06 листопада 2025 року
м. Харків
справа №643/7410/25
провадження №22-ц/818/4389/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Прядко Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Прядка Олександра Олександровича на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 30 червня 2025 року, у складі судді Пасічника О.М.,-
У травні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії у розмірі 18178,00 грн.
22 травня 2025 року до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про закриття провадження у справі, у зв'язку із поверненням коштів у загальній сумі 18178 грн., внаслідок чого переплата відшкодована, порушення усунуто.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 16.06.2025 року закрито провадження у справі № 643/7410/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп, сплачений на підставі платіжної інструкції № 2215 від 08.05.2025 року.
20.06.2025 року ОСОБА_1 через представника адвоката Прядко О.О. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 30 червня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прядко Олександра Олександровича про винесення додаткового рішення по справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвоката Прядко Олександр Олександрович просить скасувати ухвалу першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн..
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість повернення позовної заяви позивачу як не поданої, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Залишаючи без задоволення заяву про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не підтверджено належними та допустимими доказами. Наданий договір про надання правничої допомоги укладений між ОСОБА_2 та Поважною В.Є., яка не є стороною у справі та в матеріалах справи відсутня довіреність ОСОБА_1 на уповноваження Поважної В.Є. на укладання договору правничої допомоги з адвокатом Прядко О.О.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 13.05.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії у розмірі 18178,00 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
22 травня 2025 року до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про закриття провадження у справі, у зв'язку із поверненням коштів у загальній сумі 18178 грн., внаслідок чого переплата відшкодована, порушення усунуто.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 16.06.2025 року закрито провадження у справі № 643/7410/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії, повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп, сплачений на підставі платіжної інструкції № 2215 від 08.05.2025 року.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 16.06.2025 року провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Обгрунтовуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, представник ОСОБА_1 адвокат Прядко Олександр Олександрович посилався на те, що у зв'язку з відмовою позивача від позову, наявні підстави для стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, які понесли останнім під час розгляду вказаної справи.
Статтею 142 ЦПК України визначений порядок розподілу судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
З матеріалів справи убачається, що спір між сторонами щодо стягнення надміру виплаченої пенсії фактично вирішений поверненням відповідачем коштів у сумі 18178 грн, внаслідок чого переплата відшкодована, порушення усунуто.
Заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про закриття провадження у справі, у зв'язку із вищезазначеними обставинами, не є підставою для покладення на позивача обов'язку по відшкодуванню витрат на правничу допомогу на користь відповідача.
Провадження у справі закрито, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Матеріали справи не містять фактів, які б свідчили про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та пред'явлення ним необгрунтованого позову.
Сам факт пред'явлення позову не є безумовною підставою для відшкодування витрат відповідачів на правничу допомогу.
Закриття провадження у справі відбулось у зв'язку із погашенням відповідачем суми заборгованості.
Доказів зловживання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області своїми процесуальними правами, - представником відповідача суду не надано.
Тому в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Прядка Олександра Олександровича слід відмовити з вищевказаних мотивів.
Підстав вважати недійсним договір про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Прядко Олександром Олександровичем та ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах сина ОСОБА_1 не вбачається.
Суд першої інстанції на вищевказані обставини не звернув уваги та помилково дійшов висновку про залишення заяви без задоволення з підстав не надання відповідачем доказів понесення витрат на правничу допомогу.
Разом з тим колегія суддів вважає що заява про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню з підстав не доведення представником відповідача доказів неправомірних дій позивача.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду підлягає зміні в її мотивувальній частині.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Прядка Олександра Олександровича - задовольнити частково.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 30 червня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України .
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова