07 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/8266/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про наявність порушень військового обліку ОСОБА_1 без законних підстав та без попереднього притягнення його до адміністративної відповідальності, протиправними та зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо наявності порушень правил військового обліку ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до вимог чинного законодавства ним було уточнено облікові дані військовозобов'язаного.
Позивач з посиланням на норми чинного законодавства вважає неправомірними дії відповідача щодо оголошення його в розшук, позаяк ним не було отримано будь-яких повісток про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не допущено порушень правил військового обліку. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав. Вказав на те, що позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
З посиланням на норми чинного законодавства вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. З урахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач ще раз наголосив на протиправності дій відповідача щодо оголошення його в розшук.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16-21).
З копії електронного військово-облікового документу з “Резерв +» вбачається, що у ньому міститься інформація про порушення військового обліку (а.с.12).
У відповіді на адвокатський запит від 28.05.2025 відповідач повідомив про те, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку, оскільки не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені у повістці та не уточнив свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.14).
11.06.2025 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про те, що згідний із притягненням його до адміністративної відповідальності та не оспорює вказаного порушення (а.с.15). Однак, відповідач листом від 11.06.2025 №7833 повідомив ОСОБА_1 про обов'язкову його участь для складання протоколу (а.с.18).
Відповідачем 13.10.2024 ОСОБА_1 було виписано повістку №623181 про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11.00 год. 23.10.2024 (а.с.35-36).
Вказана повістка направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.10.2024 (а.с.34).
Повістка повернута відповідачу з довідкою відділення поштового зв'язку “за закінченням терміну зберігання» 31.10.2024 (а.с.33).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників та резервістів “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_3 №Е453442 від 02.12.2014 органами поліції 02.12.2024 позивача було оголошено в розшук (а.с.32).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України», “Про Збройні Сили України», “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон №3543-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Абзац тринадцятий частини першої статті 21 Закону №3543-ХІІ передбачає, що підприємства, установи і організації зобов'язані вести військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Стаття 22 Закону №3543-ХІІ визначає обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Як вбачається з ч. 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ інші військовозобов'язані (крім тих, які спеціально обумовлені у даній статті) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з ч. 6 ст. 22 Закону №3543-ХІІ у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Предметом спору у даній справі є оголошення з 02.12.2024 позивача у розшук як порушника правил військового обліку, ст. 210-1 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи з 02.12.2024 ОСОБА_1 знаходиться у розшуку згідно електронного звернення AITC “Оберіг» до Ковельського районного управління поліції, як порушник правил військового обліку, ст. 210-1 КУпАП.
Стаття 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначає загальні правила військового обліку.
Частиною 5 статті 33 даного Закону визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 5 Порядку № 1487, визначено, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);
- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;
-повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;
-виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 56 Порядку № 1487 визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Додатком 2 до Порядку №1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, пунктом 1 яких передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
З наведених вище норм Положення про ТЦК та СП, а також Порядку №1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
При цьому територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема, не наповнюють відомостями базу даних розшуку ІТС “Інформаційний портал Національної поліції України», не вносять та не виключають до них відомості, це функції Національної поліції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про Національну поліцію» поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом.
Згідно з ч. 2 вказаної статті поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;2) користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади;3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу;4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями; 5) надає до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі та в обсягах даних, зазначених у статтях 7, 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", відомості, необхідні для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про Національну поліцію» поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676 затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему “Інформаційний портал Національної поліції України».
За визначенням пункту 2 розділу I Положення №676, інформаційно-комунікаційна система “Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Згідно пункту 1 розділу IІ Положення №676, основними завданнями системи ІПНП є:
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС; забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Згідно пункту 1 розділу ІIІ Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується: для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України “Про Національну поліцію»; для формування баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень; для формування баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.
Згідно пункту 3 розділу ІІ Положення №676, бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно: повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку; інформації, отриманої з фото- і відеотехніки, відповідно до статті 40 Закону України “Про Національну поліцію»; щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування; завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події; звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди; пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп'ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.
Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно до статті 25 Закону України “Про Національну поліцію».
Отже, ІКС “Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.
Такі дані вносяться до ІКС “Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ТЦК та СП, яке передбачене Додатком 20 до Порядку №1487 і, як вже зазначав суд, надсилається органам Національної поліції для доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що відповідне “Звернення щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) ___, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколів про адміністративні правопорушення» (Додаток 20 до Порядку №1487), відповідачем до суду не надане.
Судом встановлено, що позивач знаходиться у розшуку з 02.12.2024 згідно електронного звернення AITC “Оберіг» до Ковельського РУП, як особа, що не прибула за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені у повістці від 13.10.2024.
Водночас, вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем правил військового обліку ст. 210 КУпАП, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені ст.210-1 КУпАП.
Як вже зазначав суд, підставою для оголошення в розшук позивача та направлення відповідного звернення відповідачем до органів поліції стало неприбуття позивача у зазначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є порушенням ст.210-1 КУпАП.
Однак, з таким твердженням суд не погоджується, враховуючи наступне.
Так, дійсно відповідачем 12.10.2024 на адресу позивача, зазначену ним у військово-облікових документах, було направлено повістку №623181 про необхідність з'явитися для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11.00 год. 23.10.2024.
Дана повістка була направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Разом з тим, вказаний лист позивачу не був вручений та повернувся відповідачу як невручений з причини «за закінченням терміну зберігання» 31.10.2024 (а.с.33).
При цьому, на довідці Укрпошти про причини невручення відсутні будь-які записи про відмову позивача в отриманні повістки.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивач належним чином не був проінформований про необхідність прибуття йому за викликом ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11:00 год. 23.10.2024, оскільки повістка про виклик йому вручена не була.
На час звернення до органів поліції 02.12.2024 у відповідача не було доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про вручення повістки з необхідністю явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних на 23.10.2024 (під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням) і таких доказів суду не надано.
Саме по собі направлення повістки від 12.10.2024 (а.с.34) не вказує, що позивача належним чином було інформовано про дату, час і місце прибуття за викликом відповідача. Відсутність доказів, які б давали можливість суду пересвідчитись про отримання позивачем повістки №623181 від 13.10.2024 до моменту явки в ІНФОРМАЦІЯ_2 23.10.2024 (а цей факт підтверджується належними доказами), дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості прибути за викликом у належний час, а відтак не порушував законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Повторно для виклику в ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не викликався.
При цьому суд звертає увагу, що повернення поштової кореспонденції, адресованої позивачу відділенням поштового зв'язку із зазначенням причин невручення “за закінченням терміну зберігання» (відбиток штемпеля відділення поштового зв'язку про прийняття поштового відправлення для пересилання 31.10.2024 не є свідченням належного повідомлення позивача про час і місце прибуття його до органів ТЦК та лише підтверджує ту обставину, що позивач про дату і час необхідності явки за викликом відповідача на 23.10.2024 для уточнення облікових даних повідомлений не був, що в свою чергу виключає вчинення ним порушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Стаття 210-1 КУпАП встановлює вже відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а не визначає склад цих порушень.
При цьому в межах розгляду даної суд не дає оцінку наявності чи відсутності в діях позивача складу даного правопорушення, а лише оцінює на предмет законності дії відповідача щодо звернення до органів поліції щодо доставлення його для складання протоколу та оголошення в розшук.
Враховуючи зазначене у відповідача станом на 02.12.2024 були відсутні підстави, визначені Порядком №1487 щодо направлення звернення до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та оголошення його в розшук.
Таким чином, правомірність оголошення 02.12.2024 позивача у розшук матеріалами справи не підтверджується.
Крім того, в контексті спірних правовідносин суд вказує на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, повістка №623181 про виклик ОСОБА_1 до ТЦК на 11:00 год. 23.10.2024 датована 13.10.2024. Однак як свідчать докази, рекомендований лист про її направлення було відправлено 12.10.2024, тобто раніше дати її виписки, що може ставити під сумнів формування такої повістки та її направлення військовозобов'язаному.
З огляду на вищевикладене, дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення відповідного звернення до органів поліції для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та оголошення його в розшук є протиправними, а позов в цій частині підлягає до задоволення.
Враховуючи те, що судом визнано протиправними дії відповідача щодо направлення відповідачем відповідного звернення до органів поліції з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення та оголошення в розшук, то підлягає до задоволення і взаємопов'язана вимога про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії щодо виключення даної інформації з баз даних.
За приписами п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що у разі відсутності підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки надсилають до органів поліції повідомлення із відповідними відомостями.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України установлено повноваження суду прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи те, що дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення звернення до органів поліції щодо ОСОБА_1 визнано судом протиправними, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, меж позовних вимог, у відповідності до ст.245 КАС України позов належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо направлення звернення до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративну правопорушення та зобов'язати відповідача направити до територіального органу поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України) відповідно до п. 79 Порядку №1487.
Наявність відповідного повідомлення, направленого відповідачем у відповідності до п.79 Порядку №1487, буде підставою для виключення позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми “Розшук» інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України», автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) “Оберіг», як такого, що перебуває у розшуку як такий, що порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Також, надаючи оцінку заяві позивача про встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначеної норми слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.
З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом звіт про виконання рішення суду належить відмовити.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду з позовом через систему «Електронний суд», позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 24.07.2025 TMTZ-BATU-RT9E (а.с.7).
Натомість відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити за пред'явлення цього адміністративного позову немайнового характеру судовий збір у сумі 968,96 грн із застосуванням коефіцієнта пониження 0,8.
З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн, сплачений квитанцією від 24.07.2025 TMTZ-BATU-RT9E. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір».
Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання протоколу про адміністративну правопорушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити до Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України) відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Р.С. Денисюк