Справа № 638/14890/23
Провадження № 1-кп/638/983/24
03 червня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 ,
судді - ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження №12023221070001773 від 13.07.2023 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, одруженого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, не працевлаштованого, який фактично проживає та зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , в силу ст.89 раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -
Підсудний ОСОБА_6 14 березня 2022 року близько 11:00 години, перебуваючи поблизу та почувши постріли з автоматичної зброї з вікна квартири АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходилися поряд із під'їздом будинку, піднялися до вказаної квартири, з якої вивели на вулицю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не чинили будь-якого опору та не висловлювали намірів на вчинення будь-яких протиправних дій.
В цей же день близько 11:30 години, ОСОБА_6 , знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 , будучі обурений діями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер діяння та бажаючи діяти саме таким чином, наніс декілька ударів руками в голову ОСОБА_10 та декілька ударів руками і ногами по тулубу ОСОБА_11 , після чого взяв у праву руку ніж, який знаходився на ремені у лежачого на спині ОСОБА_10 , та наніс останньому не менше одного удару ножем в область шиї та не менше чотирьох ударів в область грудної клітки, після чого цим же ножем наніс лежачому поряд ОСОБА_11 не менше дванадцяти ударів ножем в область грудей та живота.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 та ОСОБА_11 померли на місці події.
Причиною смерті ОСОБА_10 стала крововтрата, що розвинулася в результаті колото-різаних поранень грудної клітки.
Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок проникаючих поранень грудей і живота, з ушкодженням внутрішніх органів, що ускладнилося розвитком гострої крововтрати.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, визнав повністю. При цьому показав, що дійсно, при вищевказаних в обвинувальному акті обставинах, він 14 березня 2022 року близько 11-ї години їхав на велосипеді по проспекту Незалежності в м. Ізюм Харківської області. Біля будинку № 77 почув постріли з автомату, після чого зупинився, підійшов ближче та побачив у вікні квартири на першому поверсі вказаного будинку автомат. Оскільки стрілянина тривала та була направлена в бік вулиці, вирішив її припинити. Хто саме стріляв він не бачив. По дорозі до квартири, з якої стріляли, зустрів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з якими особисто не знайомий, піднявся та зайшов у квартиру на першому поверсі, з вікна якої він чув постріли. Двері були відкриті. Там побачив двох чоловіків. ОСОБА_10 підсудний не знав, проте, оскільки він був одягнутий у військову форму прийняв його за військовослужбовця рф. ОСОБА_12 , який був одягнутий у цивільний одяг, підсудний знав як мешканця м. Ізюм Харківської області. Потерпілі перебували в стані алкогольного сп'яніння та у квартирі був стійкий запах алкоголю та коноплі. ОСОБА_6 схопив ОСОБА_10 за комір і витягнув на вулицю. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 витягли на вулицю ОСОБА_11
ОСОБА_6 зазначив, що наніс декілька ударів кулаком в обличчя ОСОБА_10 , від яких останній впав на землю. На ремені на штанях у ОСОБА_10 був прикріплений ніж, який підсудний витягнув і наніс ним один удар в шию та чотири удари в грудну клітину потерпілого. Після чого підійшов до ОСОБА_11 , який сидів на вприсядки біля під'їзду поряд з ОСОБА_10 , за плече підняв його на ноги і наніс не менше 12 ударів ножем в область грудної клітини та живота, від яких потерпілий впав на землю. Після чого викинув ніж і поїхав на велосипеді додому.
Підсудний також зазначив, що був тверезий, деякі навики володіння холодною зброєю отримав під час несення військової служби, ніхто крім нього не наносив удари потерпілим.
