Справа № 645/4440/25
Провадження № 2/645/2424/25
04 листопада 2025 року Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача, відповідач ОСОБА_1 - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «ФК Суперіум» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Суперіум» заборгованість за договором № 93922663000 про надання кредиту від 20.07.2017 року у розмірі 38048,41 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що20.07.2017 відповідач звернувся до АТ «УкрСиббанк» з Анкетою-заявою про надання споживчого кредиту. Відповідач уклав з АТ «УкрСиббанк» договір № 93922663000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Згідно із Договором факторингу № 273 від 26.06.2024, АТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «ФК «Суперіум» право вимоги до боржників, в тому числі до за договором № 93922663000 від 20.07.2017 року, в якому Відповідач є Позичальником. Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором. У зв'язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору, загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу № 273 від 26.06.2024 складає 38048,41 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 20304,14 грн., заборгованості за відсотками 17744,27 грн.. Позивач зазначає, що позивачем не перераховувався вказаний розмір заборгованості, вказаний в Реєстрі боржників розмір заборгованості нарахований Первісним кредитором до моменту передачі права вимоги.
Ухвалою Немишляннського районного суду м. Харкова від 09.07.2025 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника ТОВ «ФК «Суперіум» про розгляд справи за його відсутності, згідно якого позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що20.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УкрСиббанк» з Анкетою-заявою на надання споживчого кредиту на придбання мобільного телефону DOOGEE, вартістю 1899,00 грн, Відповідно до заяви, строк користування кредитом 6 місяців, сума кредиту 1399,00 грн. Перший внесок 500 грн.. Також, просив надати йому додатковий кредит - Кредитну картку з наступними умовами: максимальна сума ліміту додаткового кредиту 50000 грн.; максимальна процентна ставка за додатковим кредитом 60% річних від фактичного використання суми додаткового кредиту. Строк дії ліміту кредитування 24 місяця.
20.07.2017 року ОСОБА_1 уклав з АТ «УкрСиббанк» договір № 93922663000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Відповідно до п.3.1 Договору, сума кредиту становить 1399,00 грн. Кредит надається на придбання мобільного телефону DOOGEE, вартість якого складає 1899,00 грн. (п.3.14; п.3.4 Договору). Відповідно до п.3.6 Договору строк повернення кредиту до 20.01.2018 року. Процентна ставка за кредитом становить 0,00001% річних (п.3.9Договору).
Відповідно до п.4.2 Договору, сума додаткового ліміту кредитування становить 8000 грн. строк ліміту кредитування 24 місяця.
Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту, сума кредитну становить 1399,00 грн, строк кредитування 6 місяців, процентна ставка 0,00001%; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживання за весь строк користування кредитом становить 1433,98 грн.
Анкета-Заява, Договір та Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 власноручно.
Отже, відповідач отримав кредит у АТ «УкрСиббанк» на суму 1399,00 грн. на придбання мобільного телефону DOOGEE, вартість якого складає 1899,00 грн. Перший внесок за мобільний телефон у розмірі 500,00 грн. відповідач здійснив за власні кошти. Суму кредиту у розмірі 1399 грн. позивачем ПАТ «УкрСиббанк» перераховано в рамках Договору про співробітництво №264-0555 від 30.06.2015 р., укладеного між ПАТ «УкрСибанк» та ТОВ «Померан». Тобто, загальна сума кредиту на придбання товару згідно Кредитного договору становить 1399,00 грн., що підтверджується квитанцією на придбання товару, з урахуванням відщсотків - 1433,98 грн.. /а.с.8, 9 об./
АТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» на підставі Договору факторингу № 273 від 26.06.2024 року право вимоги до відповідача за вищевказаним договором.
Згідно змісту п. 2.1 Договору факторингу № 273 клієнт відступає фактору, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 273 від 26.06.2024 року загальна сума заборгованості відповідача за договором становить 38048,41 грн.
Зі змісту платіжної інструкції в національній валюті № 456 від 26.06.2024 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» перерахувало на користь АТ «УкрСиббанк» 2095603,31 грн., як оплату за права вимоги за договором.
05.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» направило на адресу відповідача досудову вимогу про сплату заборгованості у розмірі 38048,41 грн. за договором № 93922663000.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, що складає 38048,41 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом 20304,14 грн., та відсотками у розмірі 17744,27 грн.
Разом з тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що відповідачу по справі ОСОБА_1 , згідно з договором № 93922663000 від 20.07.2017, укладеного з АТ «УкрСиббанк», відкрито окремий картковий рахунок № НОМЕР_1 та встановлено додатковий кредитний ліміт на суму 8000,00 грн., відповідно до п.п.4.1, 4.2 Договору, з якого вбачалось би, що відповідачу було надано кредит та він користувався зазначеним кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Виписка по рахунку відповідача є первинним документом, а тому - належним доказом на підтвердженням факту наявності боргу за договором позики (кредиту). Окрім того, з такої виписки можна достовірно встановити розмір заборгованості за договором позики (кредиту), та перевірити правильність наданого позивачем розрахунку.
Слід зазначити, що належним, допустимим і достовірним доказом заборгованості за договором позики (кредиту) - первинним документом - є не наданий позивачем розрахунок заборгованості, який він здійснив на власний розсуд, і який не може перевірити суд без первинних документів. Такий статус первинного документу має саме виписка по рахунку, що підтверджується Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, тому саме вона є належним доказом при вирішенні спору про стягнення заборгованості за кредитним договором або інші докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу.
Такі регістри, як, зокрема, особові рахунки та виписки з них обов'язково мають складатися на паперових та/або електронних носіях. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 57, п. 59, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75).
Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов таких висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Так, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 910/3105/21, також зазначено: «Розрахунок заборгованості самостійно, за відсутності первинних документів, не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу».
Однак доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості, а також достовірних доказів, що підтверджують її розмір, а саме - первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», позивач не надав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Реєстр боржників, на який посилається позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Отже, позивачем ТОВ «ФК «Суперіум» не надано доказів на підтвердження зарахування додаткових кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 . Клопотань про витребування доказів перерахування коштів позивач також не заявляв.
За вказаних обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 38048,41 грн. за договором №93922663000 від 20.07.2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк».
За вказаних обставин, а саме у зв'язку з недоведенням позивачем факту перерахування додаткових кредитних коштів з метою доведення виконання умов згаданого договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, підстави для стягнення на користь позивача заборгованості у заявленому в позові розмірі відсутні.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1399,00 грн., перерахованої банком за придбання мобільного телефону відповідачем, за Договором №93922663000 від 20.07.2017 року та відсотків в розмірі 34,98 грн., як зазначено в графіку платежів.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, пропорційно до розміру вимог, які задоволені судом, а саме судовий збір у розмірі 91,30 грн. (2422,40 х 1433,98: 38048,41).
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265, 280-284ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість за кредитним Договором №93922663000 від 20.07.2017 року у розмірі 1433 (одна тисяча чотириста тридцять три) гривні 98 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» судовий збір у розмірі 91 гривня 30 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Немишлянським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо позивача: ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум», ЄДРПОУ 42024152, юридична адреса: 04053 м.Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд.23А, приміщення №35А, електронна пошта: fcsuperium@gmail.com;
Представник позивача: Вишневська Олена Ігорівна, адреса: 04053, м.Київ, Вознесенський узвіз, 23А, тел. НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 .
Повний текст Рішення складено 07.11.2025 року.
Головуючий - суддя: І.В.Ульяніч