Справа № 344/19804/25
Провадження № 1-кс/344/7639/25
06 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42025090000000084 від 27.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилалася на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025090000000084, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:
a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;
b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.
Водночас, п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: 1) здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Коледж електронних приладів Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу створено Постановою Кабінету Міністрів України № 526 від 29 травня 1997 року, наказами Міністерства освіти України № 218 від 20.06.1997 року та Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу № 45 від 08.07.1997 року на базі Івано-Франківського технікуму електронних приладів, який ліквідовано. У 2001 році згідно з Указом Президента України від 07.08.2001 № 591/2001 Івано-Франківському державному технічному університету нафти і газу було надано статус національного. З 07 серпня 2001 року Коледж електронних приладів Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу перейменовано в Коледж електронних приладів Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Відповідно до п. п. 2 п. 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про фахову передвищу освіту» та ст. 31, п. п. 6 п. 2 розділу XV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про вищу освіту», Статуту Університету і рішень загальних зборів колективу Коледжу електронних приладів ІФНТУНГ від 19.12.2019 року, протокол № 2, рішення вченої ради Університету від 28.12.2019 року, протокол № 12/606, наказу ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 02.01.2020 року № 03 “Про зміну типу Коледжу електронних приладів ІФНТУНГ» з 01.01.2020 року змінено тип Коледжу електронних приладів ІФНТУНГ, як закладу вищої освіти І-ІІ рівня акредитації на заклад фахової передвищої освіти Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ» (перейменовано наказом директора № 20-К від 10.02.2021 року).
Указаний навчальний заклад заснований на державній формі власності та підпорядкований Міністерству освіти і науки України як відокремлений структурний підрозділ Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, має право на провадження освітньої діяльності у сфері вищої та фахової передвищої освіти з підготовки молодшого спеціаліста та фахового молодшого бакалавра зазначених в ліцензіях Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (наказ Міністерства освіти і науки України від 15 травня 2017 року № 93-л “Про переоформлення ліцензій», наказ Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2019 року № 1015-л “Про ліцензування освітньої діяльності») для КЕП ІФНТУНГ.
Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 Правил прийому на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ» в 2025 році, затверджених на засіданні Вченої ради ІФНТУНГ протоколом № 03/675 від 26.03.2025 передбачено, що вищезазначений коледж оголошує прийом на навчання для здобуття фахової передвищої освіти за спеціальностями і формами навчання відповідно до ліцензій та в межах ліцензованого обсягу; прийом на навчання здійснюється на конкурсній основі; організація прийому вступників до Коледжу здійснює приймальна комісія, склад якої затверджується наказом директора коледжу. Директор є головою приймальної комісії. Також, п. 1.5 Правил прийому передбачено, що рішення Приймальної комісії, прийняте в межах її повноважень, є підставою для відповідного наказу та/або виконання процедур вступної компанії. Окрім цього, п. 1.6. передбачено, що усі питання, пов'язані з прийомом на навчання вирішуються приймальною комісією.
Як зазначено у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», представники наукових установ, навчальних закладів, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Разом з цим, ОСОБА_5 , маючи можливість здійснити вплив на членів приймальної комісії відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ», серед яких директор коледжу, його заступники та завідувачі відділень, які на час виконання обов'язків членів комісії, відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, як посадові особи юридичної особи публічного права, з метою особистого збагачення, вчинив умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
У липні 2025 року в ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виникло бажання вступити до навчального закладу, а саме коледжу на території Івано-Франківської області та можливого одержання відстрочки від призову за мобілізацією у зв'язку із навчанням. З даного приводу він звернувся до своєї знайомої ОСОБА_8 , яка в свою чергу повідомила що спробує допомогти йому у вирішенні вказаного питання.
Відтак, з цією метою ОСОБА_8 , 22.07.2025 зателефонувала до ОСОБА_5 .
В ході телефонної розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_5 обговорили питання щодо можливості вступу ОСОБА_7 на денну форму навчання до ВСП «Тлумацький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» та в подальшому одержання ним відстрочки від мобілізації у зв'язку з навчанням, перелік документів, які необхідно надати для вступу, а також ОСОБА_5 повідомив, що директор коледжу є його хорошим товаришем і для позитивного вирішення вказаного питання, йому необхідно буде надати грошові кошти в сумі орієнтовно 2000 доларів США.
ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що у разі непогодження на висунуті ОСОБА_5 протиправні вимоги щодо необхідності передачі неправомірної вигоди, ОСОБА_7 не зможе самостійно поступити до навчального закладу, не бажаючи у зв'язку з цим настання для себе та ОСОБА_7 негативних наслідків, була змушена погодитися на такі умови.
Поряд з тим, 24.07.2025 ОСОБА_8 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягнутою до кримінальної відповідальності, звернулася із заявою до правоохоронних органів та почала діяти під їхнім контролем, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 .
Однак, вступити ОСОБА_7 до ВСП «Тлумацький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» не вдалося, з незалежних від ОСОБА_5 причин.
Разом з тим, ОСОБА_5 , маючи намір на одержання неправомірної вигоди, шляхом здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, 04.09.2025 близько 14.45 год під час зустрічі з ОСОБА_8 по вул. Симоненка в м. Івано-Франківську, неподалік спортивного клубу «Хазард» на виконання попередніх домовленостей з останньою, повідомив, що зможе посприяти вступу ОСОБА_7 до іншого навчального закладу - відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ», серед яких директор коледжу, його заступники та завідувачі відділень, з метою отримання у подальшому ОСОБА_7 відстрочки від призову за мобілізацією у зв'язку з навчанням, за що необхідно буде надати 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становило 20 685 грн.
ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_5 , погодилась на висунуті ним умови, а ОСОБА_5 у свою чергу за вказаних обставин прийняв пропозицію неправомірної вигоди та став вживати всіх заходів щодо її незаконного одержання.
