Справа № 351/217/25
Номер провадження №1-кп/351/140/25
04 листопада 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження №12025091230000001, внесеного 02.01.2025 року до ЄРДР, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд, -
Обвинувачен ий ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, 17 грудня 2024 року близько 11:00 год., під час дії воєнного стану, який введено на території України 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» строком на 30 діб, дію якого продовжено 14.03.2022 Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 30 діб, 18.04.2022 Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 30 діб, 17.05.2022 Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 12.08.2022 Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 07.11.2022 Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 06.02.2023 Указом Президента України № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 02.05.2023 Указом Президента України № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 27.07.2023 Указом Президента України № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 06.11.2023 Указом Президента України № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 05.02.2024 Указом Президента України № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, 06.05.2024 року Указом Президента України № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб та 23.07.2024 року Указом Президента України № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб та 28.10.2024 року Указом Президента України № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Красноставці, Снятинської ТГ, Коломийського району, Івано-Франківської області зустрівся з своєю дівчиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де разом з останньою сів до маршрутного автобуса сполученням «Ганьківці-Снятин» та направився в сторону м. Снятин, Коломийського району.
Перебуваючи в салоні маршрутного автобуса ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 присіли на два задні сидіння, де на одному з них знаходився шкіряний чорний рюкзак, який випадково залишила без нагляду ОСОБА_6 .
Даний рюкзак зацікавив ОСОБА_4 , тому він взяв його до рук та заховав під одне з сидінь поблизу від себе.
Надалі, проїжджаючи в адміністративних межах села Белелуя, Снятинської ТГ Коломийського району, ОСОБА_4 знову взяв до рук рюкзак розстебнув його та виявив всередині гаманець коричневого кольору, в якому знаходилися грошові кошти банкнотами різного номіналу
В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на крадіжку грошових коштів із гаманця, який він виявив в рюкзаку.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає ОСОБА_4 таємно викрав грошові кошти в загальній сумі 3 900 (три тисячі дев'ятсот), чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Після вчинення злочину ОСОБА_4 таємно викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав та пояснив, що перебуваючи в маршрутному автобусі на задньому сидінні побачив рюкзак потерпілої, відкривши його, побачив гаманець з грошима, які вирішив викрасти. Забравши гроші гаманець повернув назад до рюкзака. Викрадені кошти використав на свої потреби. Через два дні до нього приїхали працівники поліції, яким він зізнався у вчиненому. Усвідомив направомірність своїх дій та щиро розкаявся у вчиненому. Збитки на даний час відшкодовано.
Потерпіла ОСОБА_6 подала до суду заяву в якій просила кримінальне провадження розглянути за її відсутності, претензій до обвинуваченого не має.
Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винної, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ст. 185 ч.4 КК України, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_4 є тяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне спряння розкриттю злочину .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
В досудовій доповіді орган пробації зазначав, що вивченням особи обвинуваченого встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик його небезпеки для суспільства оцінюється як середній, а тому виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що наведені пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, щире каяття, відсутність претензій у потерпілої, з врахуванням особи обвинуваченого, дають підстави призначити останньому покарання у межах санкції статті 185 ч.4 КК України у виді позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків.
На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі винного та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Скасувати арешт з речових доказів та: письмову заяву ОСОБА_4 від 03.01.2025р. та письмову розписку потерпілої ОСОБА_6 від 03.01.2025р., які зберігаються при матеріалах провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_7