Номер справи 171/2954/25
Номер провадження 2/171/1795/25
(заочне)
06.11.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ровної Н.А.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне транспортне бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,-
01.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Моторне транспортне бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, в якій просить стягнути з відповідача різницю між фактичними збитками та страховою виплатою у розмірі 71 364,19 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн та судові витрати по справі у розмірі 7 211,20 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10.01.2025 о 17:15 у м. Апостолове на вул. Центральна сталася ДТП за участю автомобіля Audi Q8 (н.з. НОМЕР_1 ), що належить позивачу та перебував під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Volkswagen (н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням відповідача. Відповідач порушив п. 13.1 ПДР, не обрав безпечну швидкість і дистанцію, не прийняв міри до зменшення швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем Audi Q8 (н.з. НОМЕР_1 ), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце пригоди (п. 2.10. а ПДР) та вживав алкогольні напої до проходження огляду на стан сп'яніння (п.2.10.є.ПДР). Постановою Апостолівського районного суду від 28.01.2025 відповідача визнано винним за ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП. МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі у розмірі 114 399,79 грн., але вона не покрила всі збитки спричинені відповідачем в результаті ДТП. Для визначення розміру завданого в результаті ДТП реального матеріального збитку, позивачем було замовлено проведення транспортно-товарознавчого дослідження, згідно якого вартість збитку склала 185763.98 грн. Крім того, внаслідок ДТП позивачка зазнала душевних страждань, пережитими нею у зв'язку із з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів її сім'ї та самим фактом пошкодження належного їй майна, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. На підставі вищенаведеного позивач звернулася до суду з вимогою про стягнення з відповідача різниці між фактичними збитками та отриманою страховою виплатою, а також компенсації моральної шкоди.
Ухвалою від 07.08.2025 року відкрито провадження у справі. Відповідно до статті 252 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Клопотань сторін про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не надходило. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Відзиву від відповідача не надходило. Представник третьої особи: МТСБУ - Чепіков Олексій Олександрович, який ді на підставі довіреності від 05.12.2024 року № 6-01/135 надав до суду письмові пояснення щодо позову, згідно яких, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність і просять суд покласти на відповідача - ОСОБА_2 всі понесені судові витрати у зв'язку із розглядом справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
З огляду на ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 10.01.2025 о 17:15 у м. Апостолове на вул. Центральна сталася ДТП за участю автомобіля Audi Q8 (н.з. НОМЕР_1 ), що належить позивачу та перебував під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Volkswagen (н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням відповідача. Відповідач порушив п. 13.1 ПДР, не обрав безпечну швидкість і дистанцію, не прийняв міри до зменшення швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем Audi Q8 (н.з. НОМЕР_1 ), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце пригоди (п. 2.10. а ПДР) та вживав алкогольні напої до проходження огляду на стан сп'яніння (п.2.10.є.ПДР).
Зі змісту Постанови Апостолівського районного суду від 28.01.2025 справа № 171/193/25, вбачається, що відповідача визнано винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбаченихст. ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Постанова набрала чинності 07.02.2025. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, з врахуванням вище наведених норм права, особою, що повинна відповідати за завдану шкоду є відповідач по справі. Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди у відповідача був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У позивача був дійсний страховий поліс ОСЦПВ № 226260256 ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
З метою отримання страхового відшкодування 13.01.2025 року позивач, як потерпіла особа, подала до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду і заяву про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (номер справи МТСБУ 113269). Відповідно до електронного листа МТСБУ, прийнято рішення Моторно транспортного бюро України про виплату позивачу відшкодування шкоди в розмірі 114 399,79 грн. Згідно банківської квитанції від 25.03.2025 року МТСБУ здійснило вищезазначену страхову (регламентну) виплату на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи.
Для визначення розміру завданого в результаті ДТП реального матеріального збитку, позивачем було замовлено проведення транспортно-товарознавчого дослідження, що підтверджується Договором про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 16 від 31.01.2025 р. Як вбачається з Висновку судового експерта № 19/25 складеного 07 лютого 2025 року, вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля Audi Q8 н.з. НОМЕР_1 , склала 185763.98 грн (сто вісімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 98 копійок). Судовим експертом вартість матеріального збитку визначено як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ (Сврз) та величини втрати товарної вартості (ВТВ), а саме: вартість ремонтних робіт - 12012,00 грн., вартість матеріалів з ПДВ - 12593,44 грн., вартість замінених деталей з ПДВ - 116355,90 грн., коефіцієнт фізичного зносу - 0, втрата товарної вартості - 44802,64 грн.
