Справа № 344/12499/25
Провадження № 3/344/4315/25
04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.
Так, 15.07.2025 року близько 00 години 03 хвилин по вулиці Горбачевського, 14 у місті Івано-Франківськ водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом зобов'язання.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_1 - адвокат Горин В.М. повідомив суду, що стороною захисту вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнається та просив останнього суворо не карати. Звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалось, а тому він у розумінні п.1.10 ПДР України не є водієм, у зв'язку із чим просив останнього не позбавляти права керування транспортними засобами. Окрім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Горин В.М. у судовому засіданні заявив клопотання про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки стороною захисту такі обставини не оспорюються та просив обмежитися його поясненнями.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання неодноразово не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить відповідний запис у графі протоколу серії ЕПР1 № 391939 від 15.07.2025 року, у тому числі шляхом направлення на зазначену у протоколі адресу судових повісток, у яких міститься інформація щодо розгляду даної адміністративної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з'явився.
Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов'язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом неодноразово і було зроблено.
За вказаних обставин, суд враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків та відповідно до ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.
Суд, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Горина В.М., дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.
Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протокол.
Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою. Зауважень щодо правильності складання протоколу та достовірності відображеної в ньому інформації захисник ОСОБА_1 - адвокат Горин В.М. у судовому засіданні не висловлював.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Враховуючи пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Горина В.М. у суду відсутні сумніви у добровільності позиції ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що вина у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст.17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Обставиною, що пом'якшує покарання є визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Однак, згідно наявної у матеріалах справи довідки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував у визначений законодавством України право на керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто він не набув права керування транспортними засобами, а тому у розумінні п.1.10 ПДР України ОСОБА_1 не є водієм.
За вказаних обставин, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 при призначені адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП слід віднести до інших осіб та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами для категорії субєктів данного адміністративного правопорушенння - інших осіб.
Аналогічна позиція викладена у п. 28 Постанови ВСУ від 23 лютого 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не в праві застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена права або взагалі його не мала.
Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя В.В. Тринчук