м. Вінниця
06 листопада 2025 р. Справа № 120/13012/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 14 серпня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (як особа, зайнята постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеню споріднення (бабусею).
Проте листом від 20 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення у формі протоколу № 14 від 16 серпня 2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки наявні члени сім'ї першого ступеня споріднення та відсутні документи, що підтверджують неможливість особи першого ступеня споріднення здійснювати догляд за особами з інвалідністю І або ІІ групи споріднення, а саме документів про інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлене протоколом № 14 від 16 серпня 2024 року.
02 грудня 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Згідно з додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, документами, що підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Як зазначає представник відповідача далі, комісія з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянула подану позивачем заяву та встановила, що у ОСОБА_2 (бабусі позивача), окрім ОСОБА_1 , є повнолітня донька, яка відповідно до закону зобов'язана утримувати свою мати та при цьому не є військовозобов'язаною особою.
Відтак, оскільки позивач не надав достатніх та належних доказів неможливості доньки ОСОБА_2 здійснювати її утримання та догляд, тому відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю членів сім'ї першого ступеня споріднення та відсутністю документів, що підтверджують неможливість особи першого ступеня споріднення здійснювати догляд за особами з інвалідністю I або II групи, а саме документів про інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту).
За наведених обставин представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
14 серпня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов?язаний, зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеню споріднення - ОСОБА_2 (бабусею).
До заяви позивач долучив копії наступних документів: паспорта громадянина України та військового квитка ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 вересня 1993 року та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відносно ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 вересня 1993 року ОСОБА_3 ; свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_3 від 28 вересня 1993 року ОСОБА_3 ; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 27 жовтня 2023 року ОСОБА_4 ; паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 ; довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА №701224 від 04 січня 2012 року, відповідно до якої ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи безстроково; пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 05 травня 2005 року ОСОБА_2 ; рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 05 лютого 2024 року; довідки № 133 від 13 квітня 2023 року та № 2 від 15 лютого 2023 року про місце проживання та місце роботи матері позивача - ОСОБА_5 ; витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 387 від 13 серпня 2024 року.
Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 серпня 2024 року позивача поінформовано, що за результатами розгляду його заяви протоколом від 16 серпня 2024 року № 14 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови: наявність членів сім'ї першого ступеня споріднення та відсутність документів, що підтверджують неможливість інших осіб, які не є військовозобов?язаними та відповідно до закону зобов?язані утримувати особу з інвалідністю І чи ІІ групи, а саме документів про інвалідність такої особи її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону № 3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
В свою чергу, нормами статті 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Пунктом 56 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За нормами абзаців 3-4 пункту 58-1 Порядку № 560, військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім'ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При цьому згідно з додатком 5 до Порядку № 560 документами, що підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", є для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд.
Так, суд установив, що 14 серпня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов?язаний, зайнятий доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення - ОСОБА_2 (бабуся).
Разом із заявою також позивач подав копії наступних документів: паспорта громадянина України та військового квитка ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 вересня 1993 року та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відносно ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 вересня 1993 року ОСОБА_3 ; свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_3 від 28 вересня 1993 року ОСОБА_3 ; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 27 жовтня 2023 року ОСОБА_4 ; паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 ; довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААА №701224 від 04 січня 2012 року, відповідно до якої ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи безстроково; пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 05 травня 2005 року ОСОБА_2 ; рішення про призначення/перерахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 05 лютого 2024 року; довідки № 133 від 13 квітня 2023 року та № 2 від 15 лютого 2023 року про місце проживання та місце роботи матері позивача - ОСОБА_5 ; витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 387 від 13 серпня 2024 року.
Свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 підтверджує те, що ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) є донькою ОСОБА_2 .
Свідоцтвом про зміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_3 від 05 травня 1996 року підтверджує те, що ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач є сином ОСОБА_8 .
Відтак позивач є рідним онуком ОСОБА_2 по лінії матері, а матір'ю позивача та донькою ОСОБА_2 є ОСОБА_8 , а тому в даному випадку доведеним є той факт, що у ОСОБА_2 наявний член першого ступеня споріднення - її донька ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_2 має, принаймні, одного члена сім'ї першого ступеня споріднення, а саме дочку, яка відповідно до вимог частини 1 статті 202 Сімейного кодексу України зобов'язана утримувати свою матір.
Більше того, доказів неможливості здійснення дочкою ОСОБА_8 догляду за своєю матір'ю (довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ) позивач ані до комісії, ані до суду не надав.
Суд ще раз вважає за необхідне наголосити, що положення пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII можуть поширюватись на позивача лише у випадку відсутності в особи з інвалідністю I або II групи членів сім'ї першого ступеня споріднення.
При цьому інші об'єктивні або суб'єктивні чинники, як-от відсутність у вказаних осіб (членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення) фактичної чи матеріальної можливості утримувати осіб з інвалідністю I чи II групи або, наприклад, небажання таких членів виконувати цей свій обов'язок, не свідчать про дотримання такої обов'язкової умови для набуття військовозобов'язаним права на відстрочку відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, як відсутність членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення.
За наведених обставин суд доходить висновку, що відмова відповідача у наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XIІ є правомірною.
Як наслідок, відсутні й підстави для задоволення вимоги в частині, що стосуються зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних із сплатою ним судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_8 )
Рішення суду в повному обсязі складено 06.11.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович