Справа № 761/46874/25
Провадження № 2-з/761/383/2025
07 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення по справі за позовом ОСОБА_1 (особа, яка може набути статус позивача) до ОСОБА_2 (особа, яка може набути статус відповідача), приватний нотаріус Слінькова Ірина Геннадіївна (особа, яка може набути статус третьої особи) про визнання недійсним договору іпотеки, -
06 листопада 2025р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із вказаною заявою про вжиття заходів забезпечення позову, до його пред'явлення, в якій просив суд:
-накласти арешт на нерухоме майно до набрання рішенням у цій справі законної сили.
Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку, що вказана заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, серед іншого, містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути зазначена у заяві про забезпечення позову, оскільки у відповідності до вимог ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
При цьому, питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов'язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов'язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також, пунктом 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову повинна містити й інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Разом з тим, у поданій до суду заяві заявником у прохальній частині заяви не конкретозовано зміст вимог, а саме: не вказано конкретне нерухоме майно, його адресу, інші ідентифікуючі відомості про майно, на яке заявник просив суд накласти арешт, а також не вказано кому зазначене майно належить на праві власності, станом на дату подачі вказаної заяви до суду.
Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, з огляду на відсутність в заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та відсутність деталізованого змісту вимог заяви, суддя дійшов висновку, що вказану заяву необхідно повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 149, 150-153, 259-261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення по справі за позовом ОСОБА_1 (особа, яка може набути статус позивача) до ОСОБА_2 (особа, яка може набути статус відповідача), приватний нотаріус Слінькова Ірина Геннадіївна (особа, яка може набути статус третьої особи) про визнання недійсним договору іпотеки - повернути заявнику.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: