Єдиний унікальний номер 205/9300/24
Номер провадження 1-кс/205/1917/25
04 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши матеріали заяви ОСОБА_3 на відвід прокурора в рамках кримінального провадження № 12024046690000380 від 06.07.2024 року -,
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває заява ОСОБА_3 про відвід прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпро ОСОБА_4 у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню № 12024046690000380 від 06.07.2024 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначив, що в провадженні слідчого судці Новокодацького районного суду ОСОБА_1 знаходиться судова справа № 205/9300/24 (№1-кс/205/1917/25), процесуальний керівник, якої прокурор ОСОБА_4 .
В даному судовому провадженні розглядається скарга на постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУГІ №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 від 27.08.2025року про закриття кримінального провадження за № 12024046690000380 від 06.07.2025року.
З даною постановою від 27.09.2025 року заявник категорично не згоден, та вважає її передчасною без всебічного та об'єктивного дослідження обставин, які були заявлені у заяві від 05.07.2024року про правопорушення групою осіб за ознакою ч.З ст.190 ККУ , розгляд і дослідження яких обставин залишається без належного розгляду, без проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, без належного контролю процесуальним керівником, прокурором ОСОБА_4 процесуальних дій дізнавача ОСОБА_5 , що стало підставою внесення другої постанови про закриття кримінального провадження.
Постанова від 27.08.2025року про закриття кримінального провадження внесена дізнавачем без належного обґрунтування та мотивування у відповідності п.2 і 3 ч.5 ст.110 КПК України.
Зокрема, у постанові не зазначено які слідчі (розшукові) дії проведені з часу скасування Постанови від 25.12.2024року за ухвалою суду від 15.05.2025року та не викладено висновків результатів проведення таких процесуальних дій, відсутність яких може бути враховане, як таке, що має ознаки фальсифікації або зловживання процесуальних прав винесеною Постановою від 27.08.2025року, текст якої може бути доказом порушення порядку проведення слідчих і розшукових норм у Кримінальному процесуальному законодавстві України. Постанова від 27.08.2025року не відповідає матеріалам кримінального провадження та є ще свідченням не виконання ухвали суду від 22.05.2025 року, що цілком можна вважати про ознаки порушення ч.2 ст.382 ККУ України.
Сам факт того, що текст Постанови від 27.09.2025року, який є повністю однаковий (ідентичний) з текстом Постанови від 25.12.2024року про закриття кримінального провадження дізнавача СД ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 , який вже був скасований слідчим суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 у судовій справі №205/9300/24 (№1-кс/205/96/25) та була постановлена ухвала суду від 15.05.2025року про задоволення скарги скаржника ОСОБА_3 про скасувати Постанови від 25.12.2024року про закриття кримінального провадження № 12024046690000380 від 06.07.2024року. у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку, в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України, де за змістом скарги приводилися приклади не проведення жодних слідчих (розшукових) дій та відсутності процесуальних дій з боку прокурора ОСОБА_4 .
Постанова від 27.08.2025року повністю віддзеркалює бездіяльність прокурора ОСОБА_4 з часу подій внесення та скасування Постанови від 25.12.2024року, тільки з однією правовою обставиною, що відрізняє від попереднього то те, що прокурор не здійснювала контроль за виконанням дізнавачем ухвали суду від 22.05.2025 року, за рішенням якої потрібно було провести три слідчі (розшукові) дії. Ухвала суду від 22.05.2025 року не виконана. У матеріалах досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12024046690000380 від 06.07.2025року відсутнє підтвердження виконання ухвали суду від 22.05.2025 року.
Отже Постанова від 27.08.2025року, вже має ознаки дискримінації по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 , це визначається в обмеженні його процесуальних і матеріальних прав, що зменшує рівність здійснення прав потерпілого серед інших учасників кримінального провадження, доводить до висновків, що процесуальним прокурором ОСОБА_4 , процесуальним керівником не здійснювалися нею повноваження викладенні у положеннях ч.2 ст.36 КПК України, бездіяльність якої до виконання своїх повноважень стає не виконання завдання кримінального провадження закріпленні ст.2 КПК України, що обмежує мої права потерпілого, порушує мою рівність серед інших учасників кримінального провадження та додержання до нього, як потерпілого, зазначених позиції у ч.1 ст.7 КПК України, виштовхуючи мене за межі правового порядку встановленого у КПК України та іншого чинного законодавства, що саме і викликає у мене обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_4 , яка здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню № 12024046690000380 від 06.07.2025року, під час розгляду у суді Постанови дізнавача СД ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 від 27.08.2025року про закриття кримінального провадження за № 12024046690000380 від 06.07.2025року, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку, в порядку п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
За відповідністю положенням п.З ч.1ст.77 КПК України виникають підстави, за якими прокурор ОСОБА_4 особисто заінтересована в результатах кримінального провадження, що викликає обґрунтований сумнів в її неупередженості подальшого бути процесуальним керівником у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженні за № 12024046690000380 від 06.07.2025року.
