м. Вінниця
07 листопада 2025 р. Справа № 640/24304/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіній Наталії Володимирівні.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність прийняття адміністративної справи №640/24304/21 до свого провадження.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 вказану справу прийнято до провадження.
25.03.2025 представницею позивача було подано додаткові пояснення, в яких остання наполягала на задоволення заявлених позовних вимог. Зокрема зазначила, що фактично відбулась зміна інвалідності, з ІІІ групи на ІІ групу у межах строків передбачених чинним законодавством, а отже позивач набув право на доплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , Міністерство у справах ветеранів України подало до суду відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а дії відповідача в межах спірних відносин є правомірними.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки МСЕК від 29.01.2018 № АВ 0198983 після первинного огляду Позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності з 23.01.2018 із причиною інвалідності: "захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції".
У відповідності до статей 97 та 99 Закону України "Про Національну поліцію" позивачу у 2018 році було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок "захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції", у розмірі 123 340,00 гривень.
Після повторного огляду МСЕК згідно довідки від 22.01.2020 № АВ 1056391 позивачу було змінено групу інвалідності на ІІ з 22.01.2020, а також було змінено причину інвалідності на: "захворювання, так одержане під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення".
У зв'язку із зміною причини інвалідності позивач 04.03.2020 отримав посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Після цього до Мінветеранів надійшла заява ОСОБА_1 від 07.05.2020 (вх. № М-1227 від 13.05.2020) щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок "захворювання, так одержане під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення".
Мінветеранів розглянуло відповідну заяву та листом від 28.05.2020 № 4196/02/07.1-20 повідомила позивача, що відповідно до пункту 9 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі також - Порядок № 336), міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі також - міжвідомча комісія) розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.
Також Мінветеранів зазначило, що після надходження уточненої інформації, на засіданні міжвідомчої комісії будуть розглянуті документи та прийнято відповідне рішення, про що Позивача буде повідомлено додатково.
Мінветеранів листом від 28.05.2020 № 4195/02/07.1-20 звернулось до Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації з клопотанням повідомити про підстави встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Крім цього, листом від 27.05.2020 № 4153/02/07.1-20 Мінветеранів звернулося до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України з клопотанням надати інформацію чи не отримував позивач одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності відповідно до інших законів України.
Відповідач виніс подані ОСОБА_1 матеріали на засідання міжвідомчої комісії.
Міжвідомча комісія на своєму засіданні 20.08.2020 розглянула заяву ОСОБА_1 та на підставі листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 19.06.2020 № 2311/29/2/03- 2020 прийняла рішення (витяг з протоколу засідання міжвідомчої комісії № 7 від 20.08.2020), яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" (лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 19.06.2020 № 2311/29/2/03-2020).
Мінветеранів листом від 27.08.2020 № 7232/02/09.1-20 повідомило ОСОБА_1 про прийняте 20.08.2020 міжвідомчою комісією рішення.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Предметом спору у цій справі є наявність чи відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2020 року згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війти, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII) як інваліду IІ групи.
Під час розгляду і вирішення цього спору суд враховує, що виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності передбачено, зокрема Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі також - Закон №580-VIII) та Законом № 3551-XII.
Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-XII особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
- військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
У пункті 2 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі також - Порядок № 336) зазначені особи, які є одержувачами одноразової грошової допомоги.
Згідно з підпунктом 4 Порядку № 336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.
Тобто, законодавством передбачено для одержувача одноразової грошової допомоги право вибору підстави її виплати у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів.
Відповідно до абзацу шостого пункту 6 Порядку № 336 якщо протягом двох років особам, зазначеним в абзацах другому - п'ятому пункту 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 17 Порядку № 336 передбачено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:
1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:
- вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;
- вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);
- подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;
2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;
3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.
Суд звертає увагу на те, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12 квітня 2023 року у справі №440/2563/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.
При цьому, виходячи з аналізу абзацу шостого пункту 6 у поєднанні із пунктом 17 Порядку № 336, колегія суддів приходить до висновку, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності особа може реалізувати своє право на призначення та виплату отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності лише при наявності обставин, що при первинному встановлені інвалідності одноразову грошову допомогу було призначено та виплачено відповідно до Закону № 3551-ХІІ.
У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акта, за яким таку допомогу було призначено вперше".
Наведений висновок є застосовним до спірних правовідносин, підстав для відступу від нього суд не вбачає.
Як встановлено судом (і це підтверджується матеріалами справи), позивач у 2018 році, відповідно до статей 97, 99 Закону № 580-VIII, отримав одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, в сумі 123 340,00 грн.
Ураховуючи приписи частини сьомої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, підпункту 2 пункту 17 Порядку № 336, суд доходить висновку, що відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 18.07.2024 у справі № 380/16981/21.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Міністерство у справах ветеранів України (пров. Музейний, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна