Рішення від 20.10.2025 по справі 160/10462/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року Справа № 160/10462/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В.

за участі секретаря судового засіданняЗонової Л.В.

за участі:

представника позивача представника відповідача Бруштець С.А. Орлянська М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірним і незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2025р. стосовно податку на прибуток № 0135290713 на суму 11 596 007, 50 грн.

- визнати неправомірним і незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2025р. №0135300713 стосовно податку на додану вартість на суму 9 707 860, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС", за результатами якої складено акт №398/04-36-07-13-04/41563548 від 31.01.2025р. Позивачем було отримано податкове повідомлення рішення від 13.03.2025р. стосовно податку на прибуток № 0135290713 на суму 11 596 007, 50 грн. та від 13.03.2025р. №0135300713 стосовно податку на додану вартість на суму 9 707 860, 50 грн. Позивач із зазначеними в акту перевірки порушеннями не погоджується, а винесені ГУ ДПС у Дніпропетровській області ППР вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. До перевірки були надані всі необхідні пояснення та вичерпну інформацію відповідно до запитів, а також розшифровка сум та докладна інформація про активи, які передаються. Всі дані були наведені у передавальному акті до розподільчого балансу, підписаному обома сторонами та засвідченому нотаріально 14.06.2021, в якому зазначені всі активи та зобов'язання, що передаються підприємству, що виділяється. Всі документи, необхідні для здійснення реорганізації шляхом виділення, були оформлені згідного чинного законодавства. Стосовно взаємовідносин з підприємством ТОВ "Захід Міт" та наявності вироку щодо керівника останнього, то документи щодо господарської діяльності не можуть вважатися неналежно оформленими лише на тій підставі, що хтось підробив документи для державної реєстрації юридичної особі. Рух активів і коштів підтверджений всіма необхідними документами, які були надані позивачем під час перевірки. Підприємством в рамках перевірки надано реєстр подорожніх листів, на підставі яких були списані паливно-мастильні матеріали. Висновки податкового органу про непідтверджене використання палива є безпідставними, натомість дані та документальне підтвердження і аналіз не вибіркових, а всіх платіжних доручень на придбання та сплату паливно-мастильних матеріалів, вхідних первинних документів, реєстру подорожніх листів з вказанням всіх необхідних даних свідчить про реальність використання паливно-мастильних матеріалів та правильність їх обліку в бухгалтерських витратах. Позивачем із посиланням на позиції Верховного суду зазначено, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в т.ч. й складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, обґрунтовані лише припущеннями, не підтверджені належними та допустимими доказами і не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, всі первинні документи позивача складені належним чином та дають змогу ідентифікувати відповідні господарські операції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.11.2024 №5935-п проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, якою встановлено порушення Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ "М'ясна Фабрика "Джаз Плюс" занижено податок на прибуток за період, що перевірявся та податок на додану вартість. За результатом проведеної перевірки контролюючим органом складено акт планової перевірки від 31.01.2025 №398/04-36-07-13-04/41563548. Також платником до перевірки не надано письмових пояснень щодо сум розподільчого балансу ТОВ “М'ясна фабрика “Джаз плюс» у зв'язку з виділом, який передавався ТОВ “Роуд Лімітед Компані». У підприємства ТОВ “Роуд лімітед компані» з моменту реєстрації (16.06.2021) відсутні розрахункові рахунки в установах банку, звітність за формою 20-ОПП не подано, підприємство не звітувало про найманих працівників (форма 1-ДФ), не подало жодної податкової звітності, інформація щодо наявності місць зберігання - відсутня. Враховуючи вищевикладене, а також те, що підприємство ТОВ “Роуд лімітед компані» було створено та використано виключно під оформлення процедури виділу, та не провадило господарської діяльності, виникає сумнів щодо доцільності та факту реальної передачі у зв'язку з виділом частини Активу/Пасиву ТОВ "М'ясна Фабрика "Джаз Плюс" на ТОВ “Роуд лімітед компані». Також, у зв'язку з тим, що платник ТОВ “Роуд лімітед компані» не є платником ПДВ, не можливо встановити подальшу реалізацію вищевказаної продукції, яка відповідно розподільчого балансу була передана від ТОВ "М'ясна Фабрика "Джаз Плюс". За результатами аналізу документального оформлення операції з виділення активів та зобов'язань встановлено, що сукупність обставин, що характеризують дану операцію, з урахуванням принципу привалювання “сутністю над формою», не підтверджують реальність здійснення господарської операції. Також до перевірки не надано первинних документів, що підтверджує фактичне переміщення матеріальних активів, а саме: транспортування ТМЦ від ТОВ "М'ясна Фабрика "Джаз Плюс" до ТОВ “Роуд лімітед компані»; навантажувально - розвантажувальні роботи (переміщення), враховуючи загальну кількість та вагу ТМЦ, що потребують значних людських, транспортних та матеріальних витрат для переміщення; наявні сертифікати якості на м'ясну продукцію (декларація виробника на м'ясо та субпродукти). Відповідно вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.05.2024 (провадження 1кп-932/152/24, справа 932/2117/24), директора контрагента позивача ТОВ “ЗАХІД МІТ» ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України. З урахуванням вищевикладеного, спостерігається відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ "М'ясна Фабрика "Джаз Плюс" з ТОВ “ЗАХІД МІТ». Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Також аналізом первинних та бухгалтерських документів не підтверджено використання в господарській діяльності підприємства позивача паливно-мастильних матеріалів у ряду контрагентів, у зв'язку з ненаданням платником в ході перевірки документів на підставі яких здійснювалось списання ПММ, а саме подорожніх листів з детальним відображенням господарської операції та наказів якими затверджено норми списання пального на підприємстві. В задоволенні позову просив відмовити.

