(про арешт тимчасово вилученого майна)
Справа № 348/2863/25
Номер провадження 1-кс/348/545/25
07 листопада 2025 року м.Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання надійшло до суду 07.11.2025.
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12025091200000353 від 06.11.2025, у межах якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах,
Заступник начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 05.11.2025 близько 20:00 год, в с. Лоєва, по вул. Грушевського, водій автомобіля марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 , 1987 р.н., жит. м. Яремче допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 1996 р.н., жит. с. Лоєва, який переходив проїжджу частину дороги у не встановленому місці. Внаслідок даної події ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток тазу.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091200000353 від 06.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
05.11.2025 було оглянуто та вилучено з місця події транспортні засоби, а саме автомобіль марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 , які поміщено на територію зберігання тимчасово вилученого майна, що за адресою: м.Надвірна вул.Шевченка,3.
У кримінальному провадженні вказані транспортний засіб визнано речовими доказами, призначено інженерно-транспортну експертизу.
Слідчий зазначає, що автомобіль марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 , зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому просить накласти арешт на вказані транспортні засоби.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак від нього поступила заява в якій просить клопотання слухати в його відсутності, просив його задовольнити в повному обсязі на накласти арешт на вказане майно.
Користувач транспортного засобу автомобіля марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином.
Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091200000353, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З витягу з ЄРДР по кримінальному провадженні № 12025091200000353 від 06.11.2025 встановлено, що 05.11.2025 близько 20:00 год, в с.Лоєва, по вул Грушевського, водій автомобіля марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 , 1987 р.н., жит. м. Яремче допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 1996 р.н., жит. с. Лоєва, який переходив проїжджу частину дороги у не встановленому місці. Внаслідок даної події ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток тазу.(а.с.3).
05.11.2025 в результаті проведення огляду місця події оглянуто та вилучено транспортний засіб автомобіль марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 , які поміщено на територію зберігання тимчасово вилученого майна, що за адресою: м.Надвірна вул.Шевченка,3 .
Постановою заступника начальника СВ Надвірнянського РВП Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 автомобіль марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025091200000353 від 06.11.2025 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_7 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, в порядку з ч.5 ст.171 КПК України.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
За змістом ч.ч.1,2 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
На підставі ч.1 ст.171 КПК України клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Тимчасово вилучене майно, зазначене в клопотанні, належить до категорій, зазначених в п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України - майно у вигляді речей, які використані як засіб вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Також тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Зокрема тимчасово вилучені транспортні засоби є речовими доказами по кримінальному провадженні, зберегли на собі сліди кримінального провадження та може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт тимчасово вилученого майна, довів необхідність такого арешту, а також довів наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч.1 ст. 170 КПК України, зокрема запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. А тому, з метою збереження речових доказів та проведення судових експертиз виникає необхідність у накладені арешту на вище вказане майно.
Також матеріали провадження містять відомості на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги дискреційний характер повноважень слідчого та прокурора щодо проведення слідчих і процесуальних дій у межах кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що для досягнення цілей кримінального провадження необхідно накласти арешт на вилучені транспортні засоби. Цей арешт має забезпечити збереження слідів вчинення кримінального правопорушення на вказаному майні, збереження його як речових доказів, а також можливість проведення відповідних судових експертиз. Арешт слід застосувати із забороною на відчуження, користування та розпорядження цим майном.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий-суддя,-
Клопотання заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на:
- автомобіль марки Hyundai Kona реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з належить ОСОБА_7 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 та яким на момент ДТП керував ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 .
Зберігати транспортний засіб на території Надвірнянського РВП Івано-Франківської області за адресою м.Надвірна вул.Шевченка, 3.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309, ст. 395 КПК України.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1