Справа № 638/13470/20
Провадження № 1-кп/638/411/24
04 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 у судовому провадженні за матеріалами кримінального провадження №12020220480001592 від 23.04.2020 року стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Житомирської області, Коростенського району с.Обіходи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.4 ст.190 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Одеса, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.4 ст.190 КК України -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.4 ст.190 КК України.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник заперечували проти заявленого прокурором клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники при вирішенні клопотання прокурора поклались на розсуд суду.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ухвалою суду від 01.10.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 06.06.2024 року.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 , судом враховується, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені ухвалою суду від 01.10.2020 року, продовжують існувати, а саме: можливість переховуватись від суду та продовження вказаного кримінального правопорушення або вчинення іншого кримінального правопорушення.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_11 в разі визнання винуватим у злочинах, у вчиненні яких обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк до 60 діб, тобто до 02 серпня 2024 року включно.
У відповідності ч.2 ст.331, ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому вважаю, що застава в раніше обраному розмірі - 4 000 000 гривень здатна забезпечити виконання ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
Визначений розмір застави на думку суду в повній мірі узгоджується з вимогами ч. 4 та ч. 5 ст.182 КПК України та, у разі її внесення буде справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою та вагомим стримуючим засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 201, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк дії запобіжного заходу до 02 серпня 2024 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_11 заставу в раніше визначеному судом розмірі - 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674 , МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу - застава згідно КПК по справі №638/13470/20 відносно ОСОБА_11 (Дзержинський районний суд м.Харкова)).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_11 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не виїжджати за межі міста Харкова без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування із потерпілим і свідками у вказаному кримінальному провадженні, 5) здати на зберігання процесуальному керівнику по кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_11 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та головуючого суддю Дзержинського районного суду м.Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_11 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п»яти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1