07 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/3232/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинської області здійснити з 01.12.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991, збільшивши пенсію на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, з урахуванням проведених платежів.
27.10.2025 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява позивача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у цій справі щодо обчислення розміру пенсії з 01.12.2024 без урахуванням положень частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній до 11.10.2017.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 вказану заяву призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
В поданих до суду поясненнях від 06.11.2025 відповідач просить у задоволенні заяви відмовити з огляду на те, що ГУ ПФУ у Волинській області здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання судового рішення у даній справі.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Як уже було зазначено вище, Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинської області здійснити з 01.12.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991, збільшивши пенсію на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, з урахуванням проведених платежів.
Судом також встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №79123417 з виконання виконавчого листа №5490/2025, виданого 05.09.2025 Волинським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду у цій справі.
З долученого до заяви листа ГУ ПФУ у Волинській області від 04.09.2025 № 0300-0307-8/57867 видно, що станом на 01.12.2024 розмір пенсії позивача становив 9080,63 грн, а виконавши рішення суду в межах покладених зобов'язань в установленому чинним законодавством порядку, розмір пенсії становитиме 8949,49 грн. Відповідач повідомив позивача, що відповідно до пункту 4 Розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону №1058 у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, було доповнено пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач обчислення розміру пенсії позивача на виконання рішення суду здійснив із застосуванням двоскладової формули розрахунку, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
В свою чергу, за змістом частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в межах цієї справи судом не вирішувалася позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок пенсії позивача в порядку, визначеному частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, позаяк така вимога позивачем взагалі не була заявлена.
Резолютивна частина рішення суду від 02.06.2025 у цій справі містить положення зобов'язального характеру виключно про здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дійсно норма частини пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ містить посилання на частину другу статті 27 Закону № 1058-IV.
Проте, аналіз змісту пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ дозволяє дійти висновку про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме «призначення пенсії», а не інших випадків. При цьому, таке обмеження пов'язане з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.
Також, суд зауважує, що пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ був доповнений словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі підпункту 3 пункту другого розділу І Закону № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, а матеріалами справи підтверджується, що пенсію за віком позивачу було призначено згідно із Законом № 1058-IV.
Рішенням же суду від 02.06.2025 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, а не її призначення. Отже, рішенням суду фактично визнано за позивачем право на перерахунок пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, що була чинною до 11.10.2017.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-ІV, відповідач фактично застосував до спірних правовідносин положення підпункту 3 пункту 2 розділу І Закону № 2148-VIII та порушив право позивача на пільгове обчислення розміру пенсії, реалізація якого попередньо була захищена відповідним судовим рішенням.
Крім того, суд зауважує, що у Законі № 2148-VIII відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами. Отже, зазначені зміни стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а підлягає перерахунку згідно з рішенням суду, то на неї не поширюється вказана умова.
Дії пенсійного органу щодо обрахунку основного розміру пенсії позивача на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-ІV, свідчать про невиконання рішення суду у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення (вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 9901/226/19).
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 760/3142/17, від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а).
З урахуванням наведеного, оскільки рішення суду у цій справі не виконано, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій боржника, вчинених на виконання рішення суду у цій справі, щодо обчислення розміру пенсії із застосуванням «двоскладової формули» розрахунку, передбаченої частиною другою статті 27 Закону № 1058-ІV, без урахування положень пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (в редакції, чинній до 11.10.2017).
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №140/3232/25, щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 із застосуванням «двоскладової формули» розрахунку, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, без урахування положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, код ЄДРПОУ 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі № 140/3232/25, у спосіб здійснення з 01.12.2024 перерахунку та виплати (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в частині доплати за понаднормовий стаж в розмірі один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року), без застосування «двоскладової формули» розрахунку, передбаченої частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський