Справа № 206/6227/25
Провадження № 1-кс/206/1231/25
05.11.2025 Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_4 , погоджене першим заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, раніше судимого 02.11.2009 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 187, 69 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 19.09.2011 умовно-достроково не невідбутий строк 1 рік 11 місяців 16 днів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, - ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_4 , погоджене першим заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , будучи громадянином України скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022 № 206 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 та викладено нову редакцію переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Згідно зазначеного переліку вся територія Лисичанської міської громади Сіверськодонецького району Луганській області, зокрема м. Лисичанськ, з 03.07.2022, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку російської федерації та незаконного збройного формування, так званої «луганської народної республіки».
Також новим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до яких також віднесено Сіверськодонецький район Луганської області, зокрема м. Лисичанськ.
Також встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Законом України від 15.07.2025 № 4524-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2014 року ОСОБА_5 добровільно вступив до не передбаченого законом збройного формування, діючого на частині території Луганської області, в тому числі місті Лисичанськ, члени та структурні підрозділи якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
Вступивши в зазначене збройне формування ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність діяльності не передбаченого законом збройного формування, був зарахований до його складу, забезпечений військовою камуфльованою формою одягу, вогнепальною автоматичною зброєю та боєприпасами до неї, став приймати активну участь в його діяльності, виконуючи вказівки осіб, які були рангом вище нього на території міста Лисичанськ.
Так, в період часу з квітня по липень 2014 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , діючи в складі не передбаченого законами України збройного формування, керуючись прямим умислом, входив до оперативної групи штабу в якості стрілка не передбаченого законом збройного формування в захопленій адміністративній будівлі служби безпеки України міста Лисичанська, яка розташована за адресою: Луганська область місто Лисичанськ, вул. Революційна, 87.
07.03.2015 за вказаним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015130240000516 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України.
Крім того ОСОБА_5 , діючи в складі не передбаченого законом збройного формування, маючи умисел на придбання та зберігання вибухонебезпечних боєприпасів та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, керуючись умислом на придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в невстановлений час та при невстановлених обставинах придбав два споряджених корпуси гранати РГД-5 і два підривача УЗРГМ-2, чотири 40-мм гранотометні постріли ВОГ-25 та два 40-мм гранотометні постріли ВОГ-25П, які відносяться до категорії боєприпасів та придатні для виробництва вибуху, а також бойові припаси- 5,45-мм патрони зразка 1974 року у кількості 221 шт., виготовлені промисловим способом, придатні до стрільби, які став зберігати без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту вилучення 06 березня 2015 року.
06 березня 2015 року в період час з 14 години 50 хвилин до 15 години 55 хвилин, в ході огляду місця події в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками міліції були виявлені та вилучені вищевказані вибухонебезпечні боєприпаси та бойові припаси.
06.03.2015 за вказаним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015130240000507 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
29.06.2016 прокурором Лисичанської місцевої прокуратури матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12015130240000507 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та № 12015130240000516 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, об'єднані в одне провадження за єдиним реєстраційним номером 12015130240000507.
30.06.2016 органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015130580000507 від 06.03.2015, складено письмове повідомлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.260 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст.278, ч.3 ст.111, ст. 135 КПК України поштою направлено останньому.
18.07.2016 відповідно до ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук та заведена оперативно-розшукова справа № 3317 від 01.09.2016, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі п.2 ч.1 ст. 280 КПК України.
10.10.2025 в розділі оголошень офіційного друкованого видання, газети Кабінету Міністрів України «Урядовий Кур'єр» за № 207 (8133), розміщено повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 30.06.2016 у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.260 КК України.
10.10.2025 повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 30.06.2016 у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.260 КК України, розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України.
Крім того 10.10.2025 у вищевказаних інформаційних ресурсах, розміщені повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 , на 10 годину 14.10.2025, 15.10.2025,16.10.2025, до першого заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , та необхідності прибуття для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.260 КК України, допиту в якості підозрюваного та проведення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12015130580000507 від 06.03.2015, за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького,35, каб. 40, але підозрюваний ОСОБА_5 , не прибув на виклик уповноваженої службової особи, прокурора , без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття.
