Справа № 344/13122/25
Провадження № 2/344/4507/25
23 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 39817,26 грн., стягнення судових витрат
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіо за кредитним договором в загальному розмірі 39817,26 грн., стягнення судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03 липня 2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2024624518.
Даний договір є змішаним, містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг - кредитування та видача і обслуговування картки.
АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за Кредитним договором № 2024624518 від 03.07.2019 року виконав в повному обсязі.
Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так останній платіж Відповідачем було внесено 20.11.2021 року. У порушення умов кредитних договорів Відповідач свої зобов'язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ТНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за № 265.
Станом на день відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості становить 39817,26 грн. (24300,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 15517,26 грн. заборгованість по відсотках) (а.с.1-7).
05.08.2025 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.59).
Представник позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «Брайт Інвестмент», позов підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
На підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.07.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» було підписано кредитний Договір № 2024624518.
Згідно п. 1.1. Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: 23499 грн. на придбання товару у продавця, 350 грн. на сплату додаткової послуги банку «СМС Довідка», 600 грн. на придбання послуг зі страхування у продавця 2 «експрес майно від СК Арсенал страхування», Дата остаточного повернення кредиту 03.07.2021 року.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що протягом дії кредитного Договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 0,01 % річних
Пункт 1.4. Договору кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця і на придбання товару.
Пункт 1.5. Договору підписанням кредитного Договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; позичальника перед укладанням кредитного Договору ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору; позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного Договору (зокрема, але не виключно Графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту; з Правилами кредитування, Тарифами Банку, які є невід'ємною частиною кредитного Договору та які розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений та згодний, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати;
Пункт 2 Договору Заява-Анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2024624518__САRD від 03.07.2019 року. Попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є ця Заява-Анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк».
Пункт 2.1. Договору номер карткового рахунку: 262060780128. Тип картки - MC GOLD, валюта рахунку гривня. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, впродовж пільгового періоду 0,01 % річних.
Заява-анкета є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток (особистих).
03.07.2019 року ОСОБА_1 власноруч підписала Кредитний Договір, Заяву-анкету та паспорт споживчого кредиту (а.с.18-19).
Крім того позивачем надано суду розрахунок заборгованості відповідача за договором №2024624518_CARD від 03.07.2019 станом на 24.03.2023 року заборгованість становить 39817,26 грн. (а.с.20-38) та виписку за договором №2024624518_CARD від 03.07.2019 (а.с.38 зворот-46).
24.03.2023 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали Договір факторингу № 24/03/23, за яким фактор передає грошову кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів (п. 6.1 Договору факторингу) (а.с.11-16).
ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило АТ «ОТП Банк» за відступлення права вимоги за Договором факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 року 7155000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 24.03.2023 року (а.с.17).
Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 року ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 2024624518 від 03.07.2019 року в сумі 39817,26 грн., з яких: 24300 грн. заборгованості за тілом кредиту; 15517,26 грн. - за відсотками (а.с.16 зворот).
14.04.2025 ТОВ «Брайт Інвестмент» було скеровано відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту (а.с.47).
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов'язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Позивач у позовній заяві вказує, що між первісним кредитором та відповідачем 03.07.2019 року укладено кредитний договір №2024624518. Відповідно до п.1.1. Договору відповідач отримала кредит на придбання товару, крім того укладений договір є змішаним, за ним позичальнику надано послугу кредитування та видача і обслуговування картки.
Щодо отримання кредиту на придбання товару, у договорі вказано, що продавцем є ТОВ «САВ ДІСТРИБЮШН», даних що між ними та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу суду не надано, як не надано накладної чи квитанції про здійснення такої оплати. Крім того, позивачем також не надано суду доказів, що первісний кредитор надав відповідачу кошти для самостійного придбання товару, виписка надана суду за кредитним договором №2024624518 ведеться від 26.07.2019 року, а розрахунок з 18.07.2025 року, тоді як згідно позову кредит видано 03.07.2019 року, зарахувань на картку відповідача здійсненого АТ «ОТП Банк» судом не встановлено.
Розрахунок заборгованості, сам по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем, не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору, що узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21.10.2020 у справі №190/1419/19-ц.
Щодо іншої частини кредитного договору видача і обслуговування картки. Позивачем не надано суду доказів відкриття первісним кредитором АТ «ОТП Банк» позичальнику карткового рахунку та видачі їй кредитної картки, встановлення за цією карткою кредитного ліміту. З розрахунку вбачається, що без попереднього зарахування коштів на картковий рахунок відповідач використовує кошти.
Зважаючи на вищевикладене, з наданих позивачем суду матеріалів провадження неможливо встановити факт надання АТ «ОТП Банк» відповідачу кредитних коштів, належне чи неналежне виконання відповідачем зобов'язань, та відповідно наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки позивач належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження доводів позову суду не надав, суд приходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову у зв'язку з його недоведеністю.
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в позові відмовляється через його недоведеність, то судовий збір не стягується з відповідача.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 39817,26 грн., стягнення судових витрат відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 03.11.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.