Згідно довідки від 06.05.2025 року справу №160/10462/25 призначену на 12.05.2025 о 11:00 знято з розгляду. Наступне судове засідання призначено на 28.05.2025 о 13 год. 00 хв.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства. Посилаючись на наявне кримінальне провадження, контролюючий орган не доводить, що останні стосуються господарських операцій саме нашого Товариства з контрагентом ТОВ “Захід Міт», які є оспорюваними контролюючим органом, а матеріали перевірки не містять жодних відомостей про рух зазначеної кримінальної справи, з яких можливо було встановити які саме правовідносини, з якими контрагентами та за який період є предметом розслідування в кримінальному провадженні. Необхідно також зазначити, що контролюючий орган як при проведенні перевірки так і у своєму відзиві не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними. Наведення таких доводів має входити до предмету доказування у справі, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21).

Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що враховуючи відсутність відкритих банківських рахунків, відсутність поданої звітності з моменту реєстрації, відсутність найманих працівників, об'єктів оподаткування у СГ- “правонаступника» за результатами перевірки ТОВ "М'ясна Фабрика "Джаз Плюс" неможливо підтвердити реальність здійснення господарської операції виділу внаслідок відсутності первинних документів, підтверджуючих передачу активу - ТМЦ правонаступнику. Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

28.05.2025 року від відповідача надійшли додаткові докази.

В судове засідання призначене на 28.05.2025 року з'явився представник відповідача. Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. Представником позивача надіслано заяву про відкладення розгляду справи на інші дату. Судом оголошено перерву до 09.06.2025 о 10:30.

09.06.2025 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про долучення додаткових доказів.

В судове засідання призначене на 09.06.2025 року всі сторони з'явились. Представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до терміну встановленого судом, для надання можливості надати додаткові докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №160/10462/25 до терміну встановленого судом, а саме до 07 липня 2025 року о 10:30.

20.06.2025 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові письмові пояснення.

03.07.2025 року від позивача надійшли додаткові письмові докази та пояснення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні призначеному на 07.07.2025 року судом оголошено перерву до 16.07.2025р.

14.07.2025 року від позивача надійшло клопотання про визнання доказу неналежним та недостовірним.

15.07.2025 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення.

16.07.2025 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

В судове засідання призначене на 16.07.2025 року всі сторони з'явились. Судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2025 о 13 год. 30 хв.

28.07.2025 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові письмові пояснення.

В судове засідання призначене на 28.07.2025 року всі сторони з'явились. Наступне судове засідання призначено на 10.09.2025 о 13 год. 30 хв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №160/10462/25 до терміну встановленого судом, а саме до 10 вересня 2025 року о 13:30.

Згідно довідки від 10.09.2025 року справу №160/10462/25 призначену на 10.09.2025 о 13:30 знято з розгляду. Наступне судове засідання призначено на 24.09.2025 о 13 год. 30 хв.

24.09.2025 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року поновлено провадження у справі.

В судове засідання призначене на 24.09.2025 року сторони з'явились. Суд перейшов до з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Згідно усної ухвали суду занесеної до протоколу судового засіданні у представників сторін витребувані додаткові письмові докази, та пояснення. Наступне судове засідання призначено на 06.10.2025 о 14 год. 30 хв.

06.10.2025 року від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

В судове засідання призначене на 06.10.2025 року всі сторони з'явились. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 13.10.2025 о 13 год. 30 хв.

09.10.2025 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові письмові пояснення.

В судове засідання призначене на 13.10.2025 року всі сторони з'явились.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41563548, 52200, Україна, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця М. Грушевського, будинок 88) зареєстровано 04.09.2017, про що внесено відповідний запис.

Основний вид діяльності 10.11 Виробництво м'яса.

Інші види діяльності: Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, Розведення свиней, Допоміжна діяльність у тваринництві, Виробництво м'ясних продуктів, Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, Оптова торгівля живими тваринами, Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою, Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, Інші види освіти, н.в.і.у., Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, Вантажний автомобільний транспорт, Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» має Експлуатаційний дозвіл №а-UA-04-10-05-I-SH,CP від 18.05.2018 року, п.6 М'ясо свійських копитних. Бійня. Потужність з розбирання та обвалювання м'яса.

Дата державної реєстрації потужності 18.05.2018року. Відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» цей експлуатаційний дозвіл виданий на підставі результатів перевірки відповідності потужності оператора ринку вимогам санітарних заходів, дає змогу такому операторові ринку провадити визначені види господарської діяльності з виробництва та/ або зберігання харчових продуктів тваринного походження.

Згідно наказу ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» від 29.12.2021 №3-к "Про затвердження штатного розпису", з 01.01.2022 року затверджено та введено нову редакція штатного розпису на 2022 рік, за яким визначена кількість штатних одиниць - 92,75.

Згідно наказу ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» від 01.02.2022 №1-к "Про затвердження штатного розпису", з 01.02.2022 року затверджено та введено нову редакція штатного розпису на 2022 рік, за яким визначена кількість штатних одиниць - 94,75.

Згідно наказу ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» від 01.04.2022 №2-к "Про затвердження штатного розпису", з 01.04.2022 року затверджено та введено нову редакція штатного розпису на 2022 рік, за яким визначена кількість штатних одиниць - 99,25.

Згідно наказу ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» від 01.10.2022 №3-к "Про затвердження штатного розпису", з 01.10.2022 року затверджено та введено нову редакція штатного розпису на 2022 рік, за яким визначена кількість штатних одиниць - 99,2.

Згідно наказу ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» від 29.12.2023 №1-к "Про затвердження штатного розпису", з 01.01.2024 року затверджено та введено нову редакція штатного розпису на 2024 рік, за яким визначена кількість штатних одиниць - 100,5.

В розпорядженні ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» наявні транспортні засоби, які використовуються в господарській діяльності на підставі договорів найму (оренди) транспортного засобу, засвідчених нотаріально, копії яких в кількості 14 шт. долучені позивачем до матеріалів справи та досліджені судом (т.4, а.с.146-169).

Згідно договору суборенди нежитлових приміщень від 30.04.2022 року, укладеного між ТОВ "МІТ ПЛЕЙС" (суборендодавець) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» (суборендар), суборендарю передано в платне користування нежитлові приміщення загальною площею 2478,6 м.кв.

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.11.2024 №5935-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС», на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, п.77.1, п.77.4 ст.77 ПК України, п.п.69.35-2 ПК України, п.2 ч.1 ст.13 розділу ІV, п.п.9-23 VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41563548) з 16.12.2024 тривалістю 20 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності 01.04.2021 - 30.09.2024.

Наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 08.01.2025 №135-п "Про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" наказано продовжити строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» з 13.01.2025 терміном на 10 робочих днів.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт №398/04-36-07-13-04/41533548 від 31.01.2025 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (код ЄДРПОУ 41563548)".

Згідно акту перевірки, перевірка проводилась з 16.12.2024 по 10.01.2025.

Згідно акту перевірки ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»", в ході проведення перевірки встановлено порушення податкового законодавства при проведення реорганізації шляхом виділу нового підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ", яке за твердженням податкового органу створено та використано виключно під оформлення процедури виділу, та не провадило господарської діяльності, виникає сумнів щодо доцільності та факту реальної передачі у зв'язку з виділом частини активу/пасиву ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" на ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ".

За період, що перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ «Захід Міт», за наслідком яких ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" завищено витрати, визначені за правилами бухгалтерського обліку, що призвело до заниження фінансового результату підприємства у сумі 6 055 410 грн.

В ході проведення перевірки, згідно наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, встановлено в період з 01.04.2021рр по 30.09.2024р. придбання ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" дизельного палива, газу скрапленого, бензину у ТОВ «Вест кард», ТОВ «Вог ресурс», ТОВ «Петрол партнер» з використанням паливних карток. Проте аналізом первинних документів та даних бухгалтерського обліку не підтверджено використання в господарській діяльності підприємства палива дизельного, бензину та газу у ТОВ «Вест кард», ТОВ «Вог ресурс», ТОВ «Петрол партнер» в зв'язку із ненаданням платником в ході перевірки документів на підставі яких здійснювалось списання ПММ.

Так, згідно розділу ІV. Висновок акту перевірки, перевіркою ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" встановлено порушення:

1. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ПСБО 16 "Витрати", в результаті чого ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 9276807 грн. у т.ч.:

- за 2021 рік - в сумі 5765908 грн. (І квартал 2021 року - 0 грн., ІІ квартал 2021 року - 4930603 грн., ІІІ квартал 2021 року - 4930603 грн., ІV квартал 2021 року - 5765906 грн.);

- за 2022 рік - в сумі 1232544 грн. (І квартал 2022 року - 0 грн., ІІ квартал 2022 року - 0 грн., ІІІ квартал 2022 року - 0 грн., ІV квартал 2022 року - 1232544 грн.);

- за 2023 рік - 1680860 грн. (І квартал 2023 року - 0 грн., ІІ квартал 2023 року - 0 грн., ІІІ квартал 2023 року - 512778 грн., ІV квартал 2023 року - 1680860 грн.);

- за 2024 рік - 597496 грн. (І квартал 2024 року - 76357 грн., ІІІ квартал 2024 року - 597496 грн.).

2. п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" податку на додану вартість на загальну суму 7766288 грн., у т.ч.: червні 2021 року - 6832981 грн., серпень 2023 року - 240513 грн., вересень 2023 року - 194099 грн., жовтень 2023 року - 241679 грн., листопад 2023 року - 172175 грн., січень 2024 року - 84841 грн.

3. встановлено нереєстрацію ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" податкових накладних в ЄРПН на адресу кінцевих споживачів, в результаті чого порушено п.201.10 ст.201 розділу V ПК України, що несе за собою відповідальність визначену згідно п.120-1.2 ст.120-1 ПК України;

4. п.54.2 ст.54, п.57.1 ст.57, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.170.1.4 п.170.1 ст.170, абз. "а" п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого встановлено неповне та несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з орендної плати.

Зазначений акт перевірки №398/04-36-07-13-04/41533548 від 31.01.2025 отримано позивачем 06.02.2025 року.

Під час проведення перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області направлялись позивача запит №1 від 16.12.2024 про надання документів/копій документів, запит №7 від 07.01.2025 про надання документів/копій документів, запит №3 від 18.12.2024 Про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку, запит №8 від 16.01.2025 про надання документів/копій документів.

Листом від 19.12.2024 вих.№19122024/1 ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" у відповідь на запит №3 від 18.12.2024 надано пояснення та копії документів.

Листом від 17.01.2025 вих.№17012025/2 ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" у відповідь на запит №8 від 16.01.2025 надано пояснення та копії документів.

20.02.2025 року ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" подано заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 30.01.2025 року (вх.№23923/6).

Листом від 06.03.2025 року №19045/6/04-36-07-13-09 "Про результати розгляду заперечень", ГУ ДПС у Дніпропетровській повідомлено, що за результатами розгляду заперечень, комісія вирішила висновки акта перевірки №398/04-36-07-13-04/41533548 від 31.01.2025 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» залишено без задоволення.

