Справа № 714/131/24
Провадження № 1-кп/714/21/25
"06" липня 2025 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області
у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
секретар: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Герца Чернівецької області кримінальне провадження за № 12023262020004201 від 30.10.2023 року за обвинувальним актом стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, раніше не судимого
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_3
Судом встановлено, що у невстановленому місці, у невстановлений час громадянин України ОСОБА_3 , вступив у попередню змову з невстановленою на даний час особою, з метою підробки офіційних документів, які стали б підставою для безперешкодного перетину ним Державного кордону України у воєнний час. В подальшому, діючи у групі за попередньою змовою, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа підробили офіційний документ, а саме, тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2023 року видане ІНФОРМАЦІЯ_3 та довідка військово-лікарської комісії № 1/416 від 14.07.2023 року видане ІНФОРМАЦІЯ_3 . А саме, виготовили вказані документи на бланках паперу, проставили письмові відмітки та рукописний текст у них, підписи від імені керівників даних установ, підробили печатки « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, а саме підроблення офіційного документу, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, за кваліфікуючою ознакою: вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 11 год. 00 хв. громадянин України ОСОБА_3 приїхав на МПП «Дяківці» у с.Дяківці Чернівецького району Чернівецької області, де, під час перетину Державного кордону України на виїзд та проходження паспортного контролю надав інспектору прикордонної служби завідомо підроблені офіційні документи а саме: тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_1 від 14.07.2023 року видане ІНФОРМАЦІЯ_3 та довідка військово-лікарської комісії № 1/416 від 14.07.2023 року видане ІНФОРМАЦІЯ_3 , які б давали підстави останньому для безперешкодного перетину Державного кордону України.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.
Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України - підроблення офіційного документу, яке видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, за кваліфікуючою ознакою: вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, просив суд його суворо не карати. При цьому пояснив, що він через телеграм канал знайшов можливість виготовити документи про зняття з військового обліку, надав свої дані, необхідні для їх виготовлення та кур'єром отримав документи. Мав намір виїхати за кордон, тому пред'явив підроблені документи при перетині кордону.
Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані прокурором, які були зібрані під час досудового розслідування, приходить до висновку п про наявність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого: ч.3 ст.358 КК України - підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, за кваліфікуючою ознакою вчинене за попередньою змовою групою осіб та ч.4 ст.358 КК України використання завідомо підробленого документа.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, а саме прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України і обмежився лише допитом обвинуваченого та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_6 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого т а попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз'яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму ВСУ N?7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп ч и за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Суд враховує, що у постанові від 10.07.2018 року (справа N?148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те , що відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, охоронювані законом відносини, на які посягає вчинене протиправне діяння, визнання вини обвинуваченим, а також дані про особу обвинуваченого і обставини, що пом'якшують покарання.
Враховуючи норму ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому, передбачені ч.3, ч.4 ст.358 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів та кримінальних проступків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 69 КК України за наявності кількох обставин, щ о пом'якшують покарання т а істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу з а це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Приписи статті 69 КК України про призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом'якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Беручи до уваги обставини справи, що пом'якшують покарання, зазначені вище, також особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину, суд приходить до висновку, що призначення обвинуваченому мінімального покарання в межах санкції ч.3 ст.358 КК України є недоцільним, у зв'язку з чим при призначенні покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.69 КК України і призначити покарання, більш м'яке, ніж, встановлено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застосовувалися.
Витрати на залучення експерта, а саме проведення судової експертизи в сумі 6 058, 24 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Заставу внесену за обвинуваченого звернути на потреби ЗСУ.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та за їх вчинення призначити покарання:
- за ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави;
- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави;
З урахування вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі 1 050 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 6 058 грн. 24 коп. (а.к.п.95).
Грошові кошти в розмірі 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок сплачені, відповідно до квитанції № 0.0.3283136161.1 від 02.11.2023 року на рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області на підставі ухвали слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 25 червня 2024 року, передати на потреби ЗСУ для цілей оборони України з наступними реквізитами: МФО 300001, Рахунок № НОМЕР 4, Код ЄДРПОУ 00032106, Отримувач: Національний банк України, Призначення: допомога ЗСУ (а.к.п.52).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: