Справа № 991/11035/25
Провадження 1-кс/991/11120/25
30 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Подане клопотання обумовлене тим, що в порядку ст. 290 КПК України наразі триває стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у кримінально провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023, в межах якого ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру, що підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, а також наявністю ризиків, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання повністю та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.
Заперечуючи проти поданого клопотання, захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив про необґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_4 та про відсутність заявлених ризиків, зважаючи на належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, враховуючи, що досудове засідання наразі закінчено та 10.07.2025 стороні захисту надано доступ до матеріалів кримінального провадження, на думку захисника, також спростовує наявність існування заявлених ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_4 , в свою чергу, підтримав позицію свого захисника повністю.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 ч. 2, ст. 209 ч. 3, ст. 191 ч. 5 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що, у період часу не пізніше з 14.09.2022 по 24.10.2023, ОСОБА_4 , в порушення ст. 3 Закону України «Про оборонні закупівлі», ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в порушення своїх функціональних обов'язків, п.п.1.3, 1.5, 1.10 «Порядку підготовки, укладання та контролю за виконанням договорів (державних контрактів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за централізованими розрахунками Міністерства оборони України і здійснення оплати за ними в Командуванні Сил логістики Збройних Сил України, розподілу і доведення до військ виділених асигнувань», затвердженого наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України № 12 від 10.01.2020, ст. 3 Закону України «Про оборонні закупівлі», п.п.3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169, п.3 Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, зловживаючи своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_8 , з метою заволодіння бюджетними коштами, вчинили дії, направлені на забезпечення перемоги ТОВ «Аксарія» при закупівлі авіаційних шин Центральним управлінням забезпечення авіації та протиповітряної оборони Озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України (далі - Центральне управління) та подальшого укладення із ним державних контрактів № 370/3/5/6/2/126 від 10.11.2022 та № 370/3/5/6/2/141 від 07.12.2022, достовірно знаючи про можливість поставити такі авіаційні шини дешевше, в результаті чого заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 25 975 440 грн, чим спричинили державі в особі Міністерства оборони України збитки на загальну суму 25 975 440 грн.
Крім того, у період часу з 12.12.2022 по 15.11.2023 ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, будучи достовірно обізнаним про одержання на рахунки ТОВ «Аксарія» та надалі по ланцюгу на рахунки компанії «EVOR CONSULTING OU» грошових коштів, здобутих злочинним шляхом в наслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, здійснював фінансові операції, спрямовані на приховування, маскування джерела походження такого майна в особливо великому розмірі на загальну суму 25 975 440 грн, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Так, в рамках цього кримінального провадження 26.06.2025, зокрема ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчиненому в особливо великому розмірі.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому слідчий суддя лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.07.2025 у справі № 991/6784/25 (провадження № 1-кс/991/6554/25), залишеною без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 10.07.2025 у справі № № 991/6784/25 (провадження № 1-кс/991/470/25) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 8 500 000 грн та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відтак, строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , продовжено ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.09.2025 у справі № 991/8759/25 (провадження № 1-кс/991/8841/25) до 01.11.2025.
Оскільки 01.11.2025 строк дії таких обов'язків закінчується, за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження.
Водночас прокурор зазначає, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії вказаних обов'язків, оскільки в порядку ст. 290 КПК України 10.07.2025 стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та надано доступ для ознайомлення, а тому в даний час саме триває ознайомлення сторони захисту з цими матеріалами.
З урахуванням наведеного, ухвалою слідчого судді ВАКС від 09.05.2025 у справі № 991/4094/25 (провадження № 1-кс/991/4128/25) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023 до дев'яти місяців, тобто до 20.08.2025.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що питання щодо обчислення строку досудового розслідування в кримінальному провадженні може бути вирішено судом першої інстанції у судовому засіданні в разі скерування обвинувального акта до суду, про що, серед іншого, свідчить позиція колегії суддів, викладена в ухвалі Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верхового Суду у справі № 991/7915/23, що постановлена в рамках кримінального провадження №12017040000000531 від 06.03.2017.
Так, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні з метою неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України проведено всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, однак ще слід повністю виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, складення обвинувального акту за матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не вбачається можливим у межах строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов'язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_24 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати.
Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо належного виконання своїх обов'язків та здачі ОСОБА_4 паспорту не приймається слідчим судом як підстава, що виключає ризик можливого переховування підозрюваного, оскільки ОСОБА_4 не позбавлений можливості отримати новий паспорт громадянина України для виїду за кордон, а належна процесуальна поведінка на даному етапі досудового розслідування в умовах можливого отримання покарання в майбутньому не спростовує такий ризик.
Разом з тим, слідчий суддя вважає слушними доводи сторони захисту стосовно того, що наявність належного майнового стану не доведена прокурором, оскільки ОСОБА_4 з ОСОБА_25 не перебувають у зареєстрованому шлюбі, рішенням суду вони не визнані сім'єю, а тому майно, яким останні розпоряджаються є їх особистим, а не спільним. До таких же висновків дійшли судді АП ВАКС в ухвалі від 21.10.2025 у справі № 991/6787/25 про скасування арешту майна ОСОБА_25 , якою встановлено фінансову незалежність ОСОБА_25 від ОСОБА_4 та набуття цього майна за особисті кошти ОСОБА_25 ..
При цьому, відсутність або погіршення фінансового забезпечення ОСОБА_4 на даний час, на переконання слідчого судді, для переховування та втечі не виключають такого наміру та можливості в майбутньому.
Отже, на думку слідчого судді, наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, а тому слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, такий ризик не втратив свою актуальність.
У той же час, слідчий суддя визнав цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Незважаючи на те, що сторона захисту заперечує ймовірність здійснення будь-якого впливу на свідків зі сторони ОСОБА_4 , останньому після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України). Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на переконання слідчого судді, обґрунтованими є твердження прокурора, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, на момент розгляду цього клопотання, продовжує існувати.
Поряд з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що продовжує існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки в основу обґрунтування прокурором даного ризику покладений той факт, що ОСОБА_4 , використовуючи свої зв'язки в органах державної влади, Міністерстві оборони України, Центральному управлінні, Повітряних Силах та Командуванні Сил логістики Збройних Сил України (в тому числі за сприяння підозрюваного ОСОБА_8 ), з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення та введення в оману органу досудового розслідування та суду може вживати заходи, направлені на створення штучних доказів на користь свого захисту. Зокрема, такі обставини вже були встановлені під час досудового розслідування (зокрема підтверджуються відомостями з протоколу огляду файлу-образу мобільного телефону ОСОБА_8 від 31.03.2025, відповідно до яких ОСОБА_4 за участю ОСОБА_8 вживалися заходи на підготовку запитів та надання «потрібних» на них відповідей органами державної влади, які б трактувалися на користь їх захисту; отримання незаконним шляхом відомостей щодо господарської діяльності ТОВ «Укравіапром» (директором якого є свідок ОСОБА_23 ) з метою здійснення подальшого тиску на вказаного свідка та формування позиції свого захисту тощо).
А тому, на теперішній час, вказаний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не втратив своєї актуальності.
Досліджуючи наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя погоджується з доводами прокурора та дійшов висновку про його існування на даний час, оскільки ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище директора ТОВ «Аксарія» та являючись засновником вказаного підприємства, маючи прямий вирішальний вплив на це підприємство, може продовжувати приймати участь у здійсненні в майбутньому закупівель авіаційно-технічного майна, в тому числі авіаційних шин, Центральним управлінням та, маючи попередній злочинний досвід вчинення корупційного злочину, який йому інкримінується, може вчинити інший злочин за таких самих або за інших обставин. Тож, на даний час, ризик вчинення ОСОБА_4 іншого корупційного злочину під час проведення закупівель авіаційно-технічного майна Центральним управлінням є цілком реальним.
З урахуванням вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідність повністю виконати вимоги ст.ст. 290, 283 КПК України слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 ..
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що покладені на підозрюваного обов'язки, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
Втім, слідчий суддя приходить до висновку, що обмеження з приводу заборони ОСОБА_4 спілкування з будь-якими іншими особами щодо обставин кримінального провадження доцільно скасувати, оскільки таке формулювання є абстрактним, натомість, покладаючи такий обов'язок на підозрюваного, ст. 194 КПК України вимагає визначення слідчим суддею конкретних осіб. А отже слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , серед іншого, обов'язки утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023.
За таких обставин, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню та з огляду на положення ч.ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 30.12.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 , до 30.12.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000229 від 23.05.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1