У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, під час телефонних розмов із ОСОБА_8 05.09.2025, 16.09.2025, 18.09.2025 надавав їй вказівки, поради, які б сприяли вступу ОСОБА_7 до навчального закладу, а також повідомив їй, що необхідну суму він уже надав із власних коштів, але після остаточного позитивного вирішення питання щодо вступу ОСОБА_7 до навчального закладу, ОСОБА_8 необхідно буде віддати йому 500 доларів США, таким чином маючи на меті у подальшому одержати неправомірну вигоду та висловивши у такий спосіб рішучість до вчинення злочину.
У подальшому, 20.09.2025 у ході телефонної розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про те, що документи ОСОБА_7 для поступлення у ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ» прийняті та йому необхідно до 01 жовтня з'явитися до вказаного навчального закладу для підписання договору та оплати за навчання.
Протоколом № 21 засідання Приймальної комісії ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ» від 26.09.2025 ОСОБА_7 зараховано на денну форму навчання за кошти фізичних або юридичних осіб на основі базової середньої освіти, які виконали вимоги до зарахування на спеціальність: G7 «автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка».
Після зарахування ОСОБА_7 на денну форму навчання до ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ» ОСОБА_8 близько 14.00 год 08.10.2025 зустрілася біля спортивного клубу «Хазард» у м. Івано-Франківську, по вул. Симоненка з ОСОБА_5 .
У ході зустрічі ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, прагнучи незаконно збагатитись підтвердив бажання одержати раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави - членів приймальної комісії навчального закладу ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ», серед яких директор коледжу, його заступники та завідувачі відділень, за вирішення питання щодо безперешкодного зарахування на навчання ОСОБА_7 , прийнявши у такий спосіб пропозицію неправомірної вигоди.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, 04.09.2025 прийняв пропозицію одержання неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становило 20 685 грн, від ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - членів приймальної комісії навчального закладу ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ», серед яких директор коледжу, його заступники та завідувачі відділень, за вирішення питання щодо безперешкодного зарахування на навчання ОСОБА_7 , а також 08.10.2025 близько 14 год, перебуваючи у м. Івано-Франківську, по вул. Симоненка поруч спортивного клубу «Хазард» підтвердив бажання одержати раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у розмірі 500 доларів США, завершивши у такий спосіб вчинення злочину.
05 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцю, громадянину України, одруженому, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру в прийнятті пропозиції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, просив визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Додатково щодо фінансової можливості сплати визначеної у клопотанні застави наголосив, що підозрюваний до вересня 2025р. офіційно був працевлаштований на керівній посаді, його дохід за поданою 10.09.2025р. декларацією складає 469 тисяч гривень та збереження грошових активів на 4 тисячі доларів США, звідси така йому посильна.
Захисник у судовому засіданні суду заперечила щодо задоволення такого клопотання. Суду пояснила, що підозра є необґрунтованою, ризики не доведені. Підозрюваний є батьком 4-х дітей, але виїжджати за межі України не збирається та не переховується від правоохоронних органів. Викривачем є племінник, а тому не вбачає підстав для впливу на нього чи інших свідків.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника, вказав, що є інвалідом ІІІ групи, на даний час не працює, дружина знаходиться по догляду за найменшою дитиною (8 місяців), а тому не працює, старша дитини навчається на платній основі, просив застосувати особисте зобов'язання із збереженням обов'язків.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).
З матеріалів клопотання вбачається, що 05.11.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних на даний час у ході досудового розслідування доказах, а саме:
- заявою від 24.07.2025;
- рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 24.07.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- протоколом № 21 засідання Приймальної комісії ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ» від 26.09.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 відноситься до нетяжких злочинів, санкція статті передбачає можливість призначення максимального покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 перебував на посаді начальника Тлумацького відділу ДМС в Івано-Франківській області і в силу виконання своїх службових обов'язків підозрюваний має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб правоохоронних органів та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи. Крім того, на утриманні у підозрюваного є четверо неповнолітніх дітей, що дає йому змогу безперешкодно перетнути державний кордон та покинути територію України; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Враховуючи той факт, що однією із підстав притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності будуть покази свідків, відповідно є підстави вважати, що він може здійснювати тиск та вплив на останніх. Зокрема, ОСОБА_5 може здійснювати психологічний тиск на свідка ОСОБА_8 , від якої він мав намір отримати неправомірну вигоду, з метою зміни свідком на користь підозрюваного уже наданих органу досудового розслідування показань. Крім того, у ході досудового розслідування встановлюються інші особи, яким можуть бути відомі обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 та показання яких можуть становити оперативний інтерес для слідства (працівники ВСП «Фаховий коледж електронних приладів ІФНТУНГ»). Не застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи те, що ОСОБА_5 тривалий час працював в Управлінні ДМСУ в Івано-Франківській області, а також перебував на посаді начальника Тлумацького відділу Управління ДМСУ в Івано-Франківській області, він може використовувати свої зв'язки з особами із числа правоохоронців Івано-Франківської області, координувати свої дії із іншими особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Застосувавши до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, як просив захисник та підозрюваний, особистої поруки чи домашнього арешту, такі не зможуть забезпечити належної його процесуальної поведінки та підозрюваний матиме змогу продовжити вчинення аналогічних злочинів у сфері службової діяльності.
Враховуючи наведені ризики, які існують та є реальними вважаю, що застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання чи особистої поруки буде недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Частина 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, раніше не судимого.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому з урахуванням обставин скоєння злочину, враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного, його фінансову спроможність, клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього додаткових обов'язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 180, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 включно в межах строку досудового розслідування обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання компетентним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_9 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 07 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_10