Справа № 718/1887/25
Провадження 2/718/628/25
"07" листопада 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Мінів О.І.
секретаря судових засідань Анучкіної О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіцмань цивільну справу № 718/1887/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
за участю учасників судового процесу:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Гірчак Н.А.,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 протягом останнього року, систематично на постійній основі провокував конфлікти, словесно ображав його, висловлювався нецензурно, безпідставно звинувачував у діях, яких він не вчиняв та переслідував його. Так, 12.05.2025 року відповідач вкотре умисно спровокував конфлікт, в той час коли він працював в гаражі, а саме фізично перешкоджав вийти з гаража. Цей інцидент зафіксовано на відеозапис, відтак через дії відповідача викликав поліцію для забезпечення можливості покинути гараж та звернувся до органів поліції із заявою на неправомірні дії з боку відповідача.
Вказує, що на фоні стресу, спричиненого діями відповідача, його стан здоров'я погіршився, і того ж дня була викликана швидка допомога та його доставлено до відділення медицини невідкладних станів ОКНП «Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр» у важкому стані, де йому було надано екстрену кардіологічну допомогу. Так, з 12.05.2025 року по 26.05.2025 року проходив стаціонарне лікування, і лікарі повідомили про необхідність проведення операції зі встановлення стент-системи Resolute Integrity вартістю 32 500 грн.
Внаслідок протиправних дій відповідача йому було завдано значної моральної шкоди, яка виразилася у тривалому стресі, погіршенні стану здоров'я, що призвело до госпіталізації, а також приниженні його гідності через образи та безпідставні звинувачення.
З посиланням на відповідні норми закону та враховуючи вищевикладене, майнова шкода , завдана діями відповідача йому, полягає у витратах на медичне лікування, зокрема із необхідністю проведення операції зі встановлення стент-системи вартістю 32500 грн.
Крім того, враховуючи характер правопорушення, глибину моральних страждань, які він зазнав та продовжує зазнавати донині у вигляді підвищеного тиску, головного болю та болю в області серця, оскільки являється людиною похилого віку та пенсіонером, що порушило його звичний спосіб життя. Вважає розмір компенсації моральної шкоди у сумі 40 000 грн. справедливим та обґрунтованим. А тому просить суд задовольнити позовну заяву та стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 32500 грн., моральну шкоду у розмірі 40 000 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн..
14.08.2025 відповідачем ОСОБА_2 скеровано відзив на позовну заяву, у якому вказував на те, що позовні вимоги є абсолютно необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. З відповіді ВП №2 (м.Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції відділення поліції вбачається, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального та адміністративного правопорушення. А тому вказує на відсутність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Просить суд відмовити в задовольнянні позову. (а.с.46-58)
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи.
Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.09.2025. (а.с.42)
03.09.2025 підготовче судове засідання відкладено на 23.09.2025 за клопотанням відповідача.(а.с.70)
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23.09.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 20.10.2025 (а.с. 75)
Позиція учасників провадження в судовому засіданні
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 1,5 року назад мав місце конфлікт з ОСОБА_3 , складено було протокол за ст. 173 КУпАП відносно нього, він вину визнав та сплатив штраф. Тоді в 2024 році він не зміг проїхати велосипедом через припаркований ОСОБА_3 транспортний засіб на узбіччі, а тому облив автомобіль бензином. Мельник викликав поліцію і його притягли до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство. З того часу ОСОБА_3 не дає проходу ні йому, ні його жінці. Мельник каже, що то його територія, де вони живуть - це воєнне містечко, хоча подвір'я в спільному користуванні. Він в сарайчику тримає велосипед, сусідка дозволила. Через нервові зриви в нього стався інфаркт. Йому не можна нервувати і ОСОБА_3 про це знає, спеціально його провокує та записує на диктофон. Так, 12.05.2025 ОСОБА_3 прийшов до нього в сарай вже із включеною відеокамерою та розпочав конфлікт, казав, що він вбивця, бандит. Він викликав поліцію і швидку допомогу. Він також знімав на відео, яке надав участковому, однак той не вбачав порушень в діях ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок інциденту мав інфаркт, його госпіталізували в кардіоцентр м.Чернівці, пережив клінічну смерть. В лікарні 14.05.2025 йому зробили шунтування серця вперше і безкоштовано. Потребує ще одну операцію, а саме планову і її вартість становить 32500 грн., які просить стягнути з відповідача. А за те, що переніс клінічну смерть, відповідач наговорює на нього сусідам, просить стягнути з Мельника завдану йому моральну шкоду в сумі 40 000 грн., а також 9000 грн. витрат за правничу допомогу.
