Справа №348/952/25
04 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області
в складі головуючої - судді: Міськевич О.Я.
з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
представника позивача: Безродного А.Ю. (за межами суду)
представника відповідача: Гедзика В.М. (за межами суду)
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач МТСБУ звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 27.12.2023 приблизно о 00:40 год. на а/д Т-0905 «Делятин - Раківчик», у смт. Ланчин, по вул. Незалежності, з вини ОСОБА_1 , який керувави транспортним засобом марки «АUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цієї пригоди здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці події.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, ОСОБА_1 на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Своїми діями відповідач порушив вимоги п. 12.3,12.4 Правил дорожнього руху України.
За фактом даної ДТП було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 27.12.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000717.
30.04.2024 вказане кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Водночас, матеріали провадження направлено начальникові Надвірнянського РВП ГУНП Івано-Франківської області для організації виконання у частині притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП.
Хоча у ході досудового розслідування встановлено, що ДТП сталася внаслідок необережних дій потерпілої, слід враховувати правовий висновок ВСУ, а саме: «той факт, що небезпеку для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту ПДР (постанова ВСУ від 14.01.2025 у справі № 592/7961/18).
З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Отже, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті дії джерела підвищеної небезпеки настає й без вини її заподіювача. Тобто особа, яка заподіяла шкоду джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її заподіяння (без вини).
Виходячи з наведеного, діяльність ОСОБА_1 з керування джерелом підвищеної небезпеки завдала шкоду - смерть потерпілій, що підтверджується доказами по справі. При цьому немає доказів наявності непереборної сили та умислу потерпілого.
Тому відповідач має нести цивільну відповідальність за смерть, завдану потерпілій незалежно від того, чи були його дії протиправними.
Отже, зважаючи на відсутність умислу у потерпілої, відповідач є особою яка відповідає за заподіяну шкоду спричинену внаслідок ДТП.
Оскільки, на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 35, п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 09.02.2024 ОСОБА_3 (батько потерпілої), ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (мати потерпілої), 24.04.2024 представник ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_6 (донька потерпілої), а також 05.09.2024 ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 (син потерпілої), звернулися до позивача із відповідними заявами про страхове відшкодування.
Водночас 09.02.2024р. ОСОБА_3 (батько потерпілої), на виконання вимог ст. 33 Закону, звернувся до позивача із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди.
За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу N 100397.
Отже, у силу настання передбачених законом підстав у позивача виник обов'язок відшкодувати потерпілому заподіяну відповідачем шкоду.
МТСБУ виконуючи вимоги ст. 41 Закону, на підставі довідки № 1 від 31.10.2024 та Наказу № 3.1/21882 від 04.11.2024 р., довідки № 2 від 31.10.2024 та Наказу № 3.1/21880 від 04.11.2024 р., а також довідки № 3 від 31.10.2024 та Наказу № 3.1/21883 від 04.11.2024 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих , прийняв рішення про відшкодування шкоди матері, доньці та сину потерпілої в загальному розмірі 180 900,00 грн.
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на основі наказів про відшкодування шкоди, відповідно до яких МСТБУ здійснило регламентні виплати. Позивачем була повністю відшкодована шкода заявникам, завдана відповідачем. Загальний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню Позивачу складає 180 900,00 грн.
Вважають, що до МТСБУ у порядку регресу перейшло право зворотньої вимоги виплаченого відшкодування до заподіювача шкоди, а саме до відповідача ОСОБА_1 , який у добровільному порядку не відшкодував сплачену позивачем суму страхового відшкодування.
Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача в судове засідання підтримав позовні вимоги повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України - відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою у розмірі 180900,00 грн , а також 3028,00 грн судового збору.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечив обставини на які посилається позивач. Зазначив, що відповідач повністю визнає позовні вимоги, не оспорює фактичні обставини на які посилається позивач та не заперечує щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою у розмірі 180900,00 грн , а також 3028,00 грн судового збору.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.04.2025 відкрито провадження по даній справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2025 визнано обов'язково явку в судове засідання позивач.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2025 до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання позивача та замінено первісного відповідача належним відповідачем.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2023 приблизно о 00:40 год. на а/д Т-0905 «Делятин - Раківчик», у смт. Ланчин, по вул. Незалежності, ОСОБА_9 , керуючи транспортним засобом марки «АUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці події,що також підтверджується копією свідоцтва про смертьвід 28.12.2023р. ( а.с.16- 17)
За фактом даної ДТП було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 27.12.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000717.
