Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/10717/24
Провадження № 2/644/150/25
07.11.2025
07 листопада 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ізмайлова І.К.
секретаря - Книшенко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/10717/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника-адвоката Нев'ядомського А.Д. звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 135500,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 66589,54 грн., 3% річних у розмірі 2049,20 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 14.07.2021 ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 135500,00 грн., які відповідач зобов'язався повернути у строк до 14.01.2022 про що склав боргову розписку.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 12 грудня 2024 позовну заяву залишено без руху.
05 лютого 2025 ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова прийнято позов про стягнення боргу. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 16 вересня 2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
02 жовтня 2025 Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова продовжено розгляд справи.
Представник позивача надав суду клопотання, в якому позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує, просить справу розглядати без його участі та участі позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена відповіддю з Головного Управління державної міграційної служби України в Харківській області. Крім того, про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судова влада України, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладання розгляду справи від нього до суду не надходило. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України проти чого не заперечує позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 14.07.2021 ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 135500,00 грн., строком до 14.01.2022.
На підтвердження отримання коштів 14.07.2021 ОСОБА_2 складено розписку про повернення суми боргу у розмірі 135500,00 грн.
Відповідно до зазначеної розписки відповідач зобов'язався повернути суму боргу до 14 січня 2022.
До теперішнього часу відповідач свій обов'язок повернути грошові кошти у розмірі 135500,00 не виконав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Постановою Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі № 6-79цс14 зазначено, що відповідно до норм ст.ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
У постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 544/174/17 зроблено висновок щодо застосування положень статті 545 ЦК України та зазначено про презумпцію належності виконання обов'язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов'язку.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.09.2013р. № 6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладання договору, але й факту передачі грошей.
За положеннями ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Оскільки відповідач не виконав грошове забов'язання та не повернув позивачу отримані грошові кошти суд доходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позов задоволено в повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2041,39 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.,12,13,81, 141, 263-265, 288 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 135500,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 66589,54 грн., 3% річних у розмірі 2049,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2041,39 грн.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції з дня складання повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст. 354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя І.К. Ізмайлов