс» (код ЄДРПОУ 36698193) отримано лист №06-01/19 та Повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України) від 26 листопада 2015 р. вих. № 180-11/15, наданий на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2019 № 4726/10/04-36-57-50.
Далі мовою оригіналу:
«Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (надалі Товариство) повідомляє ВАС про те, що на виконання умов укладеної між нами Угоди про визнання розміру зобов'язання та порядок його виконання від 23.04.2013р., та керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, залишок Вашого боргу перед Товариством у сумі 554601 грн 93 коп., за кредитним договором №0307/0408/71-087 від 23.04.2008р., право вимоги за яким відступлене ПАТ «Сведобанк» на користь Товариства на підставі Договору факторингу №11 від 02.02.2012р. - прощено, а зобов'язання за кредитним договором припинено.
Разом з тим, повідомляємо, що сума анульованого боргу є Вашим доходом, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Таким чином, Ви самостійно несете зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб та маєте відобразити зазначений дохід у річній податковій декларації».
Згідно з відомостями ЦБД ДРФО у періоді з 01.10.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 отримано дохід за ознакою доходу 126 (додаткове благо) в розмірі 554601,93 грн.
Виходячи з вищевикладеного, ТОВ «Вердикт Фінанс» здійснило списання кредитної заборгованості у сумі 554601,93 грн у 4 кв. 2015 року, шляхом укладання угоди про анулювання (прощення) боргу відповідно до підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПКУ.
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 Кодексу.
Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу фізичної особи ОСОБА_1 надіслано лист від 04.12.2018 №74634/10/04-36-57-08 щодо надання пояснень та копій документів. Лист повернувся з відміткою закінчення терміну зберігання.
Відділом адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області до відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС надано службову записку від 01.08.2019 №3336/04-36-57-50, в якій зазначено, що відповідно до баз даних ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік не надав.
Зведені відомості щодо отриманих доходів та надання податкових декларацій:
звітний (податковий) період, в якому здійснювались операції - 2015;
найменування операцій, від здійснення яких отримано доходи - додаткове благо;
дохід, отриманий від здійснення таких операцій (грн) - 554 601,93 грн;
подання податкових декларацій (подано/не подано) - податкову декларацію не подано.
Перевірка достовірності відомостей щодо отримання платником податків доходів у вигляді додаткового блага прощений (анульований) борг за кредитом, правильності визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Перевіркою встановлено, що сума доходу, у вигляді прощеної (анульованої суми кредитної заборгованості, отриманої ОСОБА_1 у результаті укладання договору з ТОВ «Вердикт Фінанс», у розмірі 554601,93 грн було включено ТОВ «Вердикт фінанс» до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку з сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 4 квартал 2015 року за ознакою доходу « 126».
Згідно відомостей ЦБД ДРФО із сум доходу, отриманого платником податків ОСОБА_1 у розмірі 554601,93 грн, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір не нараховувався та до бюджету не сплачувався.
На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення №0009143305 від 28.11.2019, яким ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 137 736,99 грн (в тому числі 110189,59 грн, за основним платежем та 27547,40 грн, за штрафними санкціями);
- податкове повідомлення-рішення №0009163305 від 28.11.2019, яким ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 10386,56 грн, (в тому числі 8309,09 грн, за основним платежем та 2077,47 грн, за штрафними санкціями).
Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області, вважає їх протиправними, тому і звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст.179 ПК України).
Підпунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).
За змістом підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
В свою чергу, згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.
З матеріалів справи суд установив, що сума прощеної заборгованості складає 554601,93 грн, при цьому, вказана сума боргу є основною сумою боргу (кредиту) та не включає в себе штрафи, пеню тощо.
До того ж, суд установив, що ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» був направлений лист від 26.11.2025 №180-11/15.
