Справа № 638/5062/24
Провадження № 2/638/3533/24
04 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Поддубкіної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
18.03.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.01.2021 ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 20.01.2021 приватним нотаріусом Бондаренко О.І., відповідно до якого на випадок смерті заповідала належне їй майно ОСОБА_1 . До складання заповіту і після цього позивач допомагав їй та підтримував зв'язок, так як вона була одинокою жінкою дуже похилого віку та мешкала з позивачем по сусідству. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, похованням займався ОСОБА_1 , проте звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не мав змоги, оскільки 24.02.2022 оголошено воєнний стан, на території Борівської територіальної громади Ізюмського району Харківської області велись активні бойові дії. З квітня 2022 до 04.10.2022 Борівська територіальна громада знаходилась у окупації. На теперішній час Борівська громада знаходить у зоні активних бойових дій. На території громади відсутні нотаріуси. Як тільки у найближчому місті Ізюм почали працювати нотаріуси він одразу звернувся до приватного нотаріуса. Проте, 26.02.2024 приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з підстави пропуску строку для прийняття спадщини. У зв'язку з чим позивач просить визначити йому додатковий строк три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.03.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
19.03.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
11.04.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова витребувано у приватного нотаріуса Чистова С.Ю. копію спадкової справи. Цією ж ухвалою підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.
Від секретаря Борівської селищної ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 не заперечували.
Від третьої особи приватного нотаріуса Чистова С.Ю. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, яке видане Борівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис 197.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким на випадок її смерті зробила таке розпорядження: належну 1\2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 разом з земельними ділянками, загальною площею 0,171 га, наданою для обслуговування цього житлового будинку -0,1500 га, кадастровий номер 6321055100:03:008:0017 та для ведення особистого селянського господарства - 0,0210 га , кадастровий номер 6321055100:03:008:0018, що розташовані у АДРЕСА_1 , заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований у АДРЕСА_2 . У випадку ОСОБА_1 до відкриття спадщини, його відмови від прийняття спадщини чи неприйняття ним спадщини за цим заповітом, все вищезазначене заповідає ОСОБА_3 .
Маючи намір прийняти спадщину позивач звернувся до нотаріальної контори, проте, постановою Приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова С.Ю. від 26.02.2024 №211/02-31 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що належало ОСОБА_2 відмовлено. Постанова нотаріуса мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустив строк, що встановлений законом для прийняття спадщини.
З наданого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Чистовим С.Ю. листа вбачається, що після смерті ОСОБА_2 на адресу нотаріуса 26.02.2024 надходила лише заява від спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на права власності на земельну ділянку загальною площею 0,1500 га за цільовим призначенням 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 6321055100:03:008:0017 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . У зв'язку з пропущеним спадкоємцем строку у шість місяців для прийняття спадщини, приватним нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії та рекомендовано спадкоємцю звернутись до суду. Спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не заводилась.
Приписами ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Ч. 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Строк для прийняття спадщини за заповітом сплинув 26.12.2022.
Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст.1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк на прийняття спадщини через те, що на території України розпочались військові дії.
Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 Борівська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року.
У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Борівську територіальну громаду віднесено до Території можливих бойових дій, а з 01.07.2023 віднесено до Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Борівська міська громада включені до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
З наданої позивачем копії довідки від 11.04.2022 №1201-5000942054 вбачається, що ОСОБА_4 з 11.04.2022 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа у м. Дніпро.
Від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не відмовлявся, інших спадкоємців немає.
В зв'язку з чим, суд визнає причини пропуску подання заяви позивачем про прийняття спадщини поважними та встановлює додатковий строк для прийнятті спадщини.
Окрім того суд зазначає, що строк для подання заяви для прийняття спадщини сплив 26.12.2022, у період коли територія Борівської територіальної громади була окупована ворожими військами, а після деокупації Борівської територіальної громади вказана громада була включена до території активні бойові дій, тобто, Борівська селищна громада піддавалась та піддається до теперішнього часу постійним ракетним, артилерійським, авіаційним обстрілам. Під час окупації Борівської селищної громади нотаріальні контори не працювали на її території, а після деокупації - працювали у обмеженому режимі та тільки у іншому місті, а саме у м. Ізюм Харківської області - більше наближене місто до смт. Борова. Окрім того, судом також враховано морально- психологічний стан людей, які зазнали військової агресії, проживали на території, яка була окупована, тобто, вочевидь, що для людини, яка рятує своє життя, проживає під постійними ракетними, авіаційними та артилерійським обстрілами, не є першочерговим завданням подати заяву про прийняття спадщини, після деокупації населеного пункту.
Окрім того, 06 березня 2022 року постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» доповнено п. 3, яким установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Постановою КМ № 719 від 24 червня 2022 року п. 3 постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» змінено, установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Так, дійсно, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 суперечить нормам ЦК України, оскільки не було прийнято Закону України з відповідними змінами до Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2023 р. у справі № 676/47/21.
Разом з тим, судом враховано, що інформація про постанову КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» була висвітлена для загального доступу, та позичав, який не є юристом, не знав та не міг знати, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, хоча пропуск строку для прийняття спадщини досить значний, проте у сукупності з іншими обставинами справи, вказує наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, пропущено ОСОБА_1 із поважних, незалежних від позивача причин.
Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-цвід 28 жовтня 2019 року.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини два місці, що на думку суду, буде достатнім для подачі заяви про прийняття спадщини.
На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268.208-282ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області, третя особа: Приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистов Сергій Юрійович про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини за заповітом від 20.01.2021, зареєстрований у реєстрі за №57, складений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_3 .
Відповідач - Борівська селищна рада, ЄДРПОУ 04397939, Харківська область, Ізюмський район, смт. Борова, вул. Центральна, 1, 63801.
СУДДЯ - І.В. СЕМІРЯД