Справа № 636/8422/24 Провадження 2/636/896/25
04.11.2025
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 6986806 від 21.08.2023 в розмірі 51532,36 гривень, витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 серпня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної систем ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6986806 про надання споживчого кредиту на суму 14600,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна», який має відповідну ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ.
У період з 21.08.2023 по 26.05.2024 відповідач здійснив оплату на рахунок первісного кредитора у розмірі 5631,75 гривень, які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами. 27.05.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно якого позивачу відійшло право грошової вимоги, в т.ч. і за договором № 6986806 від 21.08.2023. Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024-25.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 14600 гривень*1,99%+290,54 гривень*60 календарних днів = 17432,40 гривень. На дату звернення до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором складає 51532,36 гривень, які позивач просить стягнути на свою користь. Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.
28.02.2025 від представника позивача адвоката Городніщевої Є.О. через систему електронний суд надійшла заява про зміну назви позивача по справі у зв'язку зі зміною найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 25.11.2024.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокат Городніщева Є.О. надіслала заяву, у якій просила розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити, не заперечувала проти заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причини неявки до суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення, за допомогою поштової кореспонденції, судових повісток на адресу її зареєстрованого місця проживання, а також розміщення на офіційному веб-сайті Судової влади України оголошення про виклик до суду. Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подала, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно копії договору про надання споживчого кредиту № 6986806 від 21.08.2023 ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір на суму 14600,00 гривень на 364 дні з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів, згідно графіку платежів, що є додатком до договору, дата останнього платежу по кредиту - 19.08.2024, під стандартну процентну ставку 1.99% в день, знижену процентну ставку 1,493% в день. Згідно п.4.1 Договору строк кредиту може бути продовжено. В договорі передбачено порядок та умови надання кредиту, порядок обчислення процентів, права та обов'язки сторін, порядок повернення кредиту, сплати процентів, відповідальність сторін та інші умови. Кошти передаються позичальнику шляхом перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки № № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна», який має відповідну ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.08.2021 серії ФК № В0000338, Ліцензія Національного банку України на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, видана Національним банком України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК).
Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6656. До договору додано Додаток №1 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
До суду надано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6656, 21.08.2023 19:40:59, та в якому зазначені аналогічні договору умови надання кредиту.
На підтвердження передачі споживачу коштів надано довідку ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», вих. № 20240612-2a від 2024-06-12 13:41 про успішність операції згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» 160222-1 від 16 лютого 2022 року.
27.05.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно якого останнім за плату перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і за договором № 6986806 від 21.08.2023, що підтверджується витягом з реєстру боржників. Про вказане відповідача було повідомлено шляхом направлення електронного листа від 27.05.2024.
Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024-25.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 14600 грн*1,99%+290,54 грн*60 календарних днів = 17432,40 грн.
Частиною 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України установлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», який був чинний на день укладення сторонами Договору, електронний підпис дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;
електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;
засіб електронного цифрового підпису програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки електронного цифрового підпису.
На підставі ст. 7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст. 14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Частиною 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України, ст. 36 ГПК України та ст. 79 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З урахуванням наданої картки обліку договору (розрахунок заборгованості), заборгованість відповідача станом на дату звернення до суду за договором № 6986806 від 21.08.2023 становить 51532,36 грн., та складається з заборгованості за сумою кредиту - 14600,00 гривень, сума нарахованих процентів первісним кредитором - 19499,96 гривень та суми нарахованих позивачем процентів за 60 календарних днів - 17432,40 грн.
Суд вважає, що позивач надав достатні, належні і допустимі докази для встановлення факту укладення сторонами Договору, порушення відповідачем його умов, факт передачі права вимоги, унаслідок чого у позивача виникло законне право вимагати дострокове повернення всієї суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, які передбачені умовами Договору.
На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
28.02.2025 від представника позивача адвоката Столітнього Михайла Миколайовича через систему електронний суд надійшла заява про зміну назви позивача по справі у зв'язку зі зміною найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 25.11.2024.
Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Загальновідомо, що назва юридичної особи складається з літерального компонування елементів українського алфавіту. Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведете свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін.
Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає. Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов'язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв'язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов'язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування Позивача проведені державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 1000681070010062201 від 10.12.2024 року.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до позову додано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 26/28-2024 від 26.08.2024, Додаткова Угода № 1 від 10 грудня 2024 до договору № 26/28-2024 від 26.08.2024, Ордером на надання правничої допомоги, Актом прийому - передачі виконаних робіт, копію Рахунку на оплату №4752-19/09-2024 від 19 вересня 2024 р. на суму 10000,00 гривень.
На підтвердження витрат зі сплати судового збору до позову додано копію платіжної інструкції від 19.09.2024 на суму 2422,40 гривень.
Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 273, 279, 280-282, 284, 289, 352, 354, пп. 15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України
ухвалив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за кредитним договором № 6986806 від 21.08.2023 в розмірі 51532,36 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дві) гривні 36 (тридцять шість) копійок, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 14600,00 гривень, сума нарахованих процентів первісним кредитором - 19499,96 гривень та суми нарахованих позивачем процентів за 60 календарних днів - 17432,40 гривень, а також судові витрати у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, - судовий збір та 10000,00 (десять тисяч) гривень, - витрати на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Є.О. Бунін