Справа № 991/1453/21
Провадження 1-кп/991/6/21
05 листопада 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у межах розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за фактом вчинення
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Баба Недригайлівського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
установив:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
04 листопада 2025 року від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді передачі ОСОБА_6 на піклування сину ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» (м. Київ, вул. Кирилівська, 103) на 60 днів.
На обґрунтування клопотання зазначає, що прокурором до Вищого антикорупційного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Відповідно до висновку психолого-психіатричного експертного дослідження № 677 від 05 липня 2023 року ОСОБА_6 страждає на стійкий психічний розлад та потребує проведення відносно нього комплексної психолого-психіатричної експертизи, згідно із ст. 242 КПК України.
За висновком судово-психіатричного експерта № 197 від 26 лютого 2024 року, складеним за результатами проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, зокрема визначено, що встановити, чи міг ОСОБА_6 під час діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, усвідомлювати свої дії та керувати ними, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного та, що обвинувачений за своїм психічним станом становить небезпеку для себе та не є потенційно небезпечним для оточуючих, у зв'язку з чим потребує стаціонарного лікування.
Згідно із висновком судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року, складеного за результатами проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи, встановлено, що ОСОБА_6 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом та депресивно-параноїдною симптоматикою, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними; виявлений психічний розлад клінічно розгорнувся щонайменше з початку 2020 року; у період інкримінованих дій, ОСОБА_6 також страждав органічним розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; враховуючи психічний стан ОСОБА_6 рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у виді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.
Отже, у Вищому антикорупційному суді під час судового розгляду обвинувального акта фактично була встановлена неосудність обвинуваченого ОСОБА_6 .
07 липня 2025 року ОСОБА_6 , його захиснику та сину ОСОБА_7 вручено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2025 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом. Передано ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 , для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 103), на 60 днів.
Прокурор зазначає, що станом на 05 листопада 2025 року строк дії запобіжного заходу становить 52 дні, проте з урахуванням того, що ризики не зменшилися та забезпечення явки ОСОБА_6 покладається на його сина, існують підстави для продовження строку запобіжного заходу.
На обґрунтування існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 : (1) є інвалідом першої групи пожиттєво, що дає йому можливість безперешкодно покинути територію України у будь-який час; (2) він під час вчинення суспільно небезпечного діяння вживав заходів конспірації; (3) повідомляв, що турбується з приводу своєї безпеки та можливості бути затриманим та поміщеним в ізолятор тимчасового тримання за вчинення злочину, однак це не зупинило його продовжити злочинні дії; (4) під час зустрічей з ОСОБА_9 останній демонстрував впевненість у безкарності своїх вчинків, повідомляючи про численні випадки вчинення корупційних діянь та демонстрував впливовість через знайомство з політиками; (5) 9 разів виїжджав на непідконтрольну територію України - перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованої територією АР Крим, де у нього та його дружини знаходяться щонайменше п'ять об'єктів нерухомого майна, серед яких, апартаменти, де він може проживати та переховуватися від суду. Також під час дії воєнного стану перетинав кордон у супроводі сина.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, обґрунтовує тим, що: (1) у кримінальному провадженні прокурором наданий суду перелік свідків, яких сторона обвинувачення планує допитати під час судового розгляду; (2) такі свідки є знайомими родини ОСОБА_10 , а тому не виключається вплив на них з метою зміни показань або приховання певних деталей.
Прокурор стверджує, що продовження запобіжного заходу у виді передання на піклування близьким родичам з обов'язковим лікарським наглядом буде найбільш дієвим, забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та організує судовий розгляд, з огляду на: (1) обставини, які досліджував суд, та проведені експертні дослідження; (2) постійне прибуття ОСОБА_6 у судові засідання у супроводі сина - ОСОБА_7 ; (3) акт № 2113/09- 06/10-2024 про встановлення факту здійснення ОСОБА_7 постійного догляду за ОСОБА_6 ; (4) забезпечення ОСОБА_7 лікування ОСОБА_6 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 зазначив, що ризики відсутні, також відсутні підстави, які б виправдовували продовження запобіжного заходу. Щодо ризиків, на які посилається прокурор, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду вказав, що ОСОБА_6 за станом здоров'я здійснював виїзд за межі України у супроводі свого законного представника, та повертався, отже наміру переховуватись чи вчиняти будь-які дії пов'язані з перешкодою проведення судового засідання не існує. Щодо ризику впливу на свідків, захисник повідомив, що свідки були допитані на стадії досудового розслідування ще 5 років тому, доказів про те, що ОСОБА_6 чи близькі йому родичі можуть впливати на свідків прокурором не надано. Тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Законний представник ОСОБА_7 зазначив, що виконує всі обов'язки, у тому числі і щодо забезпечення проходження лікування ОСОБА_6 , у разі погіршення стану його здоров'я звертається до лікарської установи для проведення стаціонарного лікування. Повідомив, що у період з жовтня по листопад 2025 року ОСОБА_6 був поміщений до лікарської установи для проведення стаціонарного лікування, про що надав виписку із медичної карти стаціонарного хворого.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 , на запитання суду, зазначив, що двічі перебував у лікарні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
За матеріалами справи встановлено, що 01 березня 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України - справа № 991/1453/21.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно ОСОБА_6 призначено стаціонарну судову психіатричну експертизу (т. 11 а.с. 44-51).
