05.11.25
Харківський районний суд Харківської області
05 листопада 2025 року
Справа № 635/4261/23
Провадження № 2/635/2377/2025
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Карасави І.О.,
секретаря судового засідання - Дерелюк К.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Харківська товарна біржа,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
В позовній заяві позивач просить визнати договір №Н5-33 купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсним.
Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 04 червня 1998 році уклав з відповідачем Договір купівлі-продажу , частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого на земельній ділянці площею 2541 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був оформлений через Харківську товарну біржу та з урахуванням діючого на той час законодавства, його нотаріальне посвідчення нездійснювалось.
Відповідно до умов Договору Продавець ОСОБА_2 продала, а Покупець ОСОБА_1 купив 1/4 , частини житлового будинку частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташований на заемельній ділянці, площою 2541 км.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 4 Договору встановлено, що будинок за домовленістю сторін був проданий за 14 523,00 грн.
Згідно п. 5 Договору порядок та форма розрахунку: готівковий розрахунок сплачується покупцем подавцю до посвідчення угоди.
Пунктами 8-11 Договору передбачено, що договір складено в двох екземплярах, з яких один залишається на зберіганні у Харківській товарній біржі, а інший виданий покупцю.
Посилаючись на норми законодавства позивач просив визнати дійсним договір Н5-303 купівлі-продажу нерухомості , укладений 4 червня 1998 року, відповідно до якого ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 , зареєстрований у Харківському бюро технічної інвентаризації, реєстраційний №Н5-33.
Рух справи
13 червня 2023 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від року вищевказану цивільну справу передано в провадження судді Карасави І.О.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 серпня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, по справі призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 січня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надав до суду заяву, в якій підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , третя особа Харківська товарна біржа у судове засідання не з'явилися, про дату та місця розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли 04 червня 1998 року, а тому при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ЦК Української РСР 1963 року (надалі - ЦК УРСР).
Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із частиною першою статті 128 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти. Відповідно до статті 4 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод. Згідно зі статтею 41 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Зі змісту статті 227 ЦК УРСР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б одна із сторін є громадянином.
Згідно з приписами частини 1 статті 47 ЦК УРСР, недотримання вимог, передбачених статтею 227 ЦК УРСР тягне за собою недійсність договору.
Відповідно до частини 2 статті 47 ЦК УРСР суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.
При укладенні вищевказаного договору сторонами досягнуто всіх істотних умов, договір виконано сторонами у повному обсязі, тому покупець в силу статті 145 ЦК УРСР є добросовісним набувачем.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про власність», який діяв на час укладення сторонами спірної угоди, громадянин набуває права власності внаслідок укладення угод, не заборонених законом. Оскільки покупцем укладена угода, яка не суперечить закону, він вважається власником придбаного майна.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.
Суд приходить до висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу частини будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу домоволодіння. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволеній чинним законодавством України на момент його вчинення. Сторони узгодили усі істотні умови договору купівлі-продажу, зокрема щодо об'єкту продажу нерухомості. У пункті 4 договору купівлі-продажу було узгоджено ціну 14 523,00 гривень, які продавець отримав до посвідчення вказаного правочину.
Як встановлено судом вище, сторони домовились щодо всіх важливих умов договору купівлі-продажу, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне виконання цього договору, продавцям було передано кошти за спірне майно, а покупець з часу укладення вказаного правочину користується цим майном.
Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.
Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов'язання за договором сторонами виконані в повному обсязі, договір зареєстрований в Державному комунальному підприємстві - Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації, тому ОСОБА_1 на підставі статей 128,153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набув право власності на будинок і правомірно володіє ним.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів відомості про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 - у вказаних реєстрах відсутні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).
За правилами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини 5, 6 статті 81 ЦПК визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведені належними та допустимими доказами обставини, які підлягають встановленню, а саме: факт повного виконання угоди купівлі-продажу сторонами договору та неможливість оформлення угоди належним чином на сьогоднішній день. Також суд враховує ту обставину, що позивач ОСОБА_1 , як власник майна, не може захистити свої права іншим чином. Таким чином вимоги про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку дійсним підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,81,141,206,247,263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним- задовольнити.
Визнати дійсним договір №Н5-303 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), який зареєстрований на Харківській товарній біржі, зареєстрований 24 червня 1989 року у Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків невідомий, місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .
Третя особа: Харківська товарна біржа, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14086855, місцезнаходження: 61058, м. Харків, пр-т. Науки, 5.
Суддя І.О. КАРАСАВА