17.01.2022 слідчим суддею Лисичанського міського суду надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про орання запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, строк дії ухвали сплив 17.07.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.260 КК України повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
- показами свідка ОСОБА_6 яка показала, що з травня 2013 року вона зустрічалась з ОСОБА_5 , від якого має доньку, хоча разом вони ніколи не мешкали, інколи зустрічала його на вулицях м. Лисичанськ Луганської області. Також свідок повідомила, що ОСОБА_5 приймав участь в організації проросійських мітингів що проходили в місто Лисичанськ Луганської області. Наприкінці травня, початку червня 2014 року до неї до дому приїхав ОСОБА_5 , який був одягнутий у камуфльований одяг військового зразку та озброєний автоматичною зброєю. Під час проведення часу з донькою, ОСОБА_5 їй повідомив, що перебуває в рядах так званого ополчення та приймає участь в бойових діях проти ЗСУ. Далі приблизно в середині червня 2014 року, коли вона гуляла із донькою в парку, що розташований поблизу адміністративної будівлі служби безпеки України, вона зателефонувала ОСОБА_5 , якому повідомила, що в нього є час побачитись з донькою. В подальшому коли вона підійшла до будівлі СБУ України, вона звернулась до чоловіка у військовий формі з проханням покликати ОСОБА_5 , на що чоловік їй відповів, що у них за прізвищами ніхто, ні до кого не звертається, а лише за позивними і що у ОСОБА_5 , позивний « ОСОБА_7 ». Під час прогулянки в той день, ОСОБА_5 їй розповів, що він все також перебуває в рядах так званого ополчення та командує якимось підрозділом, яке дислокується у захопленій на той час адміністративній будівлі служби безпеки України. На початку 2015 року, вона розмовляла з ОСОБА_5 за допомогою програми Інтернет-зв'язку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », при цьому останній використовував абонентський номер НОМЕР_1 . Під час бесіди ОСОБА_5 їй повідомив, що в результаті отриманого поранення, він проходив курс лікування в м. Санкт-Петербург, а після лікування переїхав мешкати до м. Москва російської федерації де мешкає натепер, де також мешкає та працює його мати;
- протоколом огляду предмету, згідно якого здійснено огляд відеоматерілів наданих ОСОБА_6 , на яких зображений її співмешканець ОСОБА_5 , який позує в камуфльованому одязі з символікою НЗФ та озброєний автоматичною зброєю:
- показами свідка ОСОБА_8 який показав, що в середині травня 2014 року він добровільно вступив до не передбаченого законом збройного формування «ЛНР», яке на той час діяло на території міста Лисичанська, де виконував функції по охороні блок-постів. Так перебуваючи в штабі НЗФ в будівлі СБУ міста Лисичанська, він познайомився з ОСОБА_5 , за позивним « ОСОБА_7 », який перебував в складі НЗФ в якості стрілка, останній постійно носив камуфльований одяг та був озброєний автоматичною зброєю;
- показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які показали, що їх донька ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з 2003 року по липень 2014 року мешкала за адресою: АДРЕСА_2 . На початку квітня 2014 року, їм стало відомо, що їх донька почала співжити з ОСОБА_12 , який мешкав в її квартирі. З початком активних бойових дій у м. Лисичанськ Луганської області, вони перебували за місцем свого мешкання, а донька в липні 2014 року виїхала до АРК Крим до свого сина, при цьому свій комплект ключів від квартири, донька залишила ОСОБА_13 , щоб той приглядав за квартирою в період її відсутності в м. Лисичанськ Луганської області. Після звільнення м.Лисичанськ Луганської області від представників незаконних збройних формувань, вони приїздили до квартири доньки де здійснювали прибирання, догляд за кімнатними рослинами. Під прибирання у квартирі, на лоджії, вони в пакеті знайшли бойові припаси що належали ОСОБА_12 , які залишили на том ж місці, а згодом про цей факт повідомили до правоохоронного органу, представниками якого бойові припаси були вилучені;
- протоколом огляду місця події, відповідно до якого з письмового дозволу здійснено огляд квартири АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено 221 патрон, 2 корпуси гранат, 2 підривача, 6 гранатометних пострілів ВОГ
- показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які пояснили, що 06 березня 2015 року вони були залучені в якості понятих при проведенні огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , де в ході огляду були виявлені та вилучені бойові припаси та вибухонебезпечні предмети, які зі слів власника квартири ОСОБА_10 , належали співмешканцю доньки останнього, а саме ОСОБА_13 , якому їх донька залишала ключі від квартири перед виїздом до Автономної Республіки Крим;
- висновком експерта № 334 від 26.10.2015, згідно якого вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , два корпуси гранат РГД-5 та два підривача УЗРГМ-2, чотири 40-мм гранатометні постріли ВОГ-25, два 40-мм гранатометні постріли ВОГ- 25П, до є боєприпасами придатними до вибуху;
- висновком експерта № 312 від 06.10.2015, згідно якого вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , 221 патрон калібром 5,45 мм, є бойовими припасами придатними до стрільби.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.260 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої відповідно, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, а також те, що місцезнаходження останнього на теперішній час не встановлено та органом досудового розслідування, ОСОБА_5 оголошено в розшук, як особу яка переховується від органу досудового розслідування.