13.03.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №398/04-36-07-13-04/41533548 від 31.01.2025, яким встановлено порушення п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України, ПСБО 16 "Витрати", винесено податкове повідомлення-рішення №0135290713, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 11596007,50 грн. (за податковими зобов'язаннями 9276806 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2319201,50 грн.).

Згідно розрахунку штрафної санкції по податку на прибуток ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»", до платника податку було застосовано штраф на підставі п.123.2 ст.123 ПК України у загальному розмірі 11596007,50 грн. (основний платіж 9276806 грн., штрафна санкція 2319201,50 грн.): занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 9276807 грн., у т.ч. в наступних податкових періодах:

- за 2021 рік - 5765906 грн.;

- за 2022 рік - 1232544 грн.;

- за 2023 рік - 1680860 грн.;

- за 9 місяців 2024 року - 597496 грн.

13.03.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №398/04-36-07-13-04/41533548 від 31.01.2025, яким встановлено порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, винесено податкове повідомлення-рішення №0135300713, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 9707860 грн. (за податковими зобов'язаннями 7766288 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1941572 грн.).

Згідно розрахунку штрафної санкції з ПДВ ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»", до платника податку було застосовано штраф на підставі п.123.2 ст.123 ПК України у загальному розмірі 9707860,00 грн. (основний платіж 7766288 грн., штрафна санкція 1941572 грн.): занижено податок на додану вартість на загальну суму 7766288, у т.ч. червень 2021 - 6832981 грн., серпень 2023 - 240513 грн., вересень 2023 - 194099 грн., жовтень 2023 - 241679 грн., листопад 2023 - 172175 грн., січень 2024 - 84841 грн.

Також судом досліджено, що згідно Протоколу №19-04/2021 загальних зборів учасників ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" від 19.04.2021 року, посвідченого нотаріально, зокрема вирішено виділити із ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" нову юридичну особу, шляхом переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків товариства до новоствореної юридичної особи.

Згідно протоколу №14-06/2021 загальних зборів учасників ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" від 14.06.2021 року, посвідченого нотаріально, вирішено затвердити розподільчий баланс і передавальний акт ТОВ «М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» у зв'язку з виділом.

Так, протоколом загальних зборів №14-06/2021 від 14.06.2021 року затверджено Розподільчий баланс ТОВ «М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС» у зв'язку з виділом, згідно якого правонаступника за цим розподільчим балансом передається актив, загальною балансовою вартістю 34164906,12 грн.

Додатком до Розподільчого балансу ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" про виділ активів та пасивів для створення шляхом виділу ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" - Передавальний акт із переліком активів по рядку 1102 до розподільчого балансу в розмірі 24426875,43 грн., по рядку 1103 до розподільчого балансу в розмірі 9725894,21 грн., по рядку 1104 до розподільчого балансу в розмірі 12136,48 грн., із переліком зобов'язань по рядку 1615 до розподільчого балансу в розмірі 20472354,59 грн., зобов'язань по рядку 1420 до розподільчого балансу в розмірі 6772665,56 грн., зобов'язань по рядку 1690 до розподільчого балансу в розмірі 6919885,97 грн.

22.06.2021 року між ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" (поклажодавець) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (зберігач) укладено договір відповідального зберігання майна №23062021/1, згідно предмета якого, зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даним договором, зберігати майно, передане йому поклажодавцем і повернути майно на першу вимогу поклажодавця. Загальна вартість майна, що передається на відповідальне зберігання становить 34164906,12 грн.

Виконання зазначеного договору підтверджується актом прийому-передачі майна на відповідальне зберігання від 23.06.2021 року.

23.06.2021 року складено акт прийому-передачі оборотних активів ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" на загальну суму 34164906,12 грн., акт прийому-передачі документів ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ".

23.06.2021 року між гр. ОСОБА_2 (продавець-1), ОСОБА_3 (продавець-2) та гр. ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 44293234), згідно предмета якого продавці передають покупцю, а покупець набуває у продавців частки в статутному капіталі товариства.

23.06.2021 року складено Акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" (44293234), який посвідчено нотаріально, згідно якого ОСОБА_2 (продавець-1) та ОСОБА_3 (продавець-2), ОСОБА_4 (покупець) у зв'язку з укладанням договору купівлі-продажу частки (частини частки_ у статутному капіталі ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" передали по 100% від своєї частки у статутному капіталі товариства, а покупець прийняв частку у статутному капіталі товариства у розмірі 500 грн., що складає 50% частки у статутному капіталі товариства.

Згідно рішення учасника №2 ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" від 23.06.2021 року, посвідченого нотаріально, вирішено призначити на посаду директора товариства Закірова А.В. з 29.06.2021 року.

Судом під час розгляду справи встановлено, що одним з контрагентів позивача було Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД МІТ".

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЗАХІД МІТ" (код ЄДРПОУ 43098594, 03126, Україна, місто Київ, Б. Гавела Вацлава, будинок 24) зареєстровано 08.07.2019, про що внесено відповідний запис. Основний вид діяльності 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.

Згідно Витягу №2207014500085 з реєстру платників податку на додану вартість, ТОВ "ЗАХІД МІТ" з 01.08.2019 року є платником податку на додану вартість. Має відритий рахунок у банку, що підтверджується у довідці АТ "Комерційний індустріальний банк" від 04.01.2022 №б/н.

