Справа №338/1188/25
05 листопада 2025 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. за участю представника позивача адвоката Дудорової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани цивільну справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Дудорової Ольги Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення частки та поділ майна подружжя,
03 вересня 2025 року представник позивача - адвокат Дудорова О. О., в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення частки та поділ майна подружжя.
В позові зазначила, що 03 лютого 2004 року сторони зареєстрували шлюб у Кричківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області актовий запис № 3.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року у справі № 338/1035/23 шлюб між сторонами розірвано.
За час перебування у шлюбі, сторони набули у власність наступне майно:
Так, 09 грудня 2006 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок (посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінцем О.П., номер за реєстром 2980).
Згідно п. 2 договору продавець продав, а покупець купив дві земельні ділянки: 1) земельна ділянка кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, с. Кричка; 2) земельна ділянка кадастровий номер якої 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, с. Кричка.
У п. 11 даного договору зазначено, що позивачка ОСОБА_1 надала згоду на укладення даного договору, що підтверджується заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Богородчанського нотаріального округу ІваноФранківської області Любінцем О.П. від 09 грудня 2006 року, номер за реєстром 2979.
Таким чином, вищевказані земельні ділянки є спільним майном подружжя, як в силу норм СК України, так і в силу положень договору, в якому відповідач підтвердив набуття вищевказаних земельних ділянок в період перебування сторін у шлюбі.
Також, 09 грудня 2006 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу (посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ІваноФранківської області Любінцем О.П., номер за реєстром 2983), згідно якого продавець продав, а покупець купив домоволодіння, що відчужується, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За даними технічного паспорту житловий будинок цегляний, загальною площею 57.3 м.кв., житловою площею 37.0 м.кв., зазначений в плані літ.А, літня кухня дерев'яна, зазначена в плані літ.Б, гараж дерев'яний, зазначена в плані літ.В, літня кухня дерев'яна, зазначена в плані літ.Г, стодола дерев'яна, зазначена в плані літ.Д, стайня дерев'яна, зазначена в плані літ. Е, № криниця камінь, №2 огорожа штахетна.
Згідно п. 8 даного договору він укладався зі згоди дружини ОСОБА_1 , що підтверджується заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Богородчанського нотаріального округу Івано-Франківської області Любінцем О.П. від 09 грудня 2006 року, номер за реєстром 2979.
Таким чином, під час шлюбу сторони набули у власність майно, яке поділити в позасудовому порядку не можуть, в зв'язку з чим позивачка звертається до суду з даним позовом та просила суд:
Визнати земельну ділянку кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 в земельній ділянці кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка, складає .
Поділити спільне майно подружжя, а саме, визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка.
Визнати земельну ділянку кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 в земельній ділянці кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка, складає .
Поділити спільне майно подружжя, а саме, визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка.
Визнати домоволодіння загальна площа якого складає 57.3 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_1 , спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 в домоволодінні, загальна площа якого складає 57.3 м.кв, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , складає .
Поділити спільне майно подружжя, а саме, визнати за ОСОБА_1 право власності на частку домоволодіння, загальна площа якого складає 57.3 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду 05 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року було закрито підготовче провадження у справі призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників на 10 годину 30 хвилин 05 листопада 2025 року
В судовому засіданні представник позивача адвокат Дудорова О.О. просила розгляд справи провести за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення. Доводи позову підтримала, просила його задовольнити. Надала пояснення, спірний житловий будинок та дві земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки були придбані відповідачем у шлюбі з позивачем. На цей час позивач проживає у спірному житловому будинку та після визнання за нею права власності на частку, сторони самостійно будуть вирішувати питання щодо порядку користування цим спірним майном та земельними ділянками. Вказані речі є подільними та сторони самостійно можуть вирішити питання щодо їх поділу у рівних частках.
Відповідач та його представник адвокат Краюшкін О.С. в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили про час та місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не з'явився у судове засідання повторно без поважних причин та відсутні передбачені ст. 223 ЦПК України підстави для відкладення розгляду справи.
Виходячи з наведеного, суд визнав за можливе провести розгляд за відсутності відповідача, що узгоджується з положеннями ч.4 ст. 223 КПК України.