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, свідчать такі обставини, як те, що в цьому провадженні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 дали показання щодо протиправної діяльності підозрюваного ОСОБА_5 , останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі, маючи досвід відповідної діяльності у складі не передбачених законом збройних формувань, може чинити тиск на свідків шляхом погроз, шантажу, залякування, з метою спонукання надати хибні свідчення та, відповідно, уникнення ним кримінальної відповідальності.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, в якому він підозрюється, свідчать ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на території рф та має вільний доступ до тимчасово окупованої території України, що надає йому можливість продовжувати вчинення кримінального правопорушення в якому останній підозрюється, або скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку державних органів України. Також про наявність даного ризику свідчить тривалість вже вчиненого ним кримінального правопорушення, адже не передбачене законом збройне формування продовжує свою діяльність на території України і дотепер.
Враховуючи викладене, сторона обвинувачення приходить до висновку, що запобігти вищезазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
Також відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 260 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.263, ч.2 ст.260 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором свідчить наступне:
- покази свідка ОСОБА_6 яка показала, що з 2015 року, її колишній співмешканець ОСОБА_5 , перебуває на території рф, а саме переїхав мешкати до м. Москва російської федерації де мешкає натепер, де також мешкає та працює його мати, також ОСОБА_5 користується оператором мобільного зв'язку рф та має в користуванні абонентський номер р НОМЕР_1 ;
- повідомленням УКР ГУНП в Луганській області (оперативний підрозділ яким здійснюється розшук підозрюваного ОСОБА_5 ) від 19.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 державний кордон України не перетинав, місцезнаходження на підконтрольній території України не встановлена, майнові права на нерухоме майно на підконтрольній території України не зареєстровані
- відповідь Міністерства соціальної політики на запит слідчого від 21.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 як внутрішньо переміщена особа не обліку не перебуває;
- повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на запит слідчого від 26.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_5 , станом на 02.04.2025 як такий, що перетинав державний кордон України та виїхав до тимчасово окупованої території України, в базі даних не значиться;
- протоколом огляду від 08.10.2026, згідно якого здійснено огляд загальнодоступної інформації розміщеної на сайтах Інтернет, а саме: «Миротворец»- український ресурс, який є центром громадської організації, що займається дослідженням злочинів проти національної безпеки України, миру та міжнародного права та «Osint»- сайт по збору інформації з відкритих джерел про людей, організації чи події, в умовах війни. За результатами проведеного гляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 приймав активну участь у не передбачених законом збройному формуванні; є військовослужбовцем рф в званні єфрейтор на посаді старший снайпер стрілецького відділення НОМЕР_2 мотострілкового полка 2 гвардійської мотострілецької дивізії 1 гвардійського танкової армії об'єднаного стратегічного командування Московського воєнного округу армії рф, проходить військову службу в складі російських окупаційних військ, приймає участь у так званій СВО, тобто у збройній агресії проти України; - здійснює авіаперельоти територією рф, а саме з м. Мурманська- аеропорт Мурманськ до м. Москва- Міжнародний аеропорт Домодєдово, тобто перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агрессором.
Протягом квітня-вересня 2014 року значна кількість території та населених пунктів Луганської області, в тому числі м. Луганськ опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань ГШ ЗС Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Луганської області т.зв. «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
Одночасно, представниками Російської Федерації та контрольованими ними органами України, з метою насильницької зміни конституційного ладу України, на тимчасово окупованій частині Луганської області з числа представників політичного блоку «ЛНР» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації Російської Федерації - т.зв. «ЛНР», діяльність яких направлена на насильницьку зміну конституційного ладу України. У складі вищевказаних органів функціонували різного роду незаконні збройні формування, які виконували наступні функції:
- систематична організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників т.зв. «ЛНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- вербування нових учасників до складу незаконних збройних формувань та керівництво їхніми діями;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Луганської області;
- скоєння терористичних актів та диверсій на території України;
- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;
- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ЛНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
- вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 позачергових виборів Президента України на території Луганської області;
- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
Також слід зазначити, що майже всі населенні пункти Луганської області є окупованими російською федерацією, станом на час розгляду даного клопотання, а їх залишок, що перебуває під контролем державної влади України, знаходиться на безпосередній лінії бойового зіткнення з країною-агресором.
Таким чином встановлені наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, тому має безперешкодну можливість перебувати на тимчасово окупованій території України та пересуватись нею.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого розмір застави не визначається хоча б за однієї з наступних умов:
- стосовно підозрюваного, обвинуваченого який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;
- при розгляді клопотання у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 260 КК України, під час дії воєнного стану.