За положенням ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Отже, мотивацією відводу прокурора ОСОБА_4 від подальшого процесуального керівництва у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженні за № 12024046690000380 від 06.07.2025року може бути таким:
1. Текст Постанови від 27.09.2025року, який є повністю однаковий (ідентичний) з текстом Постанови від 25.12.2024року про закриття кримінального провадження, що може бути кращою мотивацією для відводу прокурора тому, що прокурором не здійснювалися її повноваження визначенні у ч.2 ст.36 КПК України та доводить порушення п.15 ч.І ст.З КПК України, що викликає особисту зацікавленість прокурора - особи, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень, але по факту обставин такого не здійснює. Не виконання своїх повноважень, що закріпленні у п.4, 5, 7 ч.2 ст.36 КПК України, тобто у прокурора є наявність прямого інтересу яка може бути від закриття кримінального провадження, що може вплинути на виконання своїх обов'язків не витрачаючи часу на здійснення своїх повноважень. Однакових текстів постанов про закриття кримінального провадження не могло бути, якщо прокурором виконувалися її повноваження визначенні порядком КПК України та ЗУ «Про прокуратуру», а також виконувалися нормативно-правові акти, накази, Офісу Генеральної Прокуратури.
Тобто, прокурор, за матеріалами досудового розслідування має особисту зацікавленість у постанові про закриття кримінального провадження, підставами такого висновку може бути те, що не виконує свої повноваження не здійснює контроль проведення досудового розслідування. У матеріалах досудового розслідування немає її вказівок, контролю та нагляду за здійсненням дізнавачем слідчих (розшукових) дій. Навпаки, у матеріалах кримінального провадження є ухвала суду від 15.05.2025 року, але немає ухвали від 22.05.2025, саме за якою, поставлене було про зобов'язання дізнавача здійснити певні дії, провести слідчі (розшукові) дії. За період з 15.05.2025 року суттєвих змін щодо встановлення правочину про купівлю земельних дільниць та мотиву шахрайських дій групою осіб майже нічого не відбувалося.
Крім того, у матеріалах кримінального провадження є клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 10.07.2025 року та 28.07.2025 року до дізнавача, які дізнавач задовольнив і прийняв до провадження, але є постанова прокурора від 01.08.2025. про відмову у задоволенні клопотання, якою прокурор заперечує у здійсненні слідчих (розшукових) дій, які були викладенні у клопотанні потерпілого до дізнавача, а у клопотанні до прокурора, потерпілий просив прокурора здійснити свій контроль та внести вказівки щодо здійснення слідчих (розшукових) дій, які необхідні для встановлення правочину, який відбувся між родинами ОСОБА_6 , коли родина продавала земельні дільниці, а родина ОСОБА_7 купила ці дільниці, тільки оплату за земельні дільниці домовилися сплачувати частинами, кожного місяця у продовж декілька років. Однак, прокурором не здійснювався нагляд за слідчими (розшуковими) діями у відповідності до повноважень прокурора. Складається таке враження, що процесуальний прокурор особисто зацікавлений в завершенні досудового розслідування у кримінальному провадженні, самостійно доводячи, що сам прокурор не знає існуючи докази того, що між двома сторонами був правочин, який має сторону «оферта» і сторону «аскет» у відповідності ст.638, 641 і 642 ЦК України. Потрібно тільки такий правочин довести проводячи заходи слідчих (розшукових) дій.
У матеріалах кримінального провадження немає здійснених вказівок від процесуального керівника. У постанові від 01.08.2025 року, прокурор відмітив, що ним надано вказівки в порядку ст.36 КПК України про проведення слідчих дій, а саме допиту в якості свідка скарбника СТ «Зелений клин», витребувати та долучити до матеріалів справи статут СТ «Зелений клин», та провести інші слідчі. Однак, у матеріалах кримінального провадження, з якими потерпілий був ознайомлений у приміщенні Західної окружної прокуратури м. Дніпро, відсутні будь-які вказівки прокурора ОСОБА_4 щодо здійснення слідчих (розшукових) дій, відсутність яких мали можливий вплив на внесення постанови від 27.08.2025 року про закриття кримінального провадження за аналогією відсутності вказівок прокурора у досудовому розслідуванні до внесення постанови від 25.12.2024 року про закриття кримінального провадження.
Отже, встановлюється особиста зацікавленість у закритті кримінального провадження може бути також в одержанні привілеїв від швидкого досудового розслідування під її процесуальним керуванням та отриманні підвищеної заробітної платні, як винагороди за якісний надзору у кримінальному провадженні та здійсненні функцій представництва державних інтересів, а тому не може не викликати обґрунтований сумнів у неупередженості процесуального керівника, прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12024046690000380 від 06.07.2025 року.
2. Вивчаючи матеріали кримінального провадження у досудовому розслідуванні, яке здійснювалося до винесення постанови від 25.12.2024 року та постанови від 27.08.2025 року про закриття кримінального провадження за № 12024046690000380 від 06.07.2025 року, стикнувся з однаковою відсутністю будь-яких вказівок до проведення слідчих (розшукових) дій, що можуть бути доказом бездіяльності прокурора у проведенні надзору за досудовим розслідуванням та виконанням своїх повноважень та виконання функцій прокурора представництво інтересів громадянина або держави в суді додержуючись верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, що не може не викликати обґрунтований сумнів у неупередженості процесуального керівника, прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12024046690000380 від 06.07.2025 року.
Викликає обґрунтований сумнів у неупередженості процесуального керівника, прокурора ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження за № 12024046690000380 від 06.07.2025 року те, що не може бути підтвердженим не додержання статті 1 «Прокуратура» ЗУ «Про прокуратуру», якою зазначається: « Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави».
Також просив слідчого суддю звернути увагу на упереджене ставлення прокурора, яке може підтверджуватися не додержанням п.2 ч.1 ст. 2 «Функції прокуратури» ЗУ «Про прокуратуру», якою зазначено, що представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України. Крім того, до цього требо додати, що упереджене ставлення прокурора до виконання своїх повноважень витікають з не додержання ч.2 ст.9 КПК України, що не може викликати до дій прокурора довіру.
У ч. 1 ст. З «Засади діяльності прокуратури» ЗУ «Про прокуратуру», якою зазначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах: «1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; 9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання, тощо».
Відповідно ч.2 ст.36 КПК України, зазначається, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих. Таке не можливо стало за тих дій прокурора, коли з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що дізнавач додержався вимог ч.6 ст.284 КПК України, а прокурор відповідно, визначеному процесуальному строку у двадцять днів, здійснив обґрунтування законності внесеної постанови від 27.08.2025року. Таких процесуальних дій, визначених ч.6 ст.284 КПК України не здійснювалося дізнавачем і прокурором відповідно, під час внесення постанови від 25.12.2025року та постанови від 27.08.2025 року про закриття кримінального провадження. Тому висновки керівника досудового розслідування про закриття кримінального провадження залишилося без належного прокурорського надзору.
Не виконання ч.6 ст.284 КПК України, як факт відсутності прокурорського надзору за досудовим розслідуванням може бути об'єктивним сумнівом до неупередженості прокурора у кримінальному провадженні за № 12024046690000380 від 06.07.2025року, а тому виникає така постанова від 27.08.2025року про закриття кримінального провадження.
3. Вивчаючи матеріали кримінального провадження у досудовому розслідуванні, яке здійснювалося до винесення постанови від 27.08.2025року про закриття кримінального провадження не може не викликати обґрунтований сумнів у неупередженості процесуального керівника, прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12024046690000380 від 06.07.2025 року.
