Справа №760/28226/25 1-кс/760/12438/25
27 жовтня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , про неповернення тимчасово вилученого майна при затриманні ,
встановив:
До Солом'янського районного суду м. Києва з скаргою на неповернення тимчасово вилученого майна, яка подана адвокатом ОСОБА_3 ,, в інтересах ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025100000000109 від 08.05.2025.
Короткий зміст скарги
25 вересня 2025 року ОСОБА_4 слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області повідомив про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні № 42025100000000109 від 08.05.2025.
Того ж дня у ОСОБА_4 були вилучені власні мобільні телефони марки «iPhone 16» чорного кольору в прозорому захисному чохлі, imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору в прозорому захисному чохлі, imei: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, imei: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 , серійний номер: НОМЕР_9 .
Вказані речі на день звернення скарги не повернуті власнику та не накладено на вказані речі арешт.
Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання.
Учасники в судове засідання не з'явилися про дату, місце та час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Встановлені судом обставини
Судом встановлено, що у провадженні слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування за № 42025100000000109 від 08.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
25 вересня 2025 року ОСОБА_4 слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області повідомив про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні № 42025100000000109 від 08.05.2025.
Того ж дня у ОСОБА_4 були вилучені власні мобільні телефони марки «iPhone 16» чорного кольору в прозорому захисному чохлі, imei: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору в прозорому захисному чохлі, imei: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , серійний номер: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Samsung», чорного кольору, imei: НОМЕР_7 , imei2: НОМЕР_8 , серійний номер: НОМЕР_9 .
Норми права, які підлягають застосуванню, оцінка та мотиви суду
У ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення.
В силу норм ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
У