Справа № 638/4123/24
Провадження № 2/638/3355/24
28 травня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.28 травня 2024 рокуІ.,
за участі секретаря судових засідань - Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-
Представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення з укладенням договору у розмірі 31814,32 грн. за період з 01.11.2020 по 31.12.2021, вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 53610,68 грн. за період з 01.12.2021 по 30.04.2023, абонентське обслуговування в розмірі 205,16 грн., ВБС в розмірі 461,50 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2007 належать нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,9б, 10, 11, 11а, 12, 13, 14, 14а, в літ. «А-5», загальною площею 43,4 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 , з централізованою системою теплопостачання. Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Споживання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 до 01.12.2021 відбувалося на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії №11678 від 01.09.2007 укладеного між позивачем і відповідачем, а за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 правові відносини між відповідачем та позивачем регулюються публічним індивідуальним договором. Відповідач користується тепловою енергією, яку постачає в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі». За період користування тепловою енергією відповідачем спожито теплової енергії на суму 85425,00 грн. 05.09.2023 позивачем направлено лист-вимогу щодо обов'язку сплати заборгованості за використану теплову енергію. Також зазначає, що у зв?язку з тим, що приміщення відповідача, не обладнані пристроями обліку теплової енергії розрахунок спожитої теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94 з урахуванням теплового навантаження. Враховуючи викладене відповідачем спожито теплової енергії на суму 85425,00 грн., абонентське обслуговування складає 205,16 грн. та ВБС складає 461,50 грн.
Ухвалою від 08 березня 2024 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, та роз'яснено їм права, передбачені ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Ухвалою суду від 28 травня 2024 року вирішено про заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин 1-4 статті 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судовим розглядом встановлено та не спростовано сторонами у справі, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2007 належать нежитлові приміщення 1-го поверху № 9,9б, 10, 11, 11а, 12, 13, 14, 14а, в літ. «А-5», загальною площею 43,4 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 . Викладене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №286010130 від 22.11.2021 та копією договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.07.2007.
01.09.2007 між ОСОБА_1 та КП «ХТМ» укладено договір №11678 купівлі- продажу теплової енергії в гарячій воді.
КП «Харківські теплові мережі» подає теплову енергію у централізовану систему опалення та гарячого водопостачання житлового будинку, де розташоване приміщення відповідача.
Постачання теплової енергії відповідачам підтверджується відповідними актами, що складені представниками позивача та балансоутримувачем №173/30907 від 15.10.2021, №173/34153 від 06.04.2023 та №173/32149 від 24.10.2022.
Відповідно до розрахунків, які надані позивачем, заборгованість відповідача за споживання послуг з теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.11.2020 по 31.12.2021 (по договору №11678) 31814,32 грн., з 01.12.2021 по 30.04.2023 (за індивідуальним договором) 53610,68 грн.
Відповідно до частини 4 статті 4 ЖК України до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Правовідносини між сторонами підлягають регулюванню законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, які розглядають теплову енергію як товарну продукцію, а також статті 714 ЦК України, так як приміщення є нежитловим.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статтях 6, 627 ЦК України визначено, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Згідно статті 1 ЗУ «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» визначено споживачем теплової енергії - фізичну особу, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Відповідно до статті 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно статті 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Частина 1 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За правилами частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов'язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.
Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.
Матеріалами справи, а саме: витягом з Державного реєстру права власності та копії договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, підтверджується, що відповідач є власником нежитлового приміщення 1-го поверху № 9,9б, 10, 11, 11а, 12, 13, 14, 14а, в літ. «А-5», загальною площею 43,4 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 .
Власник в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати комунальних послуг.
Система опалення приміщень по АДРЕСА_1 є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.
Розрахунок спожитої теплової енергії проводиться відповідно до показань приладу обліку теплової енергії.
За правилами п. 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку, згідно з діючими тарифами.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачам, що підтверджується вищезазначеними актами.
Також встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення споживача матеріали справи не містять.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт наявності заборгованості на суму 85425.00 грн за період з 01.11.2020 по 30.04.2023 підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії згідно умов Договору.
Щодо нарахування абонентської плати, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Відповідно до п.32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Абонетська плата становить 205,16 грн.
Окрім того, КП «ХТМ» виконало нарахування плати за послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води. Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів систем чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку. Вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем зазнаечна у публічному догворі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності. За відповідачем утворилась заборгованість з обслуговування внутрішньобудинкових систем, станом на 30.04.2023 у розмірі 461,50 грн.
Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 86091,66 грн.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, окрім іншого, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог КП «ХТМ», здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору з ОСОБА_1 у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 178, 247, 263-265, 268, 273, ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення з укладенням договору у розмірі 31814,32 грн. за період з 01.11.2020 по 31.12.2021, вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 53610,68 грн. за період з 01.12.2021 по 30.04.2023, абонентське обслуговування в розмірі 205,16 грн., та ВБС в розмірі 461,50 грн., а всього 86091 (вісімдесят шість тисяч дев'яносто одна) гривень 66 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», р/р НОМЕР_1 , в ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119, адреса: м.Харків, вул.Мефодіївська буд.11;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Теслікова І.І.