Справа № 953/4947/25
н/п 2/953/2388/25
07 листопада 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - Товариства) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення суми заборгованості за договором позики № 74447168 в розмірі 16 933,79 грн, з яких 10 650 грн - сума основної заборгованості, 6 283,79 грн - сума заборгованості за відсотками. Також просив стягнути понесені судові витрати. Також просив, у випадку неявки відповідачки, ухвалити заочне рішення.
Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договорів факторингу за договором №74447168 зобов'язання за якими відповідачка належним чином не виконувала, через що у неї утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.
Виклад позиції відповідача
Відповідачка правом на подачу відзиву не скористалася.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 27.05.2025 відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до розгляду.
Розгляд справи відкладався з метою належно повідомлення відповідачки, зокрема, до 07.11.2025
07.11.2025 учасники справи у судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялись належним чином. Позивач отримав повістку в електронному кабінеті, що підтверджується відповідною довідкою суду. Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками та судової повістки на адресу її реєстрації, поштові повідомлення повернулися з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (на судове засідання 08.09.2025 ), "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судове засідання 09.10.2025) та "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судове засідання 07.11.2025), що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Також судом здійснювалося розміщення оголошення про виклик відповідачки на сайті судової влади. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд ухвалою від 07.11.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачки згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 уклали договір позики № 74447168 від 17.01.2022 (далі - договір № 74447168), відповідно до якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 10650 грн. Договір підписано за допомогою електронного підпису Awbs7C6cDG (а.с. 6).
14.06.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариство уклали договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого Товариство зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ " 1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за плату, а ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступити Товариству права грошової вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошового зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (а.с. 7-8).
До вказаного договору укладались додаткові угоди щодо суми прав вимоги та повідомлення боржників про відступлення права вимоги, зокрема, додаткова угода № 12 від 27.10.2023, згідно з якою загальна сума прав вимоги, що відступаються згідно з реєстром боржників № 11 від 27.10.2023.
Згідно з витягу з реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало Товариству право грошової вимоги за договором позики № 74447168, за яким боржником є ОСОБА_1 (загальна заборгованість за основною сумою боргу 10650 грн; сума заборгованості по відсоткам 6283,79 грн; загальна сума боргу 16933,79 грн) (а.с.12).
Відповідно до наданого Товариством розрахунку за договором №74447168 від 17.01.2022 заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.03.2025 становить 16933,79 грн, з яких: загальна заборгованість за основною сумою боргу 10650грн; сума заборгованості по відсоткам 6283,79 грн (а.с. 13).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 підписала договір № 74447168 електронним підписом - одноразовими ідентифікатором Awbs7C6cDG, чим підтвердив свою згоду на укладення договорів та з усіма їх умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за договором позики № 74447168 надало грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі 10 650 грн, тобто виконало свої зобов'язання з надання коштів.
Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), що також не заперечується представником відповідача, однак в порушення ст. 509, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договорів відповідачка зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість.
Позивач отримав права грошової вимоги до відповідачки за договором № 74447168 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги Товариство стало кредитором за вказаними кредитними договорами.
З розрахунків, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість: за договором позики № 74447168 у розмірі 16 933,79 грн.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
При цьому як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному розмірі.
Судові витрати
Позивачем в позовній заяві вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028 грн; витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514 грн.
За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 109591.
Водночас позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували інші витрати, пов'язаними з розглядом справи, зокрема щодо витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів. Жодних обґрунтувань вказаних вимог не наведено в позові або в інших заявах, а тому такі витрати не підлягають відшкодуванню.
Отже, питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь Товариства підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_2 в АТ "ТАСКОМБАНК") суму заборгованості: за договором позики № 74447168 в розмірі 16 933,79 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривені 79 копійок, з яких: загальна заборгованість за основною сумою боргу 10 650 грн; сума заборгованості по процентам 6 283,79 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 07.11.2025.
Суддя Роман ВІТЮК