У цьому листі позивача повідомлено про те, що на виконання умов укладеної Угоди про визнання розміру зобов'язання та порядок його виконання від 23.04.2013 та керуючись ст.605 Цивільного кодексу України, залишок боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Фінанс» у сумі 554601,93 грн за кредитним договором №0307/0408/71-087 від 23.04.2008, вимоги за яким відступлене ПАТ «Сведбанк» на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» на підставі договору факторингу №11 від 02.02.2012 - прощено, а зобов'язання за кредитним договором припинено. Разом з тим, повідомлено, що сума анульованого боргу є доходом позивача, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Таким чином, позивач самостійно несе зобов'язання щодо сплати податків з доходів фізичних осіб та має відобразити зазначений дохід у річні податковій декларації.
Отже, вказаним вище повідомленням ТОВ «Вердикт Фінанс», як кредитор, на виконання пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, повідомило ОСОБА_1 , як боржника, про прощення боргу у сумі 554601,93 грн, і вказало на те, що ОСОБА_1 повинен самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.
При цьому, вказане повідомлення було отримано ОСОБА_1 04.12.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого приєднана до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами відповідача про те, що ТОВ «Вердикт Фінанс» дотримався приписів пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, тому отримання позивачем додаткового блага відбулося у четвертому кварталі 2015 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що сума коштів в розмірі 554601,93 грн є додатковим благом ОСОБА_1 , у зв'язку з чим у позивача був наявний обов'язок нарахувати та сплатити з такої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подати до контролюючого органу відповідну декларацію.
З огляду на встановлені обставини і наведені приписи законодавства суд відхиляє доводи позивача про те, що з огляду на видану ТОВ «Вердикт Фінанс» довідку №859-07/13 від 01.07.2013 про повне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №0307/0408/71-087 від 23.04.2008, дохід за ознакою 126 (додаткове благо) позивач отримав у третьому кварталі 2013 року.
Позивач у позові вказує про те, що перевірка проведена поза межами 1095 днів, оскільки дохід ним отриманий ним у 2013 році.
Щодо вказаних доводів позивача, суд зазначає, що відповідно до п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Водночас, відповідно до п.п.102.2.1. п.102.2. ст.102 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.
Так, проведеною перевіркою встановлено, що, отримавши дохід у 4 кварталі 2015 року, ОСОБА_1 декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік не надав.
Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами відповідача про те, що у контролюючого органу не було обмежень по строкам проведення перевірки і нарахування грошових зобов'язань, та відхиляє, відповідні доводи позивача.
У позовній заяві позивач також зазначає, що йому нараховано податок «Військовий збір», якого не існувало на час виникнення спірних правовідносин (прощення боргу від 01.07.2013).
Проте, як уже встановив суд, отримання позивачем додаткового блага відбулося у четвертому кварталі 2015 року.
Крім того, відповідно до п.16-1. абз.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
У свою чергу, підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 16-1 згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014, який набрав чинності 03.08.2014.
Таким чином, оскільки отримання позивачем додаткового блага відбулося у четвертому кварталі 2015 року, тобто, після набрання чинності законодавчими нормами, якими було встановлено військовий збір, відповідачем правомірно було нараховано позивачу грошове зобов'язання за платежем військовий збір.
Відповідно до п.123.1. статті 123 Податкового кодексу України (в редакції станом на час винесення податкових повідомлень-рішень) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Так, контролюючим органом були нараховані штрафні фінансові санкції за податковим повідомлення-рішенням від 28.11.2029 №0009143305 (за платежем податок на доходи фіз осіб) у розмірі 27257,40 грн, що складає 25% від суми донарахованого податкового зобов'язання.
Також контролюючим органом нараховані штрафні фінансові санкції за податковим повідомлення-рішенням від 28.11.2029 №0009163305 (за платежем військовий збір) у розмірі 2077,47 грн, що складає 25% від суми донарахованого податкового зобов'язання.
Перевіривши розрахунки штрафних санкцій, суд дійшов висновку про те, що вони були нараховані з дотриманням норм чинного законодавства.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає про правомірність оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень.
У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд указує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Водночас, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість у цьому випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав для визнання протиправними і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, позовна заява у цій справі є такою, що задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658).
Суддя Н.В. Кучугурна