Справа № 350/1334/25
Номер провадження 2/350/741/2025
07 листопада 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селище Рожнятів Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
в с т а н о в и в : Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» адвокат Рудзей Ю.В. звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 25 320 грн, мотивуючи позовні вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (23 червня 2025 року назву було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ») та відповідачкою за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 219212 від 19 березня 2021 року в електронній формі. На підставі зазначеного вище договору позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5 000 грн на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день, підвищена процентна ставка у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%. У зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики № 219212 від 19 березня 2021 року в сумі 25 320 грн та судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 423 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в поданій позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. 17 вересня 2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надала, хоча була належним чином повідомлена про розгляд даної справи. Відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дотримуючись вимог зазначених вище норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних у матеріалах справи. Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини. Суд установив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 219212 від 19 березня 2021 року в електронній формі. Відповідно до п. 1.5 Договору сторони домовились, що сума позики становить 5 000 грн; плата за користування позикою за Траншем № 1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,6%, в день від початкового розміру позики за Траншем №1 відповідно п.1.5.1. Договору; строк повернення позики за Траншем № 1 (термін платежу): 17 квітня 2021 року; орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 584,00%; орієнтовна загальна вартість позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 2320,0 гривень; позика за Траншем №1 надається Позичальнику в сумі, що зазначена в пп.1.5.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку вказану Позичальником під час надання особистих даних Позичальника в Особистому кабінеті); якщо Позичальник повертає позику за Траншем №1 в той самий день, що і день отримання позики Позичальник сплачує на користь Позикодавця компенсацію в розмірі 100,00 грн. Плата за користування позикою за цим Договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0% в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії. (п. 1.7 Договору). Згідно п. 1.10 Договору, строк дії Договору становить три роки з дати підписання сторонами. Також відповідачкою ОСОБА_1 підписано Паспорт позики, який містить загальні умови щодо позики. Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідачки 5 000 грн, що підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛАЄНС» № 219212 від 1 серпня 2025 року. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості з 19 березня 2021 року по 5 серпня 2025 року заборгованість відповідачки перед позивачем складає 25 320 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за позикою; 20 320 грн - заборгованість по процентам за користування позикою. Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно з частинами першою, третьою, четвертою та сьомою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини першої статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно зі статями 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України). За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідачка не надала, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості. На підставі вказаного та керуючись нормами діючого законодавства, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованості в сумі 25 320 грн. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2 422 грн 40 грн. Що стосується заявлених до стягнення витрат за надання позивачеві правничої допомоги в сумі 5 000 грн суд вважає, що вказані витрати підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивача в заявленому розмірі. Керуючись статтями 7-13, 19, 76, 81, 133, 142, 263-265, 273-279, 280-284, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статтей 526, 527, 530, 611, 643, 1049-1050, 1054 Цивільного кодексу України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , відомості про місце роботи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» (місцезнаходження: вулиця В'ячеслава Липинського, 10/1, місто Київ, 01054; код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за договором позики № 219212 від 19 березня 2021 року в розмірі 25 320 (двадцять п'ять тисяч триста двадцять) грн 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» судові витрати по справі, яка складаються зі сплати позивачем судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Текст рішення складений 7 листопада 2025 року.
Суддя Сокирко Л.М.