Справа № 636/1714/24 Провадження №1-кп/636/585/25
04 листопада 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020000722 від 12 лютого 2024 року за обвинуваченням,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець Сумської області, громадянина України, українця, на момент вчинення кримінального правопорушення обіймаючого посаду першого заступника начальника третього відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020000722 від 12 грудня 2024 року за обвинуваченням, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що відповідно до витягу із наказу начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.04.2023 №162-ОС військовослужбовця військової служби за контрактом сержанта ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу військової частини у розпорядження начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України №690-ОС від 09.10.2023 військовослужбовця військової служби за контрактом лейтенанта ОСОБА_4 , призначено на посаду першого заступника начальника третього відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, лейтенант ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують лейтенанта ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, лейтенант ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити ? до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Однак, лейтенант ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
Так, лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
У відповідності до витягу із наказу начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.01.2024 №6-ВВ лейтенант ОСОБА_4 перебував у щорічній основній відпустці за 2024 рік у період з 16.01.2024 по 27.01.2024 у м. Києві та повинен був приступити до виконання службових обов'язків 28.01.2024.
Однак, лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді першого заступника начальника третього відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, 28.01.2024 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), вирішив стати на злочинний шлях.
Надалі, лейтенант ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28.01.2024 вчинив дезертирство, тобто не з'явився вчасно на службу до пункту дислокації НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою ухилитися від військової служби.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, лейтенант ОСОБА_4 в період часу з 28.01.2024 до моменту фактичного затримання - 09.02.2024 працівниками відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 при спробі незаконного перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби та НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби без поважних причин.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а провадження у справі закрити, оскільки бажає повернутися до військової служби та виконувати бойові завдання у в/ч НОМЕР_2 . Разом з клопотанням обвинувачений надав письмову згоду командира ВЧ НОМЕР_2 щодо подальшого проходження служби лейтенантом ОСОБА_4 на посаді командира взводу 123 запасної роти заступника командира запасної роти в/ч НОМЕР_2 .
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та звільнення його від кримінальної відповідальності, відповідно до ч.5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 повністю підтримав позицію свого підзахисного.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч.2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно листа командира військової частини НОМЕР_3 № 20/4868 від 22 жовтня 2025 року, кандидатура солдата ОСОБА_4 погоджена на посаду командира взводу 123 запасної роти заступника командира запасної роти в/ч НОМЕР_2 .
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
За таких обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку і звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Крім того, за положення ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 250 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті п'ятдесят) грн., яка внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, у зв'язку з чим ОСОБА_4 звільнено з ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1 від 14 лютого 2024 року, застава у розмірі 151 250 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті п'ятдесят) грн була внесена ОСОБА_6 на рахунок ТУ ДСА в Харківській області, розрахунковий рахунок: UA208201720355299002000006674, призначення платежу: запобіжний захід у вигляді застави у сумі 151 250 грн. відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2024 року у справі 642/676/24 платник ОСОБА_6 .
Таким чином щодо обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді застави.
Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час перебування під заставою ОСОБА_4 умови запобіжного заходу не порушував, внесена заставодавцем застава в дохід держави не зверталась.
У зв'язку з тим, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю, то застосований щодо нього запобіжний захід у виді застави припиняє свою дію з моменту постановлення відповідної ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе повернути заставодавцю грошові кошти у розмірі 151 250 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті п'ятдесят) грн., внесені на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.ст. 44, 182, 203, 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020000722 від 12 лютого 2024 року- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024170020000722 від 12 лютого 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у виді застави з покладеними обов'язками, обраний ОСОБА_4 згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2024 року - скасувати, у зв'язку з негайним припиненням дії запобіжного заходу на підставі закриття кримінального провадження.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно, але непізніше 72 годин, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 забезпечити продовження проходження військової служби лейтенантом ОСОБА_4 .
Після набрання зазначеною ухвалою законної сили заставу у розмірі 151 250 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті п'ятдесят) грн, внесену ОСОБА_6 на рахунок ТУ ДСА в Харківській області, розрахунковий рахунок: UA208201720355299002000006674, призначення платежу: Запобіжний захід у вигляді застави у сумі 151 250 грн. відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2024 року у справі 642/676/24 платник ОСОБА_6 - повернути заставодавцю: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чугуївський міський суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 07 листопада 2025 року
Суддя ОСОБА_1