Справа № 346/4646/25
Провадження № 3/346/1653/25
06 листопада 2025 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, складену відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
30.08.2025р. о 18:33 год. в м. Коломия по вул. Чехова, Коломийського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes Benz C180» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, які були призначені на 03.10.2025р. та 06.11.2025р. ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судових повісток про виклик за адресою його місця проживання, яка вказана в складеному протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, поштові відправлення з судовими повістками були повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Слід також зазначити, що, у відповідності до ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, інформація про кожне судове засідання оприлюднюється на офіційному веб-порталі Судової влади України, у тому числі у мобільному застосунку Порталу Дія, та ОСОБА_1 не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань в суді, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 та повідомлено його про те, що розгляд справи буде здійснено в Коломийському міськрайонному суді. Отже, останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте, зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
Таким чином, суд доходить висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 щодо дати, часу та місця розгляду адміністративної справи, а його неявку розцінює, як таку, що відбулася без наявності поважних причин. При цьому, суд враховує, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, відповідно до ст.268 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справ та оцінивши зібрані докази, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, в провину ОСОБА_1 зазначається порушення ним п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція, затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.
Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним..
Норма ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В якості доказів вчинення адміністративного правопорушення працівником поліції надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438789, в якому вказано дату та час вчинення правопорушення - 30 серпня 2025р. о 18:33 год., місце вчинення - м. Коломия, вул. Чехова, та суть порушення - відмова ОСОБА_1 , як водія, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та долучена до нього картка обліку адміністративного правопорушення.
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Також вказано, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Aлкофор 507» не проводився в зв'язку з відмовою.
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР в якому також вказані ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені у ОСОБА_1 та зазначено, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою.
- результат аналізу № 23 від 30.08.2025р., згідно якого ОСОБА_1 від проходження медичного освідчення в КНП «Коломийська ЦРЛ» відмовився.
- рапорт помічника чергового Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в якому зазначено, що 30.08.2025р. о 17:11 год. надійшло повідомлення від невідомої особи на ім'я ОСОБА_2 , який повідомив, що в м. Коломия по вул. Січових Стрільців біля кафе «Бір-банка» водій автомобіля «Мерседес» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та сідає за кермо, буде їхати чим порушує закон.
- копію постанови серії ЕНА №5610264 від 30.08.2025р., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
- матеріали відеозаписів на яких зафіксовано зупинку працівниками поліції автомобіля «Мерседес» під керуванням ОСОБА_1 . В ході перевірки документів, водій свого посвідчення на право керування транспортними засобами не надає, однак надає посвідчення учасника бойових дій та вказує свої анкетні дані. Під час спілкування працівник поліції зазначає про виявлені ним у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу. Водій погоджується на огляд. Працівник поліції приносить прилад, дає ОСОБА_1 відкрити запакований мундштук та пояснює процедуру проходження, а саме, що необхідно продути прилад до характерного звуку. Водій намагається продути прилад, однак через невірне використання технічного засобу (повітря не видихається, а вдихається) результат не фіксується. Поліцейський знову пояснює, як правильно продути прилад, але повторні спроби також невдалі. Після чого інспектор пропонує проїхати водію до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в КНП «Коломийська ЦРЛ». В медичному закладі ОСОБА_1 також проходить огляд з використанням спеціального технічного засобу, але знову вчиняє аналогічні дії, що й на місці зупинки, аби результат огляду зафіксовано не було. Після вказаних подій, інспектор повідомляє, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, роз'яснює особі права та оформляє адміністративні матеріали.
Згідно ст.. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, представленими відеозаписами та іншими зібраними у справі матеріалами підтверджується, що працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 належну можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Однак, останній, фактом невірної експлуатації спеціальних технічних засобів, ухилився від даного огляду, що на думку суду, було вірно розцінено працівниками поліції, як його відмова від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відтак, дослідивши та оцінивши вищевказані докази, суд прийшов до висновку про підтвердження ними факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, що являє собою порушення п.2.5 ПДР України.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини. Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. ст. 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Матеріалами справи отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не підтверджується. Вказані відомості узгоджуються з постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 126 ч.2 КУпАП за відсутність права керування транспортним засобом.
Пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року (зі змінами від 19.12.2008 року) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або його взагалі не мала.
Однак, в постанові ОП ККС від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 вказано, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.
У рішенні «Шмауцер проти Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у вигляді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Таким чином, виходячи з приписів постанови ОП ККС від 04.09.2023р. по справі №702/301/20 та висновків, викладених в рішеннях ЄСПЛ, суд вважає можливим застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
З урахуванням наведеного, вважаю, що стягнення повинно бути обрано у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,
Притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя: Третьякова І. В.