Справа № 344/16501/25
Провадження № 2/344/5526/25
04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Бабій О.М.,
секретаря Волощук Є.Ю.,
за участю представника позивача Фурди К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АЛАНД», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
17 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив суд визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 08 вересня 2020 року за реєстровим № 37459 про стягнення із неї в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» грошових коштів в сумі 19 881 гривень 12 копійок, такими, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05 лютого 2014 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір кредитної лінії № 001-08064-050214. Згодом товариство викупило право вимоги по цьому договору у ПАТ «Дельта Банк». У зв'язку не невиконанням зобов'язання за вказаним договором 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис № 37459 про стягнення заборгованості за вказаним договором в розмірі 18 881 грн. 12 коп. на користь стягувача. Про вчинення виконавчого напису вона дізналася лише коли звернулась до банку з інших питань, а саме, 11 вересня 2025 року. Вважає виконавчий напис незаконним, оскільки стягувач не дотримався процедури та порядку вчинення виконавчого напису, не повідомив позичальника про наявність боргу. Окрім цього, виконавчий напис вчинений на договорі, що не посвідчений нотаріально, тому борг є спірним.
У строк встановлений судом представник відповідача відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Пояснень третьої особи щодо позову відповідно до ст. 181 ЦПК України суду не надано.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позові, просила позов задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечила.
Представники відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суд не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суд не повідомив.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
05 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір № 001-08064-050214 кредитної лінії в загальному розмірі 15 000 грн.
08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 37459, про стягнення із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» грошових коштів в сумі 18 881 грн. 12 коп., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту - 13 426 грн. 60 коп., прострочена заборгованість за процентами 4 954 грн. 52 коп.
За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» плату в розмірі 500 гривень, яку присуджено стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд».
Загальна сума стягнення за виконавчим написом складає 18 881 грн. 12 коп.
У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, тобто за сім днів.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
За змістом п. 2 Переліку документів, для одержання виконавчого напису по кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
У даному випадку не можливо встановити, що надано представником стягувача на підтвердження факту безспірності заборгованості, оскільки суду не надано документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис, ухвалу суду про витребування нотаріусом не виконана, не надав таких документів і сам стягувач на спростування вимог позову.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 001-08064-050214 від 05 лютого 2014 року у період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року в розмірі 18 881 грн. 12 коп., а тому виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Щодо другої вимоги позивачки про закриття виконавчого провадження, то така вимога не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, вказаний Закон не передбачає закриття виконавчого провадження, а його закінчення.
Також суд не вправі закривати виконавче провадження, повноваженнями щодо закінчення виконавчого провадження наділений державний, приватний виконавець, тому така вимога позивачки є необґрунтованою та безпідставною.
Отримавши рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню позивачка вправі звернутися до приватного виконавця, на виконанні в якого перебуває виконавчий напис, із відповідною заявою про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачку звільнено від сплати судового збору, як споживача, тому судовий збір слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету України.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 15, 16, 524, Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АЛАНД», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований за № 37459, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АЛАНД».
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АЛАНД» код ЄДРПОУ -42642578, на користь на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі1211.20 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 07 листопада 2025 року.
Суддя Бабій О.М.