Фактичні збитки пошкодженого автомобіля суттєво більші, аніж отримані страхові відшкодування (185763.98 - 114 399,79 = 71364.19), невідшкодованими залишилися 71364.19 грн. (сімдесят одна тисяча триста шістдесят чотири гривні 19 коп.)
Дані правовідносини регулюються нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Цивільного кодексу України. За своїм правовим характером вони є деліктними, тобто такими, що виникли внаслідок заподіяння шкоди.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування, передбачене ч. 1 ст. 22 ЦК України.
Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Частиною 3 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому, джерелом підвищеної небезпеки визнається діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).
З огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі абзацом 2 частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб'єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.
Регламентна виплата була здійснена в розмірі вартості відновлювального ремонту, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) за вирахуванням суми податку на додану вартість запасних частин та матеріалів (ч. 5 ст. 27 Закону), а також не визначалася і не враховувалася величина втрати товарної вартості - умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження в порівнянні з ринковою вартістю подібного неушкодженого КТЗ.
Відповідно до р. ІІ. п.2.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 2060/5/496 від 24.05.2022 року https://zakon.rada.gov.ua). - вартість матеріального збитку - вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
МТСБУ здійснило регламентну виплату в сумі 114 399,79 грн, що не покриває повних збитків. Згідно з висновком експерта № 19/25 від 07.02.2025, загальна сума збитків становить 185 763,98 грн, різниця - 71 364,19 грн.
Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред'явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц (провадження № 61-4463св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-(провадження № 61-34581св18), від 21 липня 2021 року у справі № 757/33065/18-ц (провадження № 61-691св21).
Крім того, внаслідок ДТП позивачка зазнала душевних страждань, пережитими нею у зв'язку із з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів її сім'ї та самим фактом пошкодження належного їй майна (п.п. 2, 3 ч.2 ст.23 ЦК), спричинених хвилюванням, нервовим стресом, після ДТП вона почала відчувати знижений і нестійкий настрій, порушення сну, емоційну напругу, нервозність та дратівливість, що відобразилося на повсякденному житті. Наслідки ДТП призвели до змін у звичному способі її життя, оскільки вона втратила можливість користуватися власним автомобілем, була вимушена витрачати свої кошти, бо за характером ритму її життя вона постійно пересувається на автомобілі в різний час та є багато незручностей доїжджати до місць роботи (вона адвокат, що потребує багато пересувань). Позивач була змушена витрачати додатковий час, зусилля та власні кошти на збирання необхідних документів, звернення до страхової компанії, суду, щоб довести порушення своїх прав та отримати справедливе відшкодування.
Також на момент ДТП в автомобілі на задніх кріслах перебувало двоє малолітніх дітей позивачки, які зазнали нервового стресу при зіткненні з автомобілем відповідача. Додаткових моральних страджань було завдано безвідповідальною поведінкою відповідача, який не поцікавився чи є постраждалі особи, залишив місце ДТП, після ДТП за його участі розпивав спиртні напої, в подальшому не намагався зв'язатися з потерпілою, не здійснив жодних дій щодо відшкодування завданих ним збитків, тому відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. (двадцяти тисяч гривень) буде адекватним і співмірним із спричиненою їй матеріальною шкодою.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та у приниженні честі і гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення (ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997). Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи «Савула протиУкраїни», №12868/05, рішення від 10.12.2009; «Войтенко проти України», № 18966/02, рішення від 29.06.2004).
Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача, оскільки з наведених вище норм та обставин, вбачається, що відповідач має відшкодувати шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: матеріальну у розмірі 71 364,19 грн., тобто різницю між фактичними збитками та страховою виплатою, та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
Окрім цього, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати, які складаються з сплаченого позивачем судового збору у сумі 1 211,20 грн. і вартості висновку експерта у сумі 6000,00 грн., що відповідатиме вимогам ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 1167,1187,1192 ЦК України, ст. ст. 77-81, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Моторне транспортне бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_5 ) шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди: матеріальну шкоду у сумі 71 364,19 грн. (сімдесят одна тисяча триста шістдесят чотири гривні 19 копійок), моральну шкоду у сумі 20 000 грн. (двадцяти тисяч гривень), судові витрати: вартість висновку експерта у сумі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень) та судовий збір у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), всього: 98 575, 39 грн (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 39 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Ліпчанський