14.08.2023 року між ТОВ "ЗАХІД МІТ" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (покупець) укладено договір поставки №14/08-23-1 згідно предмета якого, постачальник продає, а покупець купує окремими партіями товар в кількості, по ціні та на суму, що зазначатиметься кожного разу на кожну окрему партію товару у видаткових накладних, у на умовах, викладених у даному договорі.

Оплата здійснюється за кожну отриману партію товару, що постачається постачальником, в сумі, зазначеній в видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною цього договору. (п.3.1. договору).

Поставка товару згідно укладеного договору №14/08-23-1 від 14.08.2023р. між ТОВ "ЗАХІД МІТ" та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" підтверджується зокрема наступними документами, які наявні в матеріалах справи: рахунок на оплату №475 від 16.08.2023, видаткова накладна №460 від 16.08.2023р., ТТН №460 від 16.08.2023р., декларація виробника на м'ясо та субпродукти №51, рахунок на оплату №490 від 21.08.2023р., видаткова накладна №473 від 21.08.2023р., ТТН №473 від 21.08.2023, декларація виробника на м'ясо та субпродукти №52-2, рахунок на оплату №497 від 24.08.2023, видаткова накладна №480 від 24.08.2023, ТТН №480 від 24.08.2023, рахунок на оплату №516 від 31.08.2023, видаткова накладна №499 від 31.08.2023, ТТН №499 від 31.08.2023, декларація виробника на м'ясо та субпродукти №54-2, рахунок на оплату №523 від 04.09.2023, видаткова накладна №508 від 04.09.2023, ТТН №508 від 04.09.2023, рахунок на оплату №531 від 07.09.2023, видаткова накладна №516 від 07.09.2023, ТТН №516 від 07.09.2023, рахунок на оплату №548 від 11.09.2023, видаткова накладна №585 від 11.09.2023, ТТН №585 від 11.09.2023, декларація виробника на м'ясо та субпродукти №2-5, рахунок на оплату №561 від 14.09.2023, видаткова накладна №544 від 14.09.2023, ТТН №544 від 14.09.2023, рахунок на оплату №597 від 14.09.2023, ТТН №Р763 від 13.11.2023, декларація виробника на м'ясо та субпродукти №26, рахунок на оплату №840 від 30.11.2023, видаткова накладна №833 від 30.11.2023, ТТН №Р833 від 02.11.2023, рахунок на оплату №2 від 03.01.2024, видаткова накладна №2 від 03.01.2024, ТТН №Р2 від 03.01.2024, декларація виробника на м'ясо та субпродукти №53, платіжна інструкція №1528 від 22.08.2023, №1561 від 31.08.2023, №1576 від 01.09.2023, №1586 від 04.09.2023, №1597 від 05.09.2023 та ін.

В межах господарської діяльності позивачем також були укладені зокрема наступні договори.

Згідно акту приймання-передачі №1 - до договору поставки партіями з використанням карток №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, ТОВ "ВЕСТ КАРД" передано на умовах договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, а ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" прийнято карти у кількості 40 штук згідно зазначених номерів.

Поставка товару згідно договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020р. підтверджується наступними документами, зокрема: видаткова накладна №39721 від 30.04.2021, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, ТОВ "ВЕСТ КАРД" передано на умовах договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020 за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, видаткова накладна №51659 від 31.05.2021, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, ТОВ "ВЕСТ КАРД" передано на умовах договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020 за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, видаткова накладна №62754 від 30.06.2021, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, ТОВ "ВЕСТ КАРД" передано на умовах договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020 за період з 01.06.2021 по 30.06.2021, видаткова накладна №75973 від 31.07.2021, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, ТОВ "ВЕСТ КАРД" передано на умовах договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020 за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, видаткова накладна №89586 від 31.08.2021, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, ТОВ "ВЕСТ КАРД" передано на умовах договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020 за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 та ін.

Договір №040407-13122022-П0000488-03 поставки партіями з використанням паливних карток від 27.06.2023р. укладено між ТОВ "ВОГ РЕСУРС" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (покупець), згідно предмета якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товари (надавати послуги), а покупець зобов'язується приймати у власність товари (послуги) та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.

Поставка товару згідно договору №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. підтверджується наступними документами, зокрема: видаткова накладна №144450 від 31.07.2023, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.07.2023 по 31.07.2023, видаткова накладна №173394 від 31.08.2023, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.08.2023 по 31.08.2023, видаткова накладна №200267 від 30.09.2023, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.09.2023 по 30.09.2023, видаткова накладна №226789 від 31.10.2023, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.10.2023 по 31.10.2023, видаткова накладна №252527 від 30.11.2023, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.11.2023 по 30.11.2023, видаткова накладна №272185 від 31.12.2023, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.12.2023 по 31.12.2023, видаткова накладна №3810 від 31.01.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.01.2024 по 31.01.2024.

Договір №040407-251223-ПГ-120 поставки партіями з використанням паливних карток від 25.12.2023р. укладено між ТОВ "ПЕТРОЛ ПАРТНЕР" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (покупець), згідно предмета якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товари (надавати послуги), а покупець зобов'язується приймати у власність товари (послуги) та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.

Поставка товару згідно договору №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. підтверджується наступними документами, зокрема: видаткова накладна №14064 від 31.01.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-13122022-П0000488-03 від 27.06.2023р. за період з 01.12.2023 по 31.12.2023, видаткова накладна №3810 від 31.01.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.01.2024 по 31.01.2024, видаткова накладна №34228 від 29.02.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.02.2024 по 29.02.2024, видаткова накладна №59472 від 31.03.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.03.2024 по 31.03.2024, видаткова накладна №78049 від 30.04.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, видаткова накладна №107187 від 31.05.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.05.2024 по 31.05.2024, видаткова накладна №139798 від 30.06.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, видаткова накладна №169695 від 31.07.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, видаткова накладна №197279 від 31.08.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.08.2024 по 31.08.2024, видаткова накладна №219169 від 30.09.2024, акт приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням карток №040407-251223-ПГ-120 від 25.12.2023р. за період з 01.09.2024 по 30.09.2024.