На виконання зазначеного судового рішення експертами Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» проведено комісійну стаціонарну судово-психіатричну експертизу стосовно ОСОБА_6 та складено висновок судово-психіатричного експерта № 17 від 19 лютого 2025 року (т. 12 а.с. 2-14), відповідно до якого:
на даний час ОСОБА_6 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом та депресивно-параноїдною симптоматикою, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Виявлений психічний розлад клінічно розгорнувся щонайменше з початку 2020 року;
у період інкримінованих дій також страждав органічним розладом особистості та поведінки внаслідок судинного ураження головного мозку з психоорганічним синдромом, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав; питання осудності та обмеженої осудності не належать до компетенції судово-психіатричної експертизи;
враховуючи психічний стан ОСОБА_6 рекомендовано застосування стаціонарних примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь відповідно до ст. 92 КК України;
за своїм психічним станом ОСОБА_6 не може правильно сприймати обставини кримінального провадження та давати по них відповідні покази, не може самостійно реалізовувати своє право на захист.
08 липня 2025 року від прокурора ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру та клопотання про зміну порядку судового розгляду в кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року за фактом вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2025 року задоволено клопотання прокурора та у відповідності до вимог ст. 362 КПК України змінено порядок судового розгляду у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року стосовно ОСОБА_6 і продовжено судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України (т. 13 а.с. 1-16, 82-85).
Відповідно до ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 липня 2025 року змінено застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом. Передано ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» на строк 60 днів. Заставу у розмірі 86 835 грн, внесену ОСОБА_6 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, повернуто заставодавцю (т. 13 а.с. 87-95).
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2025 року застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом. Передано ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 , для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 103), на 60 днів (т. 15 а.с. 42-49).
Тобто, станом на 05 листопада 2025 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 508 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Питання застосування запобіжних заходів врегульовані главою 18 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованості підозри.
Колегія суддів враховує, що суд, який здійснює кримінальне провадження, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення її права на розгляд справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо доведеності ризиків.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству.
У той же час, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Прокурор у клопотанні доводить існування двох ризиків, які на його переконання на цей час не зменшилися і наявність яких підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Колегія суддів, оцінюючи існування ризиків, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, матеріали справи, вважає, що наявна вірогідність того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також, колегія суддів враховує, що відповідно до виписок із медичних карток стаціонарного хворого 11752 та 12877 відділення надання психіатричної та паліативної допомоги № 15, ОСОБА_6 проходив лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради та перебував у стаціонарі у періоди з 16 по 29 вересня 2025 року та з 14 жовтня 2025 року по 03 листопада 2025 року, повний діагноз: F07.8 Органічне ураження головного мозку поєднаного ґенезу (ендокринного, судинного неопластичного) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями, затяжними та інтенсивними дисфоріями, дистимями. Стійкий галюцинаторно-параноїдний синдром, виражений психоорганічний синдром. Динаміка стану пацієнта, результати та ефективність лікування: за період стаціонарного лікування стан пацієнта суттєво не змінився, емоційно нестабільний, фіксований на власних переживаннях, на обличчі афект туги та печалю. Настрій пригнічний, продуктивна психотична симптоматика динамічно не змінилась. Сон медикаментозний, більшість часу перебував в межах ліжка, у переживаннях не розкривається, проте продовжувати лікування категорично відмовляється. У відділенні потребував постійної допомоги з боку медичного персоналу. Виписувався з відділеня за власним бажанням у супроводі сина. У рекомендаціях, зокрема зазначено: амбулаторне лікування у лікаря психіатра, контроль прийому ліків вдома, потребує стороннього нагляду (т. 15 а.с. 65-68).
З огляду на викладене, враховуючи рекомендаціїї лікаря, надані ОСОБА_6 , зважаючи на його психічний стан, який на час розгляду клопотання не змінився, також необхідність стороннього нагляду, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу та забезпечення виконання завдань кримінального провадження, суд доходить висновку про наявність підстав для продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 331, 369, 372, 376, 508 КПК України, суд,
постановив:
Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді передачі ОСОБА_6 на піклування сину - ОСОБА_7 для забезпечення проходження подальшого лікарського нагляду в Комунальному некомерційному підприємстві «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, 103), на 60 днів, тобто до 03 січня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22 червня 2020 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити прокурору та законному представнику ОСОБА_7 негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3