З огляду на встановлення одночасного існування умов передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03 лютого 2004 року сторони зареєстрували шлюб у Кричківській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області актовий запис № 3.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року у справі № 338/1035/23 шлюб між сторонами розірвано.
За час перебування у шлюбі, сторони набули у власність наступне майно.
Так, 09 грудня 2006 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок (посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінцем О.П., номер за реєстром 2980).
Згідно п. 2 договору продавець продав, а покупець купив дві земельні ділянки: 1) земельна ділянка кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, с. Кричка; 2) земельна ділянка кадастровий номер якої 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, с. Кричка.
Також, 09 грудня 2006 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу (посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу ІваноФранківської області Любінцем О.П., номер за реєстром 2983), згідно якого продавець продав, а покупець купив домоволодіння, що відчужується, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За даними технічного паспорту житловий будинок цегляний, загальною площею 57.3 м.кв., житловою площею 37.0 м.кв., зазначений в плані літ.А, літня кухня дерев'яна, зазначена в плані літ.Б, гараж дерев'яний, зазначена в плані літ.В, літня кухня дерев'яна, зазначена в плані літ.Г, стодола дерев'яна, зазначена в плані літ.Д, стайня дерев'яна, зазначена в плані літ. Е, № криниця камінь, №2 огорожа штахетна.
В силу положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п'ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України).
Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368ЦК України).
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі статтею 68 СК України зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Відповідно до пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" судам роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60,69 СК України, частину третю статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як зазначалось вище під час шлюбу сторін придбано нерухоме майно: земельна ділянка кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка; земельна ділянка кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка; домоволодіння, загальна площа якого складає 57.3 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Право власності на вказані об'єкти нерухомості зареєстроване на відповідача.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі N 522/1528/15-ц, провадження N 14-67 цс 20 (пункт 58); постанова Великої Палата Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20, провадження N 14-182цс21, яка стосується саме поділу нерухомого майна подружжя (пункти 23-27, 36).
Найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі N 522/1528/15-ц (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункт 63)).
При вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №615/1364/16-ц, провадження №61-6575 св 19, від 17 серпня 2022 року, у справі №522/8676/20, провадження №61-1714 св 22.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Це узгоджується з нормами СК України та правовими висновками Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №127/7029/15-ц (провадження №61-9018сво18).
Разом з тим, зазначене слід оцінювати у контексті із принципом змагальності цивільного процесу. Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Норми ст. ст. 317,319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
При цьому, за положеннями ч. 1ст. 358 ЦК України зазначає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно зі статтею 68 СК України зазначено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно доЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз зазначених вимог закону свідчить про те, що нерухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, хто з них є титульним його володільцем, якщо не буде встановлено інших обставин, а отже, у випадку, якщо вони не домовилися про порядок його поділу в натурі, спір може бути вирішений судом, зокрема, шляхом визначення їх ідеальних часток у ньому.
Відповідно до ч. 1 ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, на відповідача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень проти позову.
Під час судового розгляду справи будь-яких доказів на спростування доводів позову відповідачем до суду не надано.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи факт набуття спірного нерухомого майна у період шлюбу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону, та їх належить задовольнити та визнати за позивачем, право власності на частку спірного нерухомого майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 , а саме:
визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка.
визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка.
визнати за ОСОБА_1 право власності на частку домоволодіння, загальна площа якого складає 57.3 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя підлягають задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ), пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 77-80,81, 82, 89,141, 263-265, 270 ЦПК України, суд
Позов представника позивача - адвоката Дудорової Ольги Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визначення частки та поділ майна подружжя - задовольнити.
Визнати земельну ділянку кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 в земельній ділянці кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка, складає .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0055, площа 0,1338 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка.
Визнати земельну ділянку кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 в земельній ділянці кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка, складає .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер якої: 2620484001:01:001:0156, площа 0,0859 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Кричка.
Визнати домоволодіння загальна площа якого складає 57.3 м.кв., розташоване за адресою АДРЕСА_1 , спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 в домоволодінні, загальна площа якого складає 57.3 м.кв, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , складає .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку домоволодіння, загальна площа якого складає 57.3 м.кв., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя :