Провадження № 33/821/528/25 Справа № 711/7492/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
31 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Фонрабе Є.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №711/7492/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Крім того стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,6 грн.
Як встановлено місцевим судом, ОСОБА_1 08.08.2025 о 23 год 40 хв керував автомобілем «КІА SEPHIA» д.р.н. НОМЕР_1 по вул. В. Чорновола, 9 в м. Черкаси в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням приладу газоаналізатору «Drager-Alcotest 7510», результат тесту № 231 - 0,62 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2025 через допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просить закрити провадження на підставі п. 1, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що його було безпідставно зупинено працівниками поліції для перевірки документів, а у подальшому, без законних на те підстав, проведено освідування за відсутності у нього будь-яких зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння.
Стверджує, що на момент зупинки транспортного засобу він був тверезий, а алкоголь вживав напередодні, тому, проходячи відповідний огляд, був впевнений, що тест на стан сп'яніння буде негативним.
При цьому, незважаючи на його незгоду з позитивним результатом тесту на стан сп'яніння, працівники поліції не склали направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров'я та в наркодиспансер його не доставили. З огляду на це він, дочекавшись закінчення комендантської години та відкриття Черкаського обласного наркологічного диспансеру, прибув до закладу, де його оглянув лікар, надавши висновок про те, що він тверезий.
Узагальнюючи викладене, стверджує, що суд помилково поклав в основу судового рішення протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис до нього, проігнорувавши надану ним виписку Черкаського обласного наркологічного диспансеру та Акт хіміко-токсикологічних досліджень про те, що станом на 08 год 20 хв 09.08.2025 у нього не виявлено ознак сп'яніння та не встановлено факту вживання алкоголю.
Заслухавши думки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Фонрабе Є.В. в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не належить, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення встановлено, що наведених вимог закону суд першої інстанції дотримався, порушень норм матеріального права не допустив.
Згідно п. 2.5 ПДР водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порушення цієї заборони тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується положеннями ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.
Установлено, що висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416932 від 09.08.2025, складеного поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Черкаській області Пасікою Р.В., про те, що ОСОБА_1 08.08.2025 о 23 год 40 хв в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 9 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Drager-Alcotest 7510», результат тесту № 231 - 0,62 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий протокол відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно підтверджуються сукупністю інших доказів, наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
При цьому враховується, що будь-яких заперечень щодо змісту протоколу ОСОБА_1 не висловлював, правом надати пояснення щодо обставин події, не скористався.
З Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що такий огляд проведено у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення та координації рухів. Огляд проведено за допомогою приладу «Drager-Alcotest 7510» ARLM0392. Результат огляду позитивний 0,62 проміле. З результатами такого огляду ОСОБА_1 погодився, про що міститься його підпис у відповідній графі Акту.
З роздруківки «Drager-Alcotest 7510» прилад ARLM0392 вбачається, що результат тесту № 231 ОСОБА_1 на алкоголь є позитивним і дорівнює 0,62 ‰. Вказана роздруківка містить підпис ОСОБА_1 та не містить будь-яких заперечень останнього щодо виявлених показників.
Згідно свідоцтва про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51QM128010324 чинного до 27.08.2025, газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 7510 OIML» № ARLM0392, 27.08.2024 пройшов перевірку і відповідає вимогам ДСТУ.
З направлення на огляд водія транспортного засобу слідує, що з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 09.08.2025 о 00.05 год направлявся до закладу охорони здоров'я КНП «ЧОНД» за результатом виявлених ознак сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.
Крім того обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються відеозаписом нагрудних камер працівників поліції, якими безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для правильного встановлення обставин справи, в тому числі факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР, у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, про що доведено останньому, який не заперечував факт вживання 300 мл пива та подальший огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу Dragerз результати 0,62 проміле, з якими останній погодився, у медичний заклад їхати бажання не виявив.
Доводи ОСОБА_1 про безпідставність зупинки транспортного засобу під його керуванням є надуманими та такими, що не узгоджуються з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, у тому числі, якщо водій порушив ПДР України.
Як слідує з рапорту поліцейського від 08.08.2025, автомобіль «КІА SEPHIA» д.р.н. НОМЕР_1 був зупинений у зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_1 п. 9.2 (б) ПДР, який при зміні напрямку руху не увімкнув відповідний показчик повороту.Саме під час спілкування працівників поліції з водієм щодо наведеного порушення, у нього виявлено характерні ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано пройти відповідний огляд на місці або у медичному закладі.
Зафіксовані в рапорті дані про причину зупинки транспортного засобу підтверджуються відеозаписом з бодікамер поліцейських, якими, у тому числі зафіксовано факт повідомлення ОСОБА_1 про причини зупинки транспортного засобу і його згода з допущеним порушенням вимог п. 9.2 (б) ПДР.
Враховується, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, у даному випадку щодо ОСОБА_1 по факту порушення п. 9.2 (б) ПДР протокол не складався у зв'язку із відсутністю відеореєстратора на службовому автомобілі, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння при виявленні відповідних ознак такого сп'яніння.
Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735 та зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 7 розділу І такої Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
З матеріалів справи установлено, що після виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), йому роз'яснено можливість проведення відповідного огляду на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров'я. При цьому ОСОБА_1 добровільно погодився пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора.
Даних про те, що ОСОБА_1 висловлював незгоду з результатом проведеного освідування на місці зупинки транспортного засобу або наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров'я, з матеріалів справи не вбачається.
З огляду на наведене, доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не забезпечили йому можливості пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оцінюю критично, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Дані виписки з амбулаторної карти № 219 та Акта 1402 хіміко-токсилогічних досліджень на ім'я ОСОБА_1 , на які посилається правопорушник в підтвердження відсутності стану алкогольного сп'яніння на момент зупинки транспортного засобу та проведення відповідного огляду на місці, були предметом перевірки та оцінки судом першої інстанції, з висновком якого цілковито погоджуюсь, зауважуючи про таке.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції встановлено граничний строк огляду водія в закладі охорони здоров'я з моменту виявлення у нього ознак будь-якого сп'яніння, який не має перевищувати дві години.
З виписки з амбулаторної карти КНП «ЧОПНД» № 219 від 09.08.2025 та Акту хіміко-токсикологічних досліджень № 1402 від 10.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 за самозверненням о 08 год. 20 хв 09.08.2025 пройшов освідування на встановлення стану сп'яніння, тобто через 8 годин після зупинення працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням та виявлення ознак алкогольного сп'яніння.
Тому, незважаючи на те, що наведені дані свідчать про те, що станом на 08 год. 20 хв 09.08.2025 ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння, відсутні підстави стверджувати, що результат його огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager-Alcotest 7510» в 0, 62 проміле, є недійсним, таким, що не давав підстав для складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до переконливого висновку, що наявні у справі докази, якими суд обґрунтовував постановлене рішення, є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накладене судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимогам ст. 33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2025 щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 вересня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Биба