30.04.2024 кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення Водночас, матеріали провадження було направлено начальникові Надвірнянського РВП ГУНП Івано-Франківської області для організації виконання у частині притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП, що пітверджується копія постанови про закриття кримінального провадження старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області .( а.с 18-25)
Встановлено, що автомобіль марки «АUDI А4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не був застрахований. ОСОБА_1 на момент ДТП не виконав вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
09.02.2024 ОСОБА_3 (батько потерпілої), 24.04.2024 ОСОБА_4 (мати пПотерпілої), 24.04.2024 представник ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_6 (донька потерпілої), а також 05.09.2024 ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 (син потерпілої), звернулися до МТСБУ з заявами про виплату страхового відшкодування завданої в результаті ДТП за участю ОСОБА_1 ( а.с. 25-29,35,38-42)
09.02.2024 р. ОСОБА_3 (батько потерпілої), на виконання вимог ст. 33 Закону, звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про настання дорожньо-транспортної пригоди..(а.с. 31-34)
За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу N 100397.
МТСБУ відповідно до вимоги ст. 41 Закону, на підставі довідки № 1 від 31.10.2024 та Наказу № 3.1/21882 від 04.11.2024 р., довідки № 2 від 31.10.2024 та Наказу № 3.1/21880 від 04.11.2024 р., а також довідки № 3 від 31.10.2024 та Наказу № 3.1/21883 від 04.11.2024 р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, прийняв рішення про відшкодування шкоди матері, доньці та сину потерпілої в загальному розмірі -180 900,00 грн. ( а.с.43-48).
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на основі наказів про відшкодування шкоди, відповідно до яких МСТБУ здійснило регламентні виплати.
Позивач виплатив відшкодування на підставі підпункту а) п. 41.1. ст. 41 Закону, оскільки винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Загальний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню МСТБУ складає 180 900,00 грн.
МТСБУ у порядку регресу перейшло право зворотньої вимоги виплаченого відшкодування до заподіювача шкоди, а саме до відповідача ОСОБА_1 , який у добровільному порядку не відшкодував сплачену позивачем суму страхового відшкодування. ( а.с. 49)
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
За змістом частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом цієї норми обов'язок з відшкодування шкоди покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного з них, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України).
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що на відповідача покладено обов'язок довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, спричинена внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з вини відповідача. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до положень п.п. а п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 23 Закону, яка передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода,пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до п. 27.1 ст. 27 Закону, страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно зі ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкбдування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не .працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Осббам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенси, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Розмір відшкодування може бути збільшений законом.
Відповідно до п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно із п. 27.2 ст. 27 Закону Позивач здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду (п. 27.5 ст. 27 Закону).
Розрахунокта виплата страхового відшкодування проводилося на основі наказів про відшкодування шкоди, відповідно до яких МСТБУ здійснило регламентні виплати. Позивачем була повністю відшкодована шкода заявникам, завдана ідповідачем. Загальний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню позивачу складає 180 900,00 гр
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з пунктом 38.2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
До страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
В обґрунтування вимог про стягнення шкоди в порядку регресу позивач посилається на те, що 27.12.2023 приблизно о 00:40 год. на а/д Т-0905 «Делятин - Раківчик», у смт. Ланчин, по вул. Незалежності, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «АUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 », , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці події.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач посилається на те, що ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем ПДР України, що підтверджується відомостями внесених 23.12.2023р до ЄРДР за №1202309000000717 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Як вбачається із постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНаціональної поліції в Івано-Франківській області від 30.04.2024року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №1202309000000717 від 27.12. 2023 закрито у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с.48-50).
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При цьому, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина другастатті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ятастатті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другоїстатті 1167 ЦК України).
Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Такий правовий висновок викладено у Постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року справа № 751/8121/17, провадження № 61-39326св18, від 10 січня 2019 року справа № 500/2095/15-ц, провадження № 61-15712св18.
За наведених обставин наявні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати в порядку регресу витрати МТБСУ на виплату страхового відшкодування потерпілим.
Крім того, відповідач повністю визнав позовні вимоги, не оспорює фактичні обставини на які посилається позивач та не заперечує щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою у розмірі 180900,00 грн , а також 3028,00 грн судового збору.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України) в повному обсязі. Тому сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн згідно платіжної інструкції №9890 від 09.04.2025 (а.с.14), на підставі ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Висновки суду:
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою, у розмірі 180900,00 грн підставні та підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 3028,00 грн судового збору.
На підставі ст.ст. 999, 1166, 1187, 1188,1200, ЦК України, ст.ст. 8, 21, 36, 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», , керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 258, 206,, 263-265, 268, 273, ЦПК України, суд,-
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, р/р IBAN: НОМЕР_3 - відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаної з регламентною виплатою, у розмірі 180900,00 грн (сто вісімдесят тисяч дев'ятсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, р/р IBAN: НОМЕР_3 - 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його п
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02653.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Міськевич О.Я.
Повний текст рішення
виготовлено 07.11.2025 року.