На питання суду щодо мотиву вчинення своїх дій ОСОБА_6 відповів, що так як місто Ізюм Харківської області знаходилося у тимчасовій окупації, а ОСОБА_10 був одягнутий у військову форму невстановленого зразку, він прийняв його за військовослужбовця рф, а оскільки ОСОБА_11 був разом з ним, то він також йому допомагав. Підсудний вирішив припинити неправомірні дії потерпілих, бо з початку окупації міста вже побачив багато загиблих людей, мешканців міста, які загинули внаслідок дій окупантів. ОСОБА_6 зазначив, що під час нанесення ударів ножом він розумів наслідки своїх дій і небезпечність для життя потерпілих.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення щиро кається, жалкує що так сталося, під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю вказаного злочину. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_6 вибачився перед потерпілою ОСОБА_13 (матір'ю померлого ОСОБА_10 ).
Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, крім визнання ним своєї провини, в повному обсязі доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_11 його дідусь. Дідусь під час тимчасової окупації жив у м. Ізюм Харківської області. Стосунків з ним не підтримував, бо останній зловживав спиртними напоями. Після деокупації міста ОСОБА_14 зателефонував слідчий і сказав, що дідусь загинув і необхідно здати аналізи ДНК. Аналізи здавала мати потерпілого, яка на даний час тимчасово мешкає в Польщі.
Потерпілий ОСОБА_14 ніяких претензій до обвинуваченого ОСОБА_6 не має. У вирішенні питання щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_10 її молодший син, який на початку військової агресії рф пішов у тероборону міста. Приходив додому в кінці лютого 2022 року за документами, після чого матір його більше не бачила. ОСОБА_10 був одягнутий у військову форму. Наприкінці березня 2022 року старший син сказав матері про те, що ОСОБА_10 вбили, але остання сподівалася на найкраще. Коли місто Ізюм Харківської області було деокуповано, потерпіла почала шукати сина. В жовтні 2022 року написала заяву в поліцію, здала зразки ДНК. Лише на початку 2024 року потерпілій повідомили, що збіглися зразки ДНК, що її син ОСОБА_10 був похований в могилі на кладовищі по вул. Шекспіра в м. Ізюм Харківської області.
Також потерпіла ОСОБА_13 повідомила, що її син ОСОБА_10 зловживав спиртними напоями. Останній раз молодшого сина бачили сусіди 13 березня 2022 року.
На питання суду потерпіла відповіла, що претензій до обвинуваченого не має, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду. Коли в останнє бачила ОСОБА_10 він був без зброї. Припускає, що зброю сину могли видати в підрозділі тероборони міста.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що в середині березня 2022 року свідок перебував за місцем мешкання по АДРЕСА_4 . За вікном почув одиночні постріли. Вийшов з квартири на вулицю і побачив, що з буд АДРЕСА_3 , а саме з квартири, яка розташована на першому поверсі 3-го під'їзду вказаного будинку ведеться стрільба. На той час ні працівників поліції, ні представників тероборони в місті вже не було. Раніше чоловік у військовій формі виходив на вулицю із зазначеного під'їзду з автоматом і хаотично вів стрільбу. Стрільба продовжувалася. В цей час на велосипеді їхав ОСОБА_15 , який зупинився та підійшов до свідка і ОСОБА_16 , які стояли разом. Стрілок з квартири продовжував стріляти. ОСОБА_6 зайшов у під'їзд і через деякий час виніс автомат. А свідок ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 і чоловіком на прізвисько «медик» зайшли в квартиру на першому поверсі, з якої стріляли. Свідок побачив дуже багато відстріляних гільз. В квартирі було двоє чоловіків, які були в стані алкогольного сп'яніння. Одних з них був в військовій формі ( ОСОБА_10 ) і не знайомий свідку, на ремені у нього висів штик-ніж. З іншим, який виявився власником квартири, він також не був особисто знайомим. Свідок разом із ОСОБА_9 витягли з квартири ОСОБА_10 (стрілка), а чоловік на прізвисько «медик» та ОСОБА_6 витягнули з квартири ОСОБА_11 . На вулиці біля під'їзду свідок бачив, як ОСОБА_6 витяг з ременю на штанях потерпілого ОСОБА_10 ніж і наніс ним правою рукою удар область печінки ( в цей момент потерпілий лежав на спині обличчям вгору), потім свідок відвернувся. Потім ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_11 і наніс йому удар в область грудної клітини. Свідку стало зле і він пішов разом з ОСОБА_9 . Коли пізніше виходив на вулицю, ОСОБА_6 вже на подвір'ї не було. Під час подій ОСОБА_8 побачив в траві на подвір'ї автомат, який відібрав у потерпілого ОСОБА_6 .. Свідок забрав його та сховав у підвалі будинку. Близько 22 год 00 хв. до свідка прийшли представники тероборони міста і забрали автомат.