ОСОБА_1 також пояснив, що являється інвалідом 2 групи з 2021 року, а з 2023 року отримав інвалідність пожиттєво внаслідок серцевих захворювань, з того часу постійно на ліках.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вважає їх необґрунтованими, підтримав поданий до суду відзив, посилається на те, що ще 06.05.2024 року у них із позивачем відбувся конфлікт, при якому останній облив авто Лексус бензином, в стані сп'яніння бігав з ножем за ним, сусіди забрали від нього ніж, вважає ОСОБА_1 небезпечним. 12.05.2025 він зробив зауваження ОСОБА_1 , щоб не зберігав бензин в сарайчику, поряд знаходяться автомобілі , він переживає за сім'ю. ОСОБА_5 зателефонував на лінію 102 та викликав швидку допомогу. Жодної вини в його діях не має. Просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гірчак Н.А. заперечила щодо позовних вимог. Посилалася на те, що заявлені вимоги є необґрунтовані, оскільки відповідно до ст.1166 ЦК України має бути дотримано 4 умови на підставі яких наступає відповідальність за майнову шкоду, зокрема позивачем не доведено факту протиправності дій Мельника та наявності причинно наслідкового зв'язку між ними, ОСОБА_3 не притягувався до відповідальності, з відео вбачається тільки наявність неприязних відносин між сторонами, а не неправомірні дії ОСОБА_2 , які б спричинили шкоду здоров'ю ОСОБА_1 . Крім того, операція планується (планова як інваліда 2 групи) - рекомендована з 2021 року. Загалом між сторонами склалися недобросусідські відносини, в той день коли відбувся останній конфлікт викликали працівників поліції, як наслідок було відмовлено у відкритті кримінального провадження відносно ОСОБА_2 . Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача вважає, що позивачем не доведено вини заподіювача шкоди, а щодо стягнення витрат запланованих ОСОБА_1 то останнім не надано фіскального чеку , а лише фактура.
Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України, які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин
З копії листа ВП №2 (м.Кіцмань) Чернівецького РУП Чернівецької області від 04.06.2025 вбачається, що в ході проведення перевірки було встановлено, що по факту звернення ОСОБА_1 щодо конфлікту із ОСОБА_2 прийнято рішення про припинення перевірки, у зв'язку з відсутністю ознак кримінального чи адміністративного правопорушення. Разом з тим, повідомлено, що з ОСОБА_2 проведено профілактичну розмову щодо неприпустимості аналогічної поведінки у майбутньому. (а.с.18)
Відповідно до довідки №638 від 17.06.2025 виданої КНП «Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.05.2025 був доставлений бригадою екстреної медичної допомоги до відділення медицини невідкладних станів у важкому стані, якому надано відповідну медичну допомогу та інфарктною бригадою екстреної кардіологічної допомоги ОКНП «Чернівецький обласний клінічний центр» доставлений до Чернівецького обласного клінічного кардіологічного центру. (а.с.19)
З довідки №232 виданої ОКНП «Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр» від 13.05.2025 вбачається , що хворий ОСОБА_1 , 1965 р.н. знаходився на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Чернівецький обласний клінічний центр» з 12.05.2025р. станом на 13.05.2025р., з діагнозом: ІХС,Гострий повторний (ІІ)-Q інфаркт міокарда ПСЛШ (12.05.2025р.). Кардіосклероз постінфарктний (Q-ІМ ПСЛШ - 27.06.2021р.) Аневризма ПСЛШ. Недостатність МК І ст..Гідроперикад. СН ІІ А ст.. зі зниженою ФВ ЛШ (ФВ-39%). ФК ІІІ. Ризик 4 (дуже високий). (а.с.20)
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №СК-120525/3377 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 видно, що останній знаходився на стаціонарному лікуванні у Відділенні гострого інфаркту міокарда №2 з 12.05.2025 по 26.05.2025, з клінічним діагнозом: повторний інфаркт передньої стінки міокарда (Основний), Локалізована (фокальна) (парціальна) ідіоматична епілепсія та епілептичні синдроми з судомними нападами локалізованого початку (Супутній), Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю (Супутній), Атеросклеротична хвороба серця (Супутній), Перенесений у минулому інфаркт міокарда (Супутній), Церебральний атеросклероз (Супутній), Наслідки мозкового інсульту, не уточненого як крововилив чи інфаркт (Супутній), Звуження артерії (Супутній), Реабілітація при хворобах серця (Супутній). 14.05.2025 здійснена операція. Рекомендовано - Стентування ПМШГ в плановому порядку. (а.с.21-22)
Також суду надано копію рахунку на оплату №26/2 від 26 червня 2025р. на придбання набору для стентування зі стент-системою Resolute Integrity вартістю 32 500 грн., де платником вказано ОСОБА_6 . (а.с.24)
Крім того, в судовому засіданні досліджено відеозаписи, які надавались сторонами на підтвердження існування конфлікту між ними. (а.с.35)
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до статті 1195 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992р.., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи , підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній звязок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) дійшла висновку, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц вказано, що моральна шкода - це страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з оточенням, до інших негативних наслідків морального характеру. Також вказана правова позиція містить висновок про те, як визначати розмір моральної шкоди: суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи.