Окрім того, судом встановлено, що між ПП "АВТО ФАВОРИТ КОМПЛЕКТ ГРУПП" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (покупець) укладено договір поставки №42/22 від 18.01.2022 року, згідно предмета якого постачальник передає у власність покупця запчастини до транспортних засобів у кількості, асортименті і по ціні заявки покупця, узгодженій сторонами засобами зв'язку, електронної пошти або в усній формі, а покупець приймає та оплачує його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Поставка товару згідно договору №42/22 від 18.01.2022 року підтверджується наступними документами, зокрема: видаткова накладна №2171 від 20.12.2023, видаткова накладна №43 від 11.01.2024, видаткова накладна №253 від 12.02.2024, видаткова накладна №616 від 02.04.2024, видаткова накладна №596 від 29.03.2024, видаткова накладна №1371 від 16.07.2024, ТТН №40 від 29.01.2024, ТТН №1371 від 23.07.2024, ТТН №596 від 02.04.2024, подорожній лист №175 від 02.01.2024, №316 від 24.01.2024, №390 від 29.01.2024, №789 від 19.02.2024, №1936 від 06.05.2024, №1428 від 02.04.2024 та ін.

Досліджуючи надані копії подорожніх листів, зокрема №175 від 02.01.2024 року, судом встановлено, що водієм ОСОБА_5 на ТЗ DAF AE9086HI Спеціалізований вантажний, фургон-рефрижератор отримано у ПП "АВТО ФАВОРИТ КОМПЛЕКТ ГРУПП" ШРКЗ зі змазкою в комплекту у кількості 2 шт., на підставі ТТН №2171 від 02.01.2024. Виїзд з гаража 10 год., повернення в гараж 18 год. Маршрут Дніпро - Губиниха. Залишок палива при виїзді 326,8, при поверненні 316,8.

Аналогічні відомості містяться і в інших подорожніх листав, наданих позивачем та які долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Крім того, судом досліджено наявні в матеріалах справи: звіт по подорожніх листах за період з 01.04.2021 по 31.12.2021, витяг з інтегрованої картки платника ТОВ "Роуд лімітед компані", розрахунок штрафних санкцій з податку на прибуток по акту перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2021 по 30.09.2024, розрахунок штрафних санкцій з ПДВ (нереєстрація ПН) по акту перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2021 по 30.09.2024, вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.05.2024 по справі №932/2117/24.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 13.03.2025 №0135290713 та №0135300713, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно із п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України поняття господарської діяльності, визначається не через фактичне одержання доходу, а як спрямованість на одержання доходу. Проведення деяких операцій у збиток не свідчить про те, що позивач не отримав дохід і не прагнув отримати прибуток від господарської діяльності.

Відповідно до визначення термінів під постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.202 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 98.3. статті 98 ПК України реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Відповідно до підпункту 98.1.4 пункту 98.1 ст. 98 Податкового кодексу України, під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема:

- виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних капіталів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

У відповідності до положень пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Не є об'єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб (підпункт 196.1.7 пункт 196.1 статті 196 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу підпункту 196.1.7 пункту 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не являються.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Процедура виділення регламентована нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно з пунктом 1 статті 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) орган, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно із статтею 47 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

На підставі пункту 2 статті 109 Цивільного кодексу України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" врегульовано відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Згідно ч.1, 3, 4 статті 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", оператори ринку, що провадять діяльність, пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, повинні отримати експлуатаційний дозвіл, який видається територіальним органом компетентного органу на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.

Експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.

Щодо встановленого перевіркою порушення податкового законодавства при проведення реорганізації шляхом виділу нового підприємства, внаслідок чого занижено дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за ІІ квартал 2021 року на суму 27392241 грн. та повноти декларування показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.04.2021 по 30.09.2024 встановлено їх заниження на 24145573 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно Протоколу №19-04/2021 загальних зборів учасників ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" від 19.04.2021 року, посвідченого нотаріально, зокрема вирішено виділити із ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" нову юридичну особу, шляхом переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків товариства до новоствореної юридичної особи.

Підставою збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшення суми від'ємного значення з цього податку та нарахування штрафних санкцій за не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну за вказаною операцією відповідач визначив пункт 198.5 статті 198 ПК України.

В постанові від 25.05.2021 у справі № 822/2434/16 Верховний Суд зазначив, що операції щодо передачі за розподільчим балансом основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших активів та зобов'язань за рішенням власників або уповноваженого ними органу при утворенні нового підприємства шляхом реорганізації (виділу) не можуть вважатися операціями з поставки ТМЦ у розумінні податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 640/1845/19.

Встановлюючи наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України відповідач виходив з відсутності розумної економічної причини (ділової мети) здійснення реорганізації ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»", внаслідок якої шляхом виділу створено ТОВ "РОУД ЛІМІТЕД КОМПАНІ" та передачі йому за розподільчим балансом активів та пасивів.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування, визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов'язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №360/4169/21.

При цьому використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 814/476/18.

У постанові від 24.01.2023 у справі № 560/7669/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Правове регулювання, запроваджене підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов'язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. Під час перевірки правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов'язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Суд окремо зазначає, що формальна низька активність або тимчасове призупинення господарської діяльності новоствореного товариства не може слугувати доказом нереальності виділу.

Як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 160/32652/24: реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов'язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, що не є цивільно-правовим договором, оскільки не передбачає передачу права власності на передане майно, а здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства.

Таким чином, виділена частка майна в процесі реорганізації юридичної особи шляхом виділення частини майна за розподільчим балансом не є продажем (реалізацією) товарів в тлумаченні підпункту 14.1.202, пункту 14.1 статті 14 ПК України. Платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділу відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов'язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання. Операції з виділу не призводять до зростання власного капіталу, а отже відсутня умова для оподаткування податком на прибуток частини майна, що передається за розподільчим балансом новій юридичній особі, відтак сума зменшеної кредиторської заборгованості в сумі 185 081 359 грн. не включається до складу інших доходів відповідного звітного періоду.

Судом не встановлено порушень з податку на прибуток. Податковий орган в акті перевірки фактично прирівняв передачу кредиторської заборгованості (зобов'язань) до її прощення (списання) та вважав це доходом позивача. Між тим, із матеріалів справи слідує, що поточні зобов'язання позивача частково передані правонаступнику і надалі підлягають погашенню вже новим боржником (ТОВ "Роуд Лімітед Компані").

Податковий кодекс України не містить спеціальних коригувань фінансового результату на різниці для операцій реорганізації (у тому числі виділу). Відсутність таких норм свідчить, що законодавець не вбачає у передачі частини майна при реорганізації операції, яка підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Крім того, слід зазначити, що державна реєстрація ТОВ "Роуд Лімітед Компані" (код ЄДРПОУ 44293234), як юридичної особи, не скасовувалась, судом фіктивною не визнавалась, відомості, що правовстановлюючі документи, на підставі яких проведена державна реєстрація складені з порушенням законодавства, матеріали справи не містять.

Відтак, судом не знайшли свого підтвердження висновки податкового органу, що позивачем в порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України занижено дохід від будь-якої діяльності та порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ.

Щодо виявлених податковим органом порушень по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Захід міт", що останні носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закону №996-ХIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Судом встановлено, що 14.08.2023 року між ТОВ "ЗАХІД МІТ" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (покупець) укладено договір поставки №14/08-23-1 згідно предмета якого, постачальник продає, а покупець купує окремими партіями товар в кількості, по ціні та на суму, що зазначатиметься кожного разу на кожну окрему партію товару у видаткових накладних, у на умовах, викладених у даному договорі.

Поставка товару згідно укладеного договору №14/08-23-1 від 14.08.2023р. між ТОВ "ЗАХІД МІТ" та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" підтверджується документами, які оформлено відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які наявні в матеріалах справи та досліджені судом: рахунки на оплату, видаткові накладні, ТТН, декларації виробника на м'ясо та субпродукти та інші.

Судом досліджені копії платіжних доручень позивача на оплату м'яса згідно отриманих рахунків на користь ТОВ "ЗАХІД МІТ", які наявні в матеріалів справи.

Укладений договір поставки між ТОВ "ЗАХІД МІТ" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" безпосередньо пов'язаний з основним видом господарської діяльності позивача - 10.11 Виробництво м'яса.

Судом також встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЗАХІД МІТ" основний вид діяльності - Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами. На підприємстві наявні працівники - 10 та підприємством подається фінансова звітність.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

При цьому ПК України та Закон № 996-ХIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, відповідачем із посиланням на вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.05.2024 у справі №932/2117/24, яким директора ТОВ "Захід міт" ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, зазначено, що наведена інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою формування податкового кредиту та податкових зобов'язання, виписані/отримані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання/реалізації товарів, робіт чи послуг. Вказано, що відсутність реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" з ТОВ "Захід міт", досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів, та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Суд зазначає, що обставини, встановлені вироком суду і викладені в акті перевірки (внесення неправдивих відомостей в документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи) не передбачають порушень податкового законодавства та не стосуються взаємовідносин ТОВ "Захід міт" з позивачем.

Обставини встановлені у вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.05.2024 у справі №932/2117/24 не свідчать про наявність фактів порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Захід міт" у перевіряємий період.

Суд ще раз зазначає, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Захід міт" підтверджується: податковими та видатковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, ТТН та ін. У позивача наявні виробничі засоби, трудові ресурси, приміщення, транспортні засоби, отримано експлуатаційний дозвіл із зареєстрованими виробничими потужностями, які використовуються ним у господарській діяльності.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19: Вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв'язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Водночас немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов'язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19).

З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що станом на момент господарських взаємовідносин із вказаним контрагентом (вересень-жовтень 2023 року), вирок щодо посадових осіб ТОВ "Захід міт" був відсутній.

Як зазначалось, у вироку суду не встановлювались обставини фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Захід міт" з його контрагентами, а тому в контексті податкової перевірки такий вирок має доказового значення в сукупності з іншими доказами наданими сторонами під час розгляду справи..

За усталеною практикою Верховного Суду сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій (постанова Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №826/10205/16, постанова від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 тощо).

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Принцип індивідуальної відповідальності знайшов своє закріплення й в усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка в силу приписів ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є в Україні джерелом права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Тобто ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Таким чином, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанови Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 813/4931/13-а, від 06.02.2018 по справі № 802/4940/14).

У п.п. 70, 71 рішення ЄСПЛ від 22.01.2009 по справі "Булвес АД проти Болгарії" (заява №3991/03) зазначено: "... Суд вважає, що Держави - члени Конвенції володіють інформацією про зловживання системою оподаткування ПДВ зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності".