Також свідок повідомив, що територія міста Ізюм на час вчинення кримінального правопорушення була частково окупована військовими рф. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 поховали спочатку за сараєм біля будинку, а потім під час повної окупації міста перепоховали на кладовищі по вул. Шекспіра в м. Ізюм Харківської області.
На питання суду свідок відповів, що «стрілка» ( ОСОБА_10 ) взагалі не знає, зі слів сусідів знає, що другий був ОСОБА_11 . Мешканці прилеглих будинків були дуже вдячні обвинуваченому, що він забрав автомат у ОСОБА_10 . Крім ОСОБА_6 ніхто не наносив удари потерпілим.
Допитана в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснила, що на початку березня 2022 року військові рф обстрілювали м. Ізюм Харківської області. Всі мешканці постійно знаходилися в підвалах житлових будинків. В середині березня місяця люди почули хаотичну стрільбу з автомату, яка велася з квартири будинку АДРЕСА_3 . Коли все стихло, свідок вийшла з підвалу та поблизу вказаного будинку побачила, що на землі лежать два чоловіка. Рядом з ними стояв ОСОБА_6 , який в руках тримав автомат і замахувався ним, щоб нанести удар. Свідок злякалася і втекла.
Також свідок ОСОБА_17 зазначила, що територія міста Ізюм, де було вчинено кримінальне правопорушення, не була тимчасово окупована військовими рф. Чоловік у військовій формі був невеликого зросту, казав, що він із тероборони, на поясі штанів у нього висів штик-ніж. Останній казав, що він мешкає в районі «вокзалу» в м. Ізюм Харківської області. ОСОБА_11 свідок знає як сусіда. Крім ОСОБА_6 ніхто не наносив удари потерпілим.
На питання сторони захисту свідок повідомила, що всі люди вдячні ОСОБА_6 , що той відібрав автомат.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 суду пояснив, що на початку березня 2022 року місто Ізюм Харківської області почали бомбити. Всі люди ховалися по підвалах. В середині місяця було тихо і люди почали виходити з підвалу. Із будинку АДРЕСА_3 близько 11-ї години чули хаотичні постріли з автомату. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли дивитися хто стріляв. Стріляли з вікна однієї з квартир по даху. Один «стрілок» був військовослужбовець, із тероборони міста Ізюм, другий сусід, мешканець цього будинку. Коли свідок вийшов з підвалу, то побачив, що військовослужбовець та ОСОБА_11 лежать на землі, побиті і хрипіли. Ще були живі. В руках у ОСОБА_6 був автомат. Військовослужбовця і сусіда вже мертвих спочатку віднесли до гаражів біля будинку, а в квітні 2022 року там же поховали. Під час тимчасової окупації міста тіла перепоховали на кладовищі по вул. Шекспіра в м. Ізюм Харківської області.
Крім того, свідок повідомив, що незнайомий йому чоловік був у військовій формі та казав, що він з тероборони. У чоловіків на обличчі свідок бачив ссадна, з носу текла кров. Свідок бачив, як ОСОБА_6 наносив потерпілим удари автоматом по грудній клітці, голові. Крім ОСОБА_6 ніхто не наносив удари потерпілим. На питання суду свідок відповів, що не бачив ножа в руках ОСОБА_6 . Військовослужбовець та ОСОБА_11 ніякого опору не чинили.
