Справа № 344/19778/25
Провадження № 1-кс/344/7634/25
06 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із скаргою на повідомлення слідчого про підозру. В обгрунтування зазначила, що Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024090000000234 від 01.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно повідомлення про підозру від 12.06.2025 у кримінальному провадженні №12024090000000234, на підставі якого було фактично обрано підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речових, вчиненому повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Водночас, у повідомленні про підозру, з приводу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, зазначено наступні фактичні обставини їх вчинення: ОСОБА_5 організував за участю ОСОБА_9 незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут ОСОБА_10 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, яку 27.05.2024 ОСОБА_9 збув ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 повторно організував за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_9 незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут ОСОБА_11 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, яку 02.08.2024 ОСОБА_5 особисто збув ОСОБА_11 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 повторно організував за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_9 незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут ОСОБА_12 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, яку 06.09.2024 ОСОБА_6 придбав з метою збуту, передав для подальшого її збуту ОСОБА_9 , який, керуючись вказівками ОСОБА_5 , переніс речовину у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та 07.09.2024 збув її ОСОБА_13 ; ОСОБА_5 повторно організував за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_9 незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут ОСОБА_11 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, яку 06.09.2024 ОСОБА_6 придбав в невстановленій досудовим розслідуванням точній кількості та перевіз до житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), передав психотропну речовину ОСОБА_9 , який, керуючись вказівками ОСОБА_5 , переніс речовину у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де 07.09.2024 ОСОБА_5 збув її ОСОБА_11 в невстановленій досудовим розслідуванням точній кількості; ОСОБА_5 повторно організував за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_9 незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збут ОСОБА_14 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, яку 05.12.2024 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 придбали з метою збуту у невстановленій досудовим розслідуванням точній кількості, зберігали при собі та перевезли до місця проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), після чого ОСОБА_9 05.12.2024 під контролем та у присутності ОСОБА_5 збув психотропну речовину ОСОБА_14 .
Так, жодного діяння (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів), яке становить собою об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, підозрюваний ОСОБА_4 , як зазначає сам орган досудового розслідування, не вчиняв. Безпосередньо щодо підозрюваного ОСОБА_4 , то, на думку органу досудового розслідування, такий у кожному із названих епізодів, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, створивши в лютому 2024 року (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не вдалось) протягом одного-двох тижнів спільно із ОСОБА_5 організовану злочинну групу, очоливши її та залучивши до її складу ОСОБА_6 та ОСОБА_15 , будучи об'єднаним з останніми єдиним злочинним умислом, направленим на придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, незаконно, з корисливих мотивів та з метою особистого і учасників організованої групи незаконного збагачення, здійснював загальне керівництво очолюваної ним організованої злочинної групи.
Так, звертає увагу на те, що повідомлення про підозру не вказує на жодні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_4 усієї сукупності названих вище дій для створення організованої групи; текст повідомлення про підозру не розкриває конкретного змісту дій, які вчинив ОСОБА_4 та які становлять собою загальне керівництво організованою групою.