Сама Постанова від 27.08.2025року є фактичним доказом не виконання процесуальним керівником, прокурором ОСОБА_4 своїх повноважень у порядку КПК України та Закону України «Про прокуратуру». Постанова від 27.08.2025року не відповідає фактичним обставинам щодо викладеним у заяві від 05.07.2024року обставинам, що викликає обґрунтований сумнів того, що прокурору відомі обставини справи, відповідно яких мав проводити збирання доказів, доведеності їх, здійснювалися б дізнавачем слідчих (розшукових) дій, здійснилося внесення змін у відомості до ЄРДР, що є цілком логічним вважати обґрунтований сумнів у неупередженості процесуального керівника, прокурора ОСОБА_4 має свою підставність , а саме:
• обставини викладені у постанові від 27.08.2025року зовсім не відповідають фактичним заявленим обставинам викладеним у заяві від 05.07.2024року;
•внесенні відомості до ЄРДР є не вірними, хибними, які не відповідають дійсності фактичним обставинам викладеним у заяві від 05.07.2024року тому, що не були проведенні належні заходи досудового розслідування на підставі яких дізнавач мала би підстави внести зміни до відомостей ЄРДР;
•дізнавач не здійснила, а прокурор не провів належного контролю, щоб встановити помилку повноважної особи органу досудового розслідування ВП №1 ГУНП , який помилково визначає не працездатну особу, як працездатною особою та встановлює кримінальний проступок, а не кримінальний злочин, вносить попередню правову кваліфікацію, яка не відповідає не тільки фактичним обставинам, а без врахування ст.615 КПК України, за якої заявлена ознака правопорушення за ч.З ст.190 повинно була залишитися, як попередня.
•початок і послідовне проведення розгляду заяви від 05.07.2024року здійснювалося без додержання розумних строків з боку процесуального керівника;
•постанова від 27.08.2025року не відповідає вимогам п.2 і 3 ч.5 ст. 110 КПК України;
•не встановлювався сам факт шахрайства, не проводилося дослідження, не застосовувалися норми ст.ст.84, 91, 93 КПК України;
•прокурор не додержувалася положенням ст.90 КПК України, за якою дізнавач повинен був застосовувати Рішення національного суду або міжнародної судової установи щодо питання про допустимість доказів;
•прокурор не контролював клопотання від 27.08.25 року, яким долучалися Показання потерпілого, не виконанні;
•прокурор не здійснював всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування та проведення організації заходів слідчих (розшукових) дій у відповідності ст. 223 КПК України;
•прокурор не надав контролю факту, за яким дізнавач ОСОБА_5 не запрошувала потерпілого щодо здійснення положень ст.223 КПК України;
•прокурор не контролювала виконання дізнавачем ухвали суду від 22.05.2025 року;
•прокурор не заперечував необгрунтованим висновкам, постанови від 27.08.2025року, щодо обставин, які повинні бути встановлені дізнавачем, та завчасно надані висновки щодо дослідження та доведеності ознак шахрайства;
•прокурор не вносив вказівки у досудовому розслідуванні щодо відсутності ознак шахрайства, які не відповідають заявленим обставинам, доданим доказам до заяви і показанням потерпілого;
•прокурор не контролював не проведення дізнавачем необхідного та повного переліку слідчих дій, заявлених у показанні від 27.08.2025 року, спрямованих на встановлення правочину, продажу земельних дільниць;
•на протязі всього часу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні прокурором не пропонувалися вказівками до дізнавача провести необхідні експертизи;
•прокурор не реагує, що дізнавач у постанові від 27.08.2025 року коментує свої припущення щодо орендної оплати, коли нею не були зібрані належні докази існування оренди земельних дільниць;
•прокурор разом з дізнавачем, має хибне бачення щодо існуючого правочину продажу земельних дільниць, які означенні у письмового договору між сторонами правочину, їх усна домовленість, підтверджена ст.ст. 626, 638, 641 і 642 ЦК України, як правочин, який складений на підставі закону.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав доводи, викладені в заяві про відвід, наполягав на її задоволенні.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просила заяву ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши подану заяву з додатками, вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ст. 77 КПК України Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
В межах розгляду заяви не встановлено підстав передбачених ст. 77 КПК для відводу прокурора, а доводи ОСОБА_3 зводяться до загальної оцінки діяльності прокурора, як процесуального керівника у даному кримінальному провадженні і носять суб'єктивний характер.
Керуючись ст. 77, ст. 303, ст. 304, ст. 306 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні заяви скаржника ОСОБА_3 на відвід прокурора в рамках кримінального провадження № 12024046690000380 від 06.07.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1