Крім показань обвинуваченого, потерпілих, свідків, вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами:
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.07.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , згідно з яким свідок впізнає ОСОБА_11 , якому ОСОБА_6 14.03.2022 наносив удари ножем поблизу б. №77 по проспекту Незалежності в м. Ізюм Харківської області;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.07.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , згідно з яким свідок впізнає «стрілка» ОСОБА_10 , який був одягнутий у військовий одяг та якому ОСОБА_6 14.03.2022 наносив удари ножем поблизу б. №77 по проспекту Незалежності в м. Ізюм Харківської області;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.07.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , згідно з яким свідок впізнає ОСОБА_6 , який 14.03.2022 наносив удари ножем ОСОБА_10 та ОСОБА_11 поблизу б. №77 по проспекту Незалежності в м. Ізюм Харківської області;
-протоколом огляду місця події від 18.09.2022 з фототаблицею, відповідно до якого в результаті огляду ділянки місцевості, розташованої поряд з кладовищем по вул. Шекспіра в м. Ізюм, було виявлено поховання №60, з якого вилучили труп чоловіка в стані гнилісних змін, який згодом був ідентифікований як ОСОБА_11 . Під час огляду трупа було встановлено наявність поранень, зокрема, сім ран на груді ліворуч та передній черевній стінці (7), та пошкодження наявного на трупі одягу.
- протоколом огляду від 19.09.2022, згідно з яким у приміщенні моргу ХОБСМЕ був оглянутий труп чоловіка, в подальшому ідентифікованого як ОСОБА_11 , з поховання №60, виявленого на ділянці місцевості, розташованої поряд з кладовищем по вул. Шекспіра в м. Ізюм.
- висновком судово-медичної експертизи від 10.11.2022 №10- 12/2409-С/22, згідно з яким на трупі невідомого чоловіка, в подальшому ідентифікованого як ОСОБА_11 , встановлені тілесні ушкодження: 12 колото-різаних поранень грудей і живота, з яких вісім ран проникають у грудну та черевну порожнини з ушкодженням серця, дуги аорти, легень, печінки, з крововиливами у порожнини і навколишні м'які тканини та чотири непроникаючих рани в межах м'яких тканин грудної клітки, локальні переломи 2,3,4 правих ребер по середньо-ключичній лінії, 3, 5, 6 лівих ребер по середньо ключичній лінії, 7, 8 ребер по передній пахвовій лінії. Морфологічні особливості колото-різаних поранень свідчать про те, що вони утворилися внаслідок, ймовірніше за все, одного гострокінцевого, одностороннєгострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П»- подібного поперечного перетину. Усі ушкодження на тілі мають ознаки зажиттєвого пошкодження, утворилися незадовго до настання смерті у швидкій послідовності одне за іншим. Смерть настала внаслідок проникаючих поранень грудей і живота, ушкодженням внутрішніх органів, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати. (Для проведення ДНК дослідження був відібраний фрагмент п'яткової кістки).
- висновком експерта від 19.09.2022 №17-13/132-МКС/2409-С/22, згідно з яким на клапті шкіри з грудної клітини від трупа невідомого чоловіка (ідентифікованого в подальшому як ОСОБА_11 ), а саме по краях, на кінцях і стінках рани, а також на шкірі будь- яких сторонніх включень (текстильних волокон, деревини, скла і т.п.) не виявлено.
-висновком експерта від 19.09.2022№17-13/133-МКС/2409-С/22, згідно з яким на клапті шкіри з грудної клітини від трупа невідомого чоловіка (ідентифікованого в подальшому як ОСОБА_11 ), на контактограммі, в місті контакту з зоною ушкодження, зміни забарвлення, характерного для наявності міді, нікелю, заліза та свинцю, не спостерігається.
- висновком експерта від 19.09.2022 №17-13/134-МКС/2409-С/22, згідно з яким на клапті шкіри з грудної клітини від трупа невідомого чоловіка (ідентифікованого в подальшому як ОСОБА_19 ) встановлена одна рана з властивостями колото-різаної, що утворена одноразовою дією одностороннєгострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом "П" - подібного поперечного перетину.