Разом з тим, позивач на виконання вимог ст.81ЦПК України, не надав жодних доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема не встановлено будь яких протиправних дій ОСОБА_2 , які б спричинили погіршення стану здоров'я позивача, недоведеною є вина ОСОБА_2 у заподіянні шкоди позивачеві, відсутній причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Так, згідно листа ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькаій області від 04.06.2025, яким проводилась перевірка повідомлення ОСОБА_1 на 102, незаконних дій ОСОБА_2 під час конфлікту з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 - не встановлено, не виявлено в його діях ні адміністративного, ні кримінального правопорушення. Матеріали справи свідчать про те, що того ж дня ОСОБА_7 було терміново госпіталізовано до кардіоцентру м.Чернівці у важкому стані, рекомендовано планове стентування вартістю 32500 гривень. Разом з тим, відсутні докази того, що саме діями ОСОБА_2 спричинено погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 , а відтак недоведено таку обставину. Адже ОСОБА_1 з 2021 року постійно хворіє на серцеві захворювання, йому встановлено 2 група інвалідності, а з 2023 року - по життєво, він також страждає давно на безліч супутніх захворювань. Відтак не доведено вини ОСОБА_2 в перенесенні серцевого захворювання ОСОБА_1 12.05.2025 року , як і не доведено , що діями ОСОБА_8 спричинено проведення стентування ОСОБА_1 , яке є для нього плановим ще з 2021 року.
Позивачем не наведено переконливих доказів на підтвердження розміру заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 40 000, 00 грн., в чому саме полягає заявлена моральна шкода, крім того в справі відсутні докази на підтвердження вини відповідача, що, в даному випадку, виключає можливість стягнення моральної шкоди.
За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, оскільки позивач та його представник в порушення вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК не довели обставин, на які посилалися.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю, понесені ним судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 та його представником адвокатом Гірчак Н.А. заявлено клопотання про відшкодування судових витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.. Додає Договір про надання правової допомоги №31 від 18.09.2025, Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №31 від 18.09.2025 року, попередній розрахунок затраченого часу та витрат за надання професійної правничої допомоги згідно договору №31 від 18.09.2025 року - визначено вартість витрат на правову допомогу у фіксованому розмірі в сумі 8000 грн., квитанцію №59 від 19.09.2025 від Мельника С.В. про оплату 8000 грн. згідно договору №31 від 18.09.2025, Ордер на надання правничої допомоги адвокатом Гірчак Н.А.. (а.с.64-72)
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
ОСОБА_2 сплатив адвокату Гірчак Н.А. 8000,00 грн. за надання правничої допомоги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №59 від 19.09.2025 (а.с. 70), які зараз просить компенсувати за рахунок позивача.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, підготовлені представником відповідача документи та час, затрачений представником на участь в судових засіданнях.
Разом з цим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 висловив незгоду із заявленими витратами відповідача .
З огляду на вищевикладене, враховуючи клопотання відповідача, в якому вказує, що у разі відмови позивачу в задоволенні позовних вимог - вирішити питання про стягнення судових витрат на його користь, а також те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, незгода позивача на оплату послуг адвоката Мельника С.В., з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 15, 16, 23, 1166, 1167, 1195 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 90, 92, 102, 106, 110, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі ) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: О.І. Мінів