Справа № 344/19651/25
Провадження № 2-о/344/486/25
07 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Волощук Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кантор Анна Олегівна, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення юридичного факту,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Кантор А.О., звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Зоринськ, Перевальський район, Луганська область. Заява вмотивована тим, що заявник є внуком померлого ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. ОСОБА_2 , проживав на території України, яка є окупованою з 2014 року. Звернутись до відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану, який може вносити відповідний акт про смерть до реєстру актів цивільного стану не представляється можливим, так як на даній території відсутня юрисдикція України та працює окупаційна влада. Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 немає. Всі документи були втрачені при переїзді з окупованої території. Інших релевантних відомостей, які могли б свідчити про смерть немає. Адвокат зверталась з адвокатським запитом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Згідно відповіді на адвокатський запит від 04.09.2025 року №5953/32.15.6 16/257 повідомлено, що не виявлено актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 був інвалідом другої групи та отримувачем пенсії по інвалідності. 10 вересня 2025 року адвокатом на адресу Пенсійного Фонду направлено адвокатський запит, за змістом якого просили надати: інформацію чи наявні в Пенсійного фонду України відомості з актового запису про смерть. 23.09.2025 року Пенсійний фонд України надав відповідь на запит, в якому повідомлено, що згідно з наявною інформацією з переліку одержувачів архівної бази даних щодо пенсіонера наявні дані про припинення нарахування пенсії 01.12.2003, причина припинення - "помер". Відомості, зокрема, щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 в Пенсійному фонді відсутні. Таким чином, встановити факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупований території України в позасудовому порядку неможливо.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник заявника, адвокат Кантор А.О., подала заяву в якій просила про розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув, повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Законом передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Згідно копії свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 його батьком є ОСОБА_4 , а матір'ю ОСОБА_5 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану вбачається, що батьком ОСОБА_4 зазначено - ОСОБА_2 (10).
До матеріалів справи також долучено адвокатські запити до Державного архіву Луганської області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську та Пенсійного Фонду України щодо відомостей про смерть ОСОБА_2 .
Згідно відповіді Державного архіву Луганської області на адвокатський запит вбачається, що актові записи про смерть за 2003 рік не передавалися
Згідно відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську на адвокатський запит вбачається, що в архіві відділу не виявлено актового запису про смерть складеного на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).
Згідно відповіді Пенсійного фонду України на адвокатський запит вбачається, що згідно з наявною інформацією з переліку одержувачів архівної бази даних щодо пенсіонера наявні дані про припинення нарахування пенсії 01.12.2003, причина припинення - "помер". Відомості, зокрема, щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 в Пенсійному фонді відсутні (а.с.22).
Проведення заінтересованою особою реєстрації смерті без оригіналів документів та які відповідають встановленим стандартам і видані органами державної влади Україна не представляється можливим.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для оформлення свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими в розумінні статті 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом. Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документів, що виданих органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.
Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами) визначено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлого діда та отримання свідоцтва про смерть.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт смерті громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 м. Зоринськ, Перевальського району, Луганської області.
Беручи до уваги те, що заявник не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті діда у 2003 році, оскільки орган що міг би видати таке свідоцтво на даний час перебуває на тимчасово окупованій території, що позбавляє його можливості провести державну реєстрацію смерті діда згідно вимог законодавства та отримати свідоцтво про смерть, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264, 265, 268, 315, 317 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кантор Анна Олегівна, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 м. Зоринськ, Перевальського району, Луганської області.
Копію рішення невідкладно надіслати до Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для виконання.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бабій О.М.