- протоколом отримання зразків для експертизи, згідно з яким у ОСОБА_20 ( ОСОБА_11 ) поховання №60, відібрано фрагмент п'яткової кістки.
- висновком судової молекулярної експертизи від 24.10.2022 №СЕ- 19/121-22/12797-БД згідно з яким встановлені генетичні ознаки (ДНК- профіль) кісткових решток трупа №2409 ( ОСОБА_20 , могила №60), які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі;
- постановою про уточнення фактичних даних кримінального провадження від 10.10.2023, відповідно до якої органом досудового розслідування уточнене правильне прізвище ОСОБА_11 замість ОСОБА_21
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 31.08.2023 №СЕ-19/107-23/8027-БД, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини (букального епітелію) ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється рідною донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколом огляду речей від 12.10.2023, згідно з яким за результатом перевірки ДНК-профілю трупу, встановленого за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ- 19/121-22/12797-БД, з ДНК-профілем ОСОБА_22 (висновок експертизи №СЕ-19/107-23/8027-БД) за базою даних FAIRS встановлено вірогідність 99,9 %, що свідчить про родинні зв'язки вказаних осіб;
- протоколом огляду місця події від 18.09.2022 з фототаблицею, відповідно до якого в результаті огляду ділянки місцевості, розташованої поряд з кладовищем по вул. Шекспіра в м. Ізюм, було виявлено поховання №55, з якого вилучили труп чоловіка в стані гнилісних змін, в одязі якого були виявлені документи, зокрема, паспорт на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час огляду трупа було встановлено наявність поранень та ушкоджень в області грудної клітини.
- протоколом огляду трупа ОСОБА_10 від 23.09.2022; висновком експерта від 18.11.2022 №10-12/3327-ДМ/22, згідно з яким у ОСОБА_10 виявлені наступні тілесні ушкодження: голови: уламково-фрагментарний перелом кісток носу та верхньої щелепи та поперечний перелом нижньої щелепи на рівні між 5 та 6 зубами ліворуч; шиї: 1 (одна) колото-різана рана на лівій бічній поверхні шиї; грудної клітки: три колото-різані рани грудної клітини, із яких одна колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки продовжується рановим каналом, що проникає через шкіру, підшкірну жирову клітковину грудної клітки, із ушкодженням тіла грудини на рівні 4 ребер, наскрізним ушкодженням навколосерцевої сорочки та правого шлуночка, де сліпо закінчується; 1 (одна) колото-різана рана на лівій бічній поверхні грудної клітки продовжується рановим каналом, що проникає через шкіру, підшкірну жирову клітковину грудної клітки, із ушкодженням пристінкової плеври та міжреберних м'язів в 6 міжребер'ї ліворуч по передній пахвовій лінії, в ліву плевральну порожнину, де сліпо закінчується.
Колото-різані та різані рани утворилися прижиттєво ( не більше ніж перші десятки хвилин) до настання смерті. Колото-різані рани утворилися від неодноразової (не менше ніж 4) дій предметів (предмета), що мають (має) колючо-ріжучі властивості, із «П»-подібним поперечним січенням обушка.
Причиною смерті ОСОБА_10 стала крововтрата, що розвинулася в результаті колото-різаних поранень грудної клітки.
-висновком експерта від 22.10.2022 №17352-МК/3327-ДМ/22 за результатами проведення судово-медичної експертизи шкірних фрагментів з поверхні грудної клітини від трупа ОСОБА_10 , згідно з яким на двох шкірних клаптях від трупа ОСОБА_10 встановлені колото- різані наскрізні рани, щілиноподібної форми, з рівними, добре зіставними краями, один кінець з яких наближений до «П»- подібної форми, а інший - гострокутний. Ці рани, схожі за характеристиками, могли виникнути від дії одного клинка колючо-ріжучого знаряддя, який був плоский, гострокінцевий, мав з одного боку ріжучий край (лезо), а з іншого - обушок з «П»-подібним поперечним перерізом.