Так, у повідомленні про підозру ОСОБА_4 названо організатором групи та стверджується, що він спільно із ОСОБА_5 створив та очолив організовану групу, залучивши до її складу жителів Калуської міської територіальної громади Івано-Франківської області - ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , здійснював загальне керівництво діями співорганізатора ОСОБА_5 та членів організованої групи ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , планував злочинну діяльність та розподіляв між учасниками групи ролі, визначав їх обов'язки, налагоджував чітку взаємодію між учасниками групи, забезпечував конспірацію діяльності учасників групи шляхом надання відповідних порад та вказівок, доручив ОСОБА_5 безпосередньо організовувати та контролювати процес незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечних психотропних речовин наркозалежним особам та іншим жителям Калуської міської територіальної громади Івано-Франківської області, особисто отримував та розподіляв між учасниками організованої групи грошові кошти від злочинної діяльності шляхом перерахунку на різні карткові рахунки з метою конспірації свої діяльності та в готівковій формі, а також наркотичні засоби та психотропні речовини для власного споживання. Такі твердження органу досудового розслідування, які викладені у повідомлення про підозру, є нічим іншим як переліком усталених для кримінального права ознак та потенційно можливих злочинних діянь щодо такого співучасника кримінального правопорушення як організатор. В той же час, у повідомленні про підозру відсутня будь-яка інформація про те, які конкретні дії вчинив саме ОСОБА_4 для визнання його організатором та підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України. Також, звертає увагу і на кваліфікацію дій ОСОБА_4 у цій частині - ч. 3 ст. 307 КК України. У формулі кваліфікації є відсутнім посилання на ст. 27 КК України, яка б дозволила встановити вид співучасті ОСОБА_4 , оскільки останній, як слідує із фактичних обставин повідомлення про підозру, не був співвиконавцем. За таких обставин, підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України є явно необґрунтованою, оскільки як слідує із повідомлення про підозру ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які б містили склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а інформації щодо конкретних обставин створення ОСОБА_4 організованої групи та загального керівництва нею повідомлення про підозру не містить.
Окрім цього, відповідно до повідомлення про підозру від 12.06.2025 у кримінальному провадженні №12024090000000234, ОСОБА_4 підозрюється у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим (вимаганні), вчиненому організованою групою, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. У повідомлення про підозру зазначені наступні фактичні обставини вчинення цього кримінального правопорушення: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебуваючи в період часу з 20:28 год по 21:45 год 18.08.2024 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вимагали в ОСОБА_16 передати їм в подальшому грошові кошти в остаточній сумі 12000 гривень, погрожуючи йому при цьому застосуванням насильства, а саме нанесенням тілесних ушкоджень. Що ж до підозрюваного ОСОБА_4 , то, на думку органу досудового розслідування, такий, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, очолюючи організовану ним та ОСОБА_5 злочинну групу, за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , будучи об'єднаним з останніми єдиним злочинним умислом, направленим на вимагання чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого і вищевказаних осіб незаконного збагачення, в умовах введеного в Україні воєнного стану, організував вимагання грошових коштів у ОСОБА_16 .
Наголошує, що ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які б містили склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Як слідує із повідомлення про підозру, вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства вчинили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ; посилання у формулі кваліфікації на ч. 3 ст. 27 КК України (організатор) у формулі кваліфікації відсутні; повідомлення про підозру не називає конкретних дій, що були спрямовані на організацію вимагання грошових коштів у ОСОБА_16 , та доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_4 таких дій; - у тексті повідомлення про підозру не вказано достатніх підстав та доказів наявності у ОСОБА_4 єдиного із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 злочинного умислу на вимагання чужого майна. За таких обставин, підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України є явно необґрунтованою.
Окрім цього, відповідно до повідомлення про підозру від 12.06.2025 у кримінальному провадженні №12024090000000234, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному позбавленні волі людини, вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України. Звертає увагу, що у повідомленні про підозру з цього приводу зазначено, що: за місцем проживання ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 утримували ОСОБА_16 проти його волі в приміщенні даної квартири протягом 9,5 годин, позбавивши потерпілого таким чином змоги вільно залишити вказане житло. Що ж до підозрюваного ОСОБА_4 , то, на думку органу досудового розслідування, такий, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, очолюючи організовану ним та ОСОБА_5 злочинну групу, за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , будучи об'єднаним з останніми єдиним злочинним умислом, направленим на позбавлення волі людини, з корисливих мотивів та з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на вимагання в ОСОБА_16 грошових коштів, організував незаконне позбавлення волі останнього.
Зазначає, що ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які б містили склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.
Як слідує із повідомлення про підозру, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 утримували ОСОБА_16 проти його волі в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 ; посилання у формулі кваліфікації на ч. 3 ст. 27 КК України (організатор) у формулі кваліфікації відсутні; повідомлення про підозру не називає конкретних дій, що були спрямовані на організацію незаконного позбавлення волі ОСОБА_16 , та доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_4 таких дій; у тексті повідомлення про підозру не вказаного достатніх підстав та доказів наявності у ОСОБА_4 єдиного із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 злочинного умислу на вимагання в ОСОБА_16 грошових коштів. За таких обставин, підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України є явно необґрунтованою.
