Справа № 203/7986/25
Провадження № 1-кп/0203/2500/2025
07.11.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025047170000104 від 11 жовтня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уроджененця смт.Золочів, Золочівського району Харківської області, громадянина України, із середньою технічною освітою, одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючого на посаді механіка-водія 2 танкового взводу 3 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді механіка-водія 2 танкового взводу З танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , та обізнаним, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, з метою незаконного отримання права керування транспортним засобом, восени 2025 року, перебуваючи у м. Краматорськ, Донецької області, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи на підставі виниклого протиправного умислу, спрямованого що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, у мережі «Інтернет» за допомогою пошукової системи «Google», знайшов оголошення про виготовлення посвідчень водія, після чого у ОСОБА_3 , виник протиправний умисел, спрямований на пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його подальшого використання.
Після чого ОСОБА_3 , маючи бажання отримати офіційний документ, а саме посвідчення водія, що забезпечує право громадян на керування автомобілем та облік транспортних засобів, однак не бажаючи проходити офіційну реєстрацію у державній установі згідно Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністра України № 340 від 08 травня 1993 року, під час спілкування з невстановленою в ході досудового розслідування особою та невстановленим в ході досудового розслідування шляхом, надав останій свої особисті анкетні дані, а саме прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження, свою фотографію та зразок підпису, після цього, невстановлена в ході досудового розслідування особа, в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, за допомогою знакосинтезуючого пристрою типу термосублімапійного, ретрансферного принтерів, підробила посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , заповненого на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », чим вчинив пособництво в підробленні офіційного документа, та яке ОСОБА_3 отримав восени 2025 року, (більш точний час під час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Краматорськ, Донецької області (точної адреси встановити не представилось можливим), чим фактично набув завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія, який почав зберігати при собі з метою його подальшого використання.
Крім того, продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, ОСОБА_3 в порушення приписів «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою від 08.05.1993 КМУ № 340, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, про що йому було достовірно відомо, використав завідомо підроблене посвідчення водія.
Так, ОСОБА_3 11 жовтня 2025 року, близько 00 годин 20 хвилин, перебуваючи неподалік від головного входу до залізничного вокзалу станції «Дніпро- Головний», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, буд. 11, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки документів, що посвідчують його особу, в процесі чого, на законну вимогу працівника поліції пред'явити документи, що посвідчують особу. ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження своєї особи, діючи умисно, достовірно знаючи, що вищезазначене посвідчення водія є підробленим, надаючи своїм діям ознак правомірності, добровільно надав працівникам патрульної поліції завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим використав завідомо підроблений документ, який було вилучено.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що, відповідно до положень ч.2 ст.302 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_4 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
До обвинувального акту долучена заява ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленим досудовим розслідуванням обставинами, про ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка складена у присутності захисника ОСОБА_4 відповідно до яких ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27, ч. 1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без його участі, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 ст. 302 КПК України.
Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.
Судом, у відповідності до ч.2 ст.381 КПК України, визнано можливим розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями, що виразились у пособництві у підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його використання підроблювачем, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, а також своїми діями, що виразились у використанні завідомо підробленого документу, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.4 ст.358 КК України.
При призначенні обвинуваченій покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його ставлення до скоєного, враховує наявність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.ч.1,4 ст.358 КК України, а саме у вигляді обмеження волі, та вважає за можливе виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати в розмірі 3119 гривень 90 копійок за судову-технічну експертизу документів № СЕ-19/104-25/40095-ДД від 23.10.2025, відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню зі ОСОБА_3 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити в порядку 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.53, 368, 370-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України і призначити покарання:
- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України - один рік обмеження волі.
- за ч.4 ст.358 КК України - один рік та один місяць обмеження волі;
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді одного року та одного місяця обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_3 як за особою, звільненої від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини, в якій ОСОБА_3 проходить службу, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 3119,90 гривень (три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 90 (дев'яносто) копійок.
Арешт, накладений ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 20.10.2025 року на бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане на ім'я « ОСОБА_3 », - скасувати.
Речові докази: посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_3 ,яке знаходиться у спеціальному пакеті CR I1147352,конверт з DVD-R диском, довідку Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях ТСЦ МВС №1242 від 21.05.2025 №31/9/58195 та свідоцтво ТОВ «Автошкола ПРО», які знаходяться у спеціальному паперовому конверті НПУ - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду, через Центральний районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1