- протоколом отримання зразків для експертизи від 18.10.2022, згідно з яким у трупа ОСОБА_10 відібрано фрагмент кістки надколінника правого колінного суглоба, нігтьова пластина, зуб, прядка волосся з голови.
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 15.11.2022 №СЕ- 19/121-22/13880-БД, згідно з яким встановлені генетичні ознаки (ДНК- профіль) нігтьової пластини трупа (№3327) ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , поховання №55;
- постановою про уточнення фактичних даних кримінального провадження від 10.10.2023, відповідно до якої органом досудового розслідування уточнене правильне прізвище ОСОБА_10 замість Воротній.
- протоколом отримання зразків для експертизи від 11.11.2022, згідно з яким у ОСОБА_13 (матері ОСОБА_10 ) відібрані зразки ДНК.
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 03.03.2023 №СЕ-19/107-22/10441-БД, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини (букального епітелію) ротової порожнини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є рідною матір'ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4
-протоколом огляду місця події від 01.08.2023 з фототаблицею, згідно з яким оглянута відкрита ділянка місцевості поблизу б. АДРЕСА_3 , на якій виявлений триповерховий житловий будинок з трьома під'їздами «П» - образного виду. Під час огляду будинку, входу до третього під'їзду, першого поверху вказаного під'їзду та входу до квартири АДРЕСА_5 , яка розташована на 1-му поверсі виявлені пошкодження, схожі на пошкодження, що утворились внаслідок дій метальних снарядів.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.08.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , який на місці розказав і показав, яким чином ОСОБА_6 наносив ножові поранення ОСОБА_10 та ОСОБА_11
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.08.2023 за участю підсудного ОСОБА_6 , який фіксувався на відповідний електронний носій та інформація з якого була відтворена та досліджена у судовому засіданні. В ході проведення вказаної слідчої дії, в присутності захисника, ОСОБА_6 , виклав обставини вчинення злочину, вказав на механизм та кількість нанесених поранень ОСОБА_10 та ОСОБА_11
-висновком додаткової судово-медичної експертизи від 24.08.2023 №12-14/137-3м/23, згідно з яким поранення на лівій бічній поверхні шиї, а також на передній поверхні грудної клітки, на лівій бічній поверхні грудної клітки на тілі трупа гр-на ОСОБА_10 цілком могли утворитися внаслідок нанесення йому ударів загальновійськовим штик-ножем до АК (6*5).
У висновку також зазначено, що показання ОСОБА_8 , надані ним в якості свідка в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_10 , і відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи. Показання ОСОБА_6 , надані ним в якості підозрюваного в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_10 , але суперечать судово-медичним даним в частині кількості нанесених тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа ОСОБА_10 , а саме непроникаюче одне колото-різане поранення на лівій бічній поверхні шиї та одне проникаюче колото-різане поранення на лівій бічній поверхні грудної клітки на тілі трупа ОСОБА_10 , і не відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи.
-висновком додаткової судово-медичної експертизи від 24.08.2023 №12-14/136-3м/23 згідно з яким проникаючи колото-різані поранення у кількості 12-ти в області грудної клітки та живота на тілі трупа гр-на ОСОБА_11 цілком могли утовритися внаслідок нанесення йому ударів загальновійськовим штик-ножем до АК (6*5).
У висновку також зазначено, що показання ОСОБА_8 , надані ним в якості свідка в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_11 і відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи. Показання ОСОБА_6 , надані ним в якості підозрюваного в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_11 , але суперечать судово-медичним даним в частині кількості нанесених тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа ОСОБА_11 і не відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи.
Судом надана оцінка висновкам додаткових судово-медичних експертиз в частині суперечностей показань підсудного ОСОБА_6 судово-медичним даним щодо кількості нанесених тілесних ушкоджень, виявлених та тілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Показання підсудного ОСОБА_6 , які він повідомив в ході проведення слідчого експерименту, не відповідають кількості ушкоджень, які були виявлені при проведенні судово-медичних експертиз.
