Справа № 631/1115/24
Провадження № 2/639/1984/25
06 листопада 2025 року
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чубенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», подана його представником, до відповідача ОСОБА_1 в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №9922852 від 15.10.2019 у розмірі 21129,70 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 15.10.2019 між ТОВ «ФК «Профіль» і відповідачем укладено кредитний договір №9922852, на підставі якого останній отримав кредит на умовах, визначених договором.
21.12.2021 між ТОВ «ФК «Профіль» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги грошових коштів від відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 21129,34грн.
Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 10 липня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова.
Згідно супровідного листа Нововодолазького районного суду Харківської області від 31.07.2025 справа надійшла до Новобаварського районного суду міста Харкова 07.08.2025 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 року для розгляду вказаної справи було визначено головуючого суддю Рубіжного С.О.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 08.08.2025 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду від 08.08.2025 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.
В судове засідання 06.11.2025 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Вматеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду міста Харкова від 06.11.2025 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі заяви-анкети № 9922852 від 15.10.2019 року про приєднання до Договору про надання позики ТОВ «ФК «Профіль» для фізичних осіб ОСОБА_1 отримав у ТОВ «ФК «Профіль» у позику 18 498,00 грн. (кредитний продукт 20 498,00 грн) для оплати рахунку-фактури ТОВ «ДІЄСА» строком на 12 місяців з 15.10.2019 року по 14.10.2020 року зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 0,0001% річних, сплатою разової комісії в сумі 0,0 грн, щомісячної комісії за управління позикою в розмірі 5% від суми позики (а. с. 21).
Відповідно до вказаної заявки відповідач підтвердив, що акцептує публічну пропозицію ТОВ «ФК «Профіль» на укладення договору надання позики для фізичних осіб, яка розміщена на сайті casharing.com.ua, у повному обсязі з урахуванням Умов і правил надання фінансових послуг, тарифів, паспорту позики, таблиці обчислення вартості позики для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання позики, які складають договір про надання позики, укладення якого він підтвердив і зобов'язався виконувати.
Також, 15.10.2019 року ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого суму кредиту 18498,00 грн., строк - 12 місяців, одноразова комісія відсутня, щомісячна комісія за обслуговування позики 6% нараховується щомісячно від суми позики, орієнтовна загальна вартість позики 30521,70 грн. (зворот а.с. 21).
15.10.2019 року ТОВ «ДІЄСА» виставлено рахунок на оплату товару у сумі 20 498,00 грн. з ПДВ. (а.с. 22).
Згідно з розрахунком, складеним ТОВ «ФК «Профіль» станом на 21 грудня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить - 21129,70 грн, з яких - 12805,60 грн, кредит, 0,00 грн. відсотки, 8,324 грн. - комісія РО (а.с. 17).
21 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Профіль» і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 21122021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Профіль» відступило за плату, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набувало права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників (а.с. 23-28).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 21122021 від 21 грудня 2021 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за договором № 9922852 від 15.10.2019 року у сумі 21129,70 грн, з яких: 12 805,60 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8324,10 грн заборгованість за відсотками (а.с. 36).
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови договору, на виконання якого ОСОБА_1 отримано кредитні кошти, які своєчасно повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості, наявність якої не заперечується відповідачем, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості у судовому порядку.
Між тим, що до суми, що підлягає стягненню, суд виходить з такого.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Як вбачається з розрахунку, складеному первісним кредитором ТОВ «ФК «Профіль» станом на 21 грудня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складалась з тіла кредиту 12805,60. грн та комісії за РО у загальному розмірі 8324,10 грн. Відсотки на строкову суму 0 грн. (а.с. 17).
Також, відповідно до Заяви-анкети № 9922852 від 15.10.2019 року було передбачена такі платежі - сума позики - 18498,00 грн, яка сплачується щомісячно по 11432,10 грн, та комісія за управління позикою - 12023,70 грн, яка сплачується щомісячно по 924,90 грн.
Між тим, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 21122021 від 21 грудня 2021 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» передано право вимоги до відповідача за договором № 9922852 від 15.10.2019 року у сумі 21129,704 грн, з яких: 12 805,60 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8 324,10 грн. заборгованість за відсотками, заборгованість за комісією - 0 грн.
Отже, виходячи з умов кредитного договору, та даних, наданих первісним кредитором, тотожності сум, судова колегія вважає, що при укладання договору факторингу сторонами цього договору помилково було змінено правову природу платежів та зазначено про наявність заборгованості за відсотками замість боргу за комісійне обслуговування.
Зважаючи, що матеріали справи не містять даних щодо переліку додаткових та супутніх банківських послуг ТОВ «ФК «Профіль», які пов'язані з отриманням позики, суд вважає, що витрати у сумі 8 324,10 грн стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача не підлягають.
Отже враховуючи виписку, з розрахунку вбачається, що за кредитним довгором №9922852 від 15.10.2019 станом на 21.12.2021 вдіповідачем погашена забогованість за комісією РО в розмірір 3699,60 грн. З урахуванням зазначеного, суд вважає обґрунтовану заборгованість в розмірі 9106,00 грн. (12805,60-3699,60).
Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд приходить до наступного.
Як передбачено ст.15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 ЗУ від 05.07.2012 року за № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, та становлять одну із складових судових витрат ч.1 ст.133 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом ст.137 ЦПК України (1) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (2) За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (4) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (5) У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (6) Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного встановлено, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, або розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме не надано: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року №760/34441/19 та від 07.04.2021 року № 545/3748/17.
Матеріали справи свідчать, що 01 квітня 2024 року між ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем укладено Договір про надання правової допомоги № 42649746 (а.с.18-20).
На підставі вказаного договору Товариству надані такі послуги вартістю 6000 грн - Правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» - 1,5 год (2250 грн), складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості - 3 год (3000 грн), формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 1 год (750 грн). Всього - 6000 грн (а. с. 9).
Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Також ТОВ «Діджи Фінанс» за подання позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.40).
Згідно ч.ч.1 ,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову складала 21129,70 грн. Рішенням суду позов задоволено частково в розмірі 7420,00 грн.
Оскільки позов суд задовольняє частково, тобто на 43,1 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» у сумі 1044,05 грн.
Витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог складають 2586,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПКУкраїни,ст.ст.11,15,16,509,514, 516, 524, 526,530, 549,610,611, 625,626,629,631,1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором позики № 9922852 від 15.10.2019 в сумі 9 106 (дев'ять тисяч сто шість) гривень 00 копійки, яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 9106,00 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1044 (одна тисяча сорок чотири ) гривні 05 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 586 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 06.11.2025.
Суддя С.О. Рубіжний