Всі ці умови наявні в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищезазначене, доцільно обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому обставин.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши подане клопотання та надані письмові матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СУ ГУНП в Луганській області знаходиться кримінальне провадження під № 12015130580000507, відомості про яке внесено до ЄРДР від 06.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
30.06.206 складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст.278, ч.3 ст.111, ст. 135 КПК України поштою направлено останньому.
Слідчий суддя, при вирішенні даного клопотання, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цими злочинами, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
18.07.2016 відповідно до ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук та заведена оперативно-розшукова справа № 3317 від 01.09.2016, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене на підставі п.2 ч.1 ст. 280 КПК України.
17.01.2022 слідчим суддею Лисичанського міського суду надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про орання запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, строк дії ухвали сплив 17.07.2022.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме їх копіями: витягом з ЄРДР; постановою про відновлення досудового розслідування від 04.11.2025, постановою про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих від 06.07.2023, постановою про внесення змін до групи прокурорів від 19.08.2025, постановою про здійснення досудового розслідування іншому органу від 17.05.2025, показами свідка ОСОБА_6 ; протоколом огляду предмету, згідно якого здійснено огляд відеоматерілів наданих ОСОБА_6 , на яких зображений її співмешканець ОСОБА_5 , який позує в камуфльованому одязі з символікою НЗФ та озброєний автоматичною зброєю, показами свідка ОСОБА_8 ; показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події, відповідно до якого з письмового дозволу здійснено огляд квартири АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено 221 патрон, 2 корпуси гранат, 2 підривача, 6 гранатометних пострілів ВОГ; показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; висновком експерта № 334 від 26.10.2015, згідно якого вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , два корпуси гранат РГД-5 та два підривача УЗРГМ-2, чотири 40-мм гранатометні постріли ВОГ-25, два 40-мм гранатометні постріли ВОГ- 25П, до є боєприпасами придатними до вибуху; висновком експерта № 312 від 06.10.2015, згідно якого вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , 221 патрон калібром 5,45 мм, є бойовими припасами придатними до стрільби, повідомленням про підозру від 30.06.2016, тощо.
Отже, оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слід прийти до висновку, що в своїй сукупності вони доводять наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України.
Окрім того, встановлені обставини під час розгляду клопотання та додані матеріали, дійсно свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Про наявність вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, свідчить наступне
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, а також те, що місцезнаходження останнього на теперішній час не встановлено та органом досудового розслідування, ОСОБА_5 оголошено в розшук, як особу яка переховується від органу досудового розслідування.
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, свідчать такі обставини, як те, що в цьому провадженні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 дали показання щодо протиправної діяльності підозрюваного ОСОБА_5 , останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі, маючи досвід відповідної діяльності у складі не передбачених законом збройних формувань, може чинити тиск на свідків шляхом погроз, шантажу, залякування, з метою спонукання надати хибні свідчення та, відповідно, уникнення ним кримінальної відповідальності.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, в якому він підозрюється, свідчать ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на території рф та має вільний доступ до тимчасово окупованої території України, що надає йому можливість продовжувати вчинення кримінального правопорушення в якому останній підозрюється, або скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку державних органів України. Також про наявність даного ризику свідчить тривалість вже вчиненого ним кримінального правопорушення, адже не передбачене законом збройне формування продовжує свою діяльність на території України і дотепер.
Слідчий суддя, окрім цього, враховує характер кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 260 КК України, у якому ОСОБА_5 підозрюється, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Слідчим суддею встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення нових злочинів становить суспільний інтерес. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Разом з тим,органом досудового розслідування з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було перевірено за обліками військовополонених і звільнених з полону, проведено моніторинг соціальних мереж Інтернет, перевірено за обліками ІІІ «Розшук», ІІ «Пізнання», перевірено розшукуваного за обліками ІІІ «ВПО».
В результаті проведеної перевірки встановлено, що на території України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалий час відсутній. При перевірці обліків ІМІтС "Аркан" у період з 08.11.2017 по теперішній час, встановлено, що ОСОБА_5 державний кордон України не перетинав, інформація щодо перетину державного кордону з тимчасово окупованої території Луганської та Донецької областей відсутня.
Таким чином наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, тобто на території російської федерації.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що в даному випадку прокурором доведено наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 дійсно перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, підлягає задоволенню та за відсутності підозрюваного ОСОБА_5 йому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 211, 309, 310, 336, 372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_4 , погоджене першим заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
За відсутності підозрюваного, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без визначення розміру застави.
Після затримання підозрюваного і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1