Під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_6 на запитання захисника щодо кількості нанесення ударів ножем ОСОБА_10 і ОСОБА_11 відповів, що кількість ударів збігається з вказаною у обвинувальному акті, також підтвердив спосіб, механізм і локалізацію нанесених ударів при обставинах, зазначених в обвинувальному акті.
Суд критично ставиться до тверджень підсудного ОСОБА_6 , наданих добровільно під час проведення слідчого експерименту 09.08.2022, в частині кількості нанесення ударів ножем, оскільки вони розцінюються судом як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою пом'якшення кримінального покарання за скоєне, і спростовуються іншими доказами, дослідженими судом.
Зокрема, відповідно до протоколу огляду місця події від 18.09.2022 на одязі трупа невідомого чоловіка, виявленого у похованні №60, який в подальшому був ідентифікований як ОСОБА_11 , а саме на светрі на передній половині в середній частині встановлено 12 пошкоджень трикотажу лінійної форми, краї якої рівні, орієнтовані косо-вертикально.
Також, відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10.11.2022 №10- 12/2409-С/22, на який суд посилався вище, на трупі ОСОБА_11 встановлено саме 12 колото-різаних поранень грудей і живота, з яких вісім проникаючих ран у грудну клітку та черевну порожнину та чотири непроникаючих рани в межах м'яких тканин грудної клітки.
Також, відповідно до зазначеного вище висновку експерта від 18.11.2022 №10-12/3327-ДМ/22 за результатами проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_10 виявлені, зокрема, 1 колото-різана рана на лівій бічній поверхні шиї; три колото-різані рани грудної клітини. Колото-різані рани утворилися від неодноразової (не менше ніж 4) дій предметів (предмета), що мають (має) колючо-ріжучі властивості, із «Неподібним поперечним січенням обушка, перетину.
Крім того, надані у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_8 не суперечать його показанням, наданим ним під час проведення за його участю слідчого експерименту 07.08.2023, під час якого останній відтворив та вказав на механізм і локалізацію нанесених ОСОБА_6 потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ударів ножем в область тулуба ( ОСОБА_10 ) та грудної клітини ( ОСОБА_11 ), їх місце знаходження під час нанесення ножових поранень. При цьому ОСОБА_8 повідомив, що підсудний мав реальну можливість нанести більше одного удару, але сам ОСОБА_8 цього не бачив, оскільки в цей час розвертався.
У судовому засіданні встановлено, що будь - яких відносин, в тому числі і неприязних, між свідком ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_6 до вчинення останнім вказаного кримінального правопорушення-злочину не було, що підтверджувалось підсудним у судовому засіданні, а тому вказані обставини свідчать про відсутність у свідка підстав для наклепу на підсудного.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 зазначив, що його дії були спровоковані діями самих потерпілих, оскільки вони (хто саме він достоменно не знає) вели хаотичну стрілянину з автоматичної стрілецької зброї по мирному населенню з вікна житлового будинку і це було під час окупації міста Ізюм збройними підрозділами рф. У квартирі, з вікна якої стріляли, підсудний знайшов потерпілих в стані сильного алкогольного сп'яніння, також був стійкий запах коноплі. ОСОБА_23 був одягнутий у військову форму, яка ззовні не була схожа на форму військовослужбовця ЗСУ.
Суд вважає, що хоча у судовому засіданні і встановлено, що саме неправомірні дії ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спровокували виникнення ситуації, яка стала причиною скоєння підсудним ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення-злочину, однак вибраний ним спосіб припинення неправомірних дій є завідомо злочинним, так як при даних обставинах підсудний ОСОБА_6 діяв умисно, цілеспрямовано, з метою заподіяння ОСОБА_23 та ОСОБА_11 смерті, саме у вибраний ним спосіб та з застосуванням відповідного знаряддя - штик-ножа, який забрав у ОСОБА_23 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання.
