Провадження № 1-кп/714/97/25
ЄУН : 714/1311/25
"03" листопада 2025 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю : секретаря судових засіданьОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисниківОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025262020001606 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, -
Герцаївським районним судом Чернівецької області розглядається кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів.
В обґрунтування заявленого прокурор послався на те, що обвинуваченому ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено до 08 листопада 2025 року. При обранні обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було враховано тяжкість кримінального правопорушення яке йому інкримінується, особу обвинуваченого, обставини за кримінальним правопорушенням яке йому інкримінується та можливість у незаконний спосіб перетнути державний кордон тим самим переховуватися від суду. Посилаючись на те, що наразі продовжують існувати встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - є ризики того, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню, здійснити вплив на свідка ОСОБА_8 , який ще не допитувався судом, а також встановити усіх причетних осіб до вчинення злочину в разі його звільнення з під варти. Так як судовий розгляд не завершено, а ризики не зменшилися, то є необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 , просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід, зокрема, домашній арешт, з огляду на молодий вік обвинуваченого та наявність постійного місця проживання. Самі обставини за обвинувальним актом які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 не підтверджуються доказами здобутими органом досудового розслідування. В разі визначення альтернативної міри запобіжного заходу, просили визначити заставу у сумі не більше 300 тисяч грн., оскільки розмір застави у розмірі зазначеному у клопотанні є завеликим та не є співрозмірним розміру винагороди про яке зазначено у обвинувальному акті. Окрім того на утриманні в ОСОБА_7 знаходиться малолітня дитина та дружини яка знаходиться у декретній відпустці.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши додані до клопотання докази, слід зазначити про наступне.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою за нормами ч. 1 ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов'язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який є тяжким.
У разі визнання винуватим, обвинуваченому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, яке є безальтернативним.
Крім того, суд враховує наявність ризиків про які зазначені у клопотанні прокурора та підтриманні у судовому засіданні, а саме, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше хоч і не судимий але вчинив злочин за попередньою змовою з іншими особами, з корисливих мотивів, що суттєво збільшує ризик його переховування від суду. Окрім того, як зазначено у клопотанні, наразі не встановлено всіх причетних до даного злочину осіб, зокрема, осіб, які діяли разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що суттєво підвищує ризик незаконного впливу обвинуваченим на вказаних осіб.
Оцінивши в сукупності всі обставини справи та дані, що характеризують ОСОБА_7 , зважаючи на те, за ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 09 вересня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 листопада 2025 року із правом внесення застави, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які послалася прокурор у своєму клопотанні та підтриманні ним під час судового розгляду, доводять існування суттєвих ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку із чим щодо обвинуваченого ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому, обрання більш м'якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Доводи захисника, що ОСОБА_7 є особою молодого віку який раніше не судимий, має постійне місце проживання і соціальні зв'язки, на утримання якого перебуває малолітня дитина, у даному випадку не є достатньою підставою для обрання більш м'якої міри запобіжного заходу.
Як вже зазначив суд у своїй ухвалі від 09 вересня 2025 року, всі ці обставини на які послався захисник, у своїй сукупності не перешкоджали ОСОБА_7 вчинити діяння в якому він обґрунтовано обвинувачується, а отже такі обставини не будуть достатніми для запобігання встановленим вищезазначеним ризикам обравши ОСОБА_7 іншу міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою.
Суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, суд не може давати остаточну оцінку доказів для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки докази по суті пред'явленого обвинувачення, ще не дослідженні, а сам обвинувачений не визнає обставини за інкримінованим йому злочині.
Водночас, згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на обвинувачення яке пред'явлене ОСОБА_7 то, підстав передбачених ч. 4 ст.183 КПК України за яких суд вправі не визначити розмір застави відсутні.
Визначаючи розмір застави ОСОБА_7 , суд враховує що останній обвинувачується у вчиненні із користі тяжкого злочину в період дії воєнного стану, діючи спільно з іншими учасниками, був затриманий в ході незаконного переправлення осіб, через державний кордон України, за що разом із ОСОБА_6 мали отримати грошові кошти в сумі 8500 доларів США.
Відтак, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі в розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393640 (триста дев'яноста три тисячі шістсот сорок) гривень. Ураховуючи строк протягом якого обвинувачений ОСОБА_7 знаходиться під вартою, його сімейний стан, суд вважає, що внесення застави в такому розмірі, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 199, 369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 01 січня 2026 року включно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393640 (триста дев'яноста три тисячі шістсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області
Код ЄДРПОУ: 26311401
Банк: Держказначейська служба України, м. Київ
Код банку отримувача: 820172
Рахунок: UA548201720355279001000008745.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов'язки :
1) прибувати до суду за першою вимогою ;
2) не залишати місце проживання (перебування) за адресою : АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду в нічний час доби в період з 20 години до 07 години наступного дня;
3) повідомляти прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) ;
4) утримуватись від спілкування із свідком ОСОБА_8 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01 січня 2026 року.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений «07» листопада 2025 року.
Головуючий :
З ухвалою ознайомлений: “___» __________ року.
_______________ ОСОБА_7