Справа № 344/16995/25
Провадження № 2/344/5670/25
07 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначила, що 10 листопада 2012 року між сторонами зареєстровано шлюб. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, спільного господарства не ведуть, проживають окремо більше трьох років, шлюб носить формальний характер. Вважає, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини, у зв'язку з чим наполягає на його розірванні. Враховуючи наведене просить суд про розірвання шлюбу з відповідачем, витрати по сплаті судового стягнути з відповідача.
Позивач у в судовому засіданні позов підтримала, просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, просив про розірвання шлюбу з позивачкою.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Положеннями ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно свідоцтва про шлюб, Серія НОМЕР_1 від 10.11.2012 року сторони зареєстрували шлюб 10.11.2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1643.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 28.04.2015 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, можливість покладення судом в рішенні обов'язку збереження сім'ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення, суперечило б інтересам іншого із подружжя, та призвело б до порушення одного із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин, зокрема принципу вільної згоди та добровільності їх існування.
Судом встановлено, що через непорозуміння в сім'ї сторони припинили взаємовідносини як подружжя. Сторони не змогли зберегти родину, а тому суд вважає встановленим, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та постановляє рішення про задоволення позову.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.11.2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1643, розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Татарінова