У судовому засіданні дослідженими доказами не встановлено та не підтверджено, що потерпілі ОСОБА_23 та ОСОБА_11 чинили опір при появі ОСОБА_6 у квартирі, при знаходженні їх на подвір'ї біля під'їзду №3 будинку №77 або вчиняли інші дії, які б об'єктивно свідчили про наявність небезпеки для життя та здоров'я ОСОБА_6 , тобто, давали б підстави підсудному, перебуваючи у стані необхідної оборони, вчинити інкриміновані йому дії з метою уявного захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, а тому його дії не містять ознак, передбачених приписами ст. 36 КК України.
Вирішуючи питання про наявність у підсудного ОСОБА_6 прямого умислу на вбивство ОСОБА_23 та ОСОБА_11 , суд виходить із сукупності всіх встановлених судом обставин вчиненого діяння, зокрема, враховує спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, обстановку, при якій вчинявся злочин, поведінку ОСОБА_6 після вчинення інкримінованого йому діяння, навички володіння холодною зброєю, про які повідомив сам підсудний під час допиту.
Суд вважає, що про направленість злочинного прямого умислу ОСОБА_6 на вчинення умисного вбивства двох осіб свідчать його цілеспрямовані дії, які виразилися у завданні тілесних ушкоджень потерпілим вже після припинення стрілянини та відібрання у них зброї. Не маючи реальних підстав щодо загрози його життю та здоров'ю ОСОБА_6 раптово прийняв рішення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_23 та ОСОБА_11 , після чого зразу ж реалізував свій злочинний умисел. Так, озброївшись для зазначеної цілі ножем потерпілого ОСОБА_10 наніс останньому цілеспрямовані, прицільні удари в область шиї та грудної клітки, тобто, в життєво важливі органи, повною мірою усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання злочинного результату - смерті ОСОБА_23 , яка за даним характером заподіяних поранень була невідворотною.
Одразу ж після цього ОСОБА_6 реалізував свій злочинний умисел за допомогою наявного вже у нього ножа на вбивство ОСОБА_11 , а саме наніс останньому цілеспрямовані множинні удари в область грудної клітки, тобто в життєво важливі органи, повною мірою усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання злочинного результату - смерті ОСОБА_11 , яка за даним характером заподіяних поранень була невідворотною. Таким чином, в даній ситуації підсудний ОСОБА_6 виконав всі дії, безпосередньо спрямовані на вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , і досяг бажаного результату - смерті, після чого покинув місце вчинення злочину.
Таким чином, ступінь вини підсудного ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного протиправного діяння, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, у об'єктивності, правдивості та відвертості яких у суду відсутні підстави для сумнівів.
Встановивши всі обставини кримінальному провадженні та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за п. 1 ч.2 ст. 115 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив вбивство двох осіб, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двом особам.
При визначенні підсудному ОСОБА_6 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, данні про особу підсудного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, одружений, не працевлаштований, на обліку у лікарі-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Згідно з копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_6 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 та визнаний придатним до військової служби. За місцем мешкання характеризується задовільно, за висновком судово - психіатричної експертизи № 91 від 21.08.2023 ОСОБА_6 психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. У період часу, якому відповідає правопорушення, підсудний перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
У відповідності до приписів п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_6 судом визнається щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до приписів п.6 ч.1 ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 , судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, приймаючи до уваги: дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_6 ; наявність обставини, яка пом'якшує покарання, так і обставини, яка обтяжує покарання; враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення-злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_6 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкції ст. 115 ч. 1 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_6 тримається під вартою у вказаному кримінальному провадженню з 20.07.2023 та утримується в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор », у зв'язку з чим суд вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_6 з вказаного числа.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_6 , до набранням вироком законної сили та направлення його для подальшого відбуття покарання, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор ».
Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, ст.ст.50, 66, 67, 115 КК України суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 115 КК України та призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти ) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 20 липня 2023 року.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_6 до набранням вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор ».
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_6 , в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3