З огляду на викладене вище, зазначає, що очевидним є те, що стандарт «обґрунтованості підозри» та стандарт «наявність достатніх доказів для підозри особи» при повідомленні ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, є недотриманими, а матеріали кримінального провадження не містять безсумнівної системи належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б вказували на можливу наявність складу злочину в діянні підозрюваного ОСОБА_4 , та яка б виключала сумніви щодо того, що кримінальне правопорушення вчинене саме ним. Як наслідок, сукупність змісту повідомлення про підозру та сукупність зібраних у справі доказів не дають достатніх підстав для висновку про існування фактів і інформації, а відтак неспроможні переконати об'єктивного спостерігача про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що у свою чергу свідчить про передчасність повідомленої підозри та є підставою для її скасування. Враховуючи наведене просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, складене старшим слідчим відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підполковником поліції ОСОБА_14 , у кримінальному провадженні №12024090000000234 від 01.04.2024.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний вимоги скарги підтримали та просили скаргу задовольнити.
Прокурор заперечив відносно задоволення скарги, посилаючись на її необгрунтованість.
Вислухавши думку учасників розгляду скарги, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024090000000234 від 01.04.2024.
12 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України.
Так, відповідно до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких правил та обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру.
Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.
Так, чинні положення КПК України містять вимоги щодо змісту письмового повідомлення про підозру (ст. 277 КПК України), випадки, за яких повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, (ч. 1 ст. 276 КПК України), порядок вручення письмового повідомлення про підозру (ст. 278 КПК України), перевірку щодо дотримання яких слідчий суддя має здійснити під час вирішення питання щодо наявності підстав для скасування повідомлення про підозру.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України).
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Аналіз зазначених положень КПК України дає підстави для висновку, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді є (1) питання дотримання вимог щодо змісту повідомлення про підозру та процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, (2) питання дотримання стандарту «достатніх доказів» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
В обгрунтування скарги захисник зазначила, що сукупність змісту повідомлення про підозру та сукупність зібраних у справі доказів не дають достатніх підстав для висновку про існування фактів і інформації, а відтак неспроможні переконати об'єктивного спостерігача про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що у свою чергу свідчить про передчасність повідомленої підозри та є підставою для її скасування.
Положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають суті поняття «достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення», яке застосовується у п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.
Разом з тим, системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ (зокрема, рішення у справах «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України») свідчить про наявність в кримінальному процесуальному законодавстві України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) "поза розумним сумнівом" та стандарти «достатніх підстав (доказів)». Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків.
Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК України використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи, що стандарт «достатніх підстав (доказів)» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.
Повідомлення про підозру повинно містити правову кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. У повідомленні про підозру, що оскаржується, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та стислий виклад фактичних обставин такого кримінального правопорушення, тобто вказані вимоги процесуального закону стороною обвинувачення дотримані.
На стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах кримінального провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність чи відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На відповідній стадії досудового розслідування в ході оскарження повідомлення про підозру та встановлення відповідності вимогам закону щодо змісту, порядку вручення такого повідомлення, вирішення слідчим суддею питання про наявність / відсутність в діях підозрюваного ОСОБА_4 всіх елементів складу кримінальних правопорушень, які йому інкримінується, та правова кваліфікація інкримінованих діянь є передчасним.
Зі змісту повідомлення про підозру від 12.06.2025 вбачаються всі необхідні відомості, визначені ст. 277 КПК України, а саме: прізвище та посаду слідчого, прокурора; анкетні відомості ОСОБА_4 ; номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , час, та місце їх вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного, підписи сторони обвинувачення.
Зазначені обставини свідчать про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 12.06.2025.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
Відтак, слідчий суддя дійшла висновку, що у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 9, 22, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 07 листопада 2025 року