Необхідно зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо висновку відповідача про не підтвердження використання в господарський діяльності підприємства палива дизельного, бензину та газу скрапленого придбаного ТОВ "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" у ТОВ "Вест кард", ТОВ "Вог ресурс", ТОВ "Петрол партер" в зв'язку із ненаданням платником податків в ході перевірки документів на підставі яких здійснювалось списання ПММ, а саме: подорожніх листів з детальним відображенням господарської операції та наказів якими затверджено норми списання пального на підприємстві.

В межах господарської діяльності позивачем були укладені:

Договір №040407-20112020-П040398-03 поставки партіями з використанням паливних карток від 20.11.2020р. укладено між ТОВ "ВЕСТ КАРД" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (покупець), згідно предмета якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товари (надавати послуги), а покупець зобов'язується приймати у власність товари (послуги) та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором. Згідно акту приймання-передачі №1 - до договору поставки партіями з використанням карток №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, ТОВ "ВЕСТ КАРД" передано на умовах договору №040407-20112020-П040398-03 від 20.11.2020, а ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" прийнято карти у кількості 40 штук згідно зазначених номерів.

Поставка товару на підставі зазначених договорів підтверджується наступними документами, які оформлено відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: видатковими накладними, актами приймання-передачі до товарів, платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Судом під час розгляду справи встановлено, що при проведення перевірки відповідачу ТОВ "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" надавався розширений реєстр Подорожніх листів, який міститься і в матеріалах справи.

Так судом встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не визнало витрати на придбання палива лише по контрагентам групи компаній ВОГ: ТОВ “ВЕСТ КАРД» (код ЄДРПОУ 43603592) на суму 14 078 000,00 грн., ТОВ “Вог Ресурс» (код ЄДРПОУ 43258487) на суму 1 682 000,00 грн., ТОВ “Петрол Партнер» (код ЄДРПОУ 44763104) на суму 3 535 000,00 грн.

Проте в перевіряємий період ТОВ "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" здійснювало придбання паливно-мастильних матеріалів і у підприємств групи ОККО: ТОВ “КОМПАНІЯ ОККО-БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 44800224) на суму 8 670 500,00 грн., ТОВ “ОККО-БІЗНЕС ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 37693620) на суму 10 506 934,32 грн. Зазначені витрати відповідачем визнано, за наявності однаково складених подорожніх листів.

Надані позивачем платіжні доручення на придбання та сплату паливно-мастильних матеріалів, вхідні первинні документи, реєстр подорожніх листів з зазначенням всіх необхідних даних свідчить про реальність використання паливно-мастильних матеріалів та правильність їх обліку в бухгалтерських витратах.

Окрім того, між ПП "АВТО ФАВОРИТ КОМПЛЕКТ ГРУПП" (постачальник) та ТОВ “«М'ЯСНА ФАБРИКА“ДЖАЗ ПЛЮС»" (покупець) укладено договір поставки №42/22 від 18.01.2022 року, згідно предмета якого постачальник передає у власність покупця запчастини до транспортних засобів у кількості, асортименті і по ціні заявки покупця, узгодженій сторонами засобами зв'язку, електронної пошти або в усній формі, а покупець приймає та оплачує його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Поставка товару згідно договору №42/22 від 18.01.2022 року підтверджується наступними документами, які оформлено відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зокрема: видаткова накладна №2171 від 20.12.2023, видаткова накладна №43 від 11.01.2024, видаткова накладна №253 від 12.02.2024, видаткова накладна №616 від 02.04.2024, видаткова накладна №596 від 29.03.2024, видаткова накладна №1371 від 16.07.2024, ТТН №40 від 29.01.2024, ТТН №1371 від 23.07.2024, ТТН №596 від 02.04.2024, подорожній лист №175 від 02.01.2024, №316 від 24.01.2024, №390 від 29.01.2024, №789 від 19.02.2024, №1936 від 06.05.2024, №1428 від 02.04.2024 та ін.

Отже, позивачем під час розгляду справи підтверджена наявність у господарській діяльності виробничих засобів, трудових ресурсів, приміщення, транспортних засобів, які використовуються останнім у господарській діяльності. Також судом досліджено, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, договори поставки, звіти по подорожніх листах, договори оренди транспортних засобів, акти приймання-передачі товарів до договору поставки партіями з використанням паливних карток, рахунки на оплату, платіжні доручення та ін.

У постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 813/3577/13-а) Верховний Суд вказав, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Відтак, суд дійшов переконання, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.03.2023 р. за №0135290713 та №0135300713 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність податкових повідомлень-рішень не доведена.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41563548, 52200, Україна, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця М. Грушевського, будинок 88) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Р" від 13.03.2025 року № 0135290713.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Р" від 13.03.2025 року №0135300713.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41563548, 52200, Україна, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця М. Грушевського, будинок 88) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 31 жовтня 2025 року.

Суддя Н.В. Турлакова

Попередній документ

131625115

Наступний документ

131625117

Інформація про рішення:

№ рішення:	131625116
№ справи:	160/10462/25
Дата рішення:	20.10.2025
Дата публікації:	10.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (20.10.2025)
Дата надходження:	10.04.2025
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

12.05.2025 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
28.05.2025 13:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
09.06.2025 10:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
07.07.2025 10:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
16.07.2025 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
28.07.2025 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
10.09.2025 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
24.09.2025 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
06.10.2025 14:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
13.10.2025 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
20.10.2025 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ТУРЛАКОВА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

відповідач (боржник):

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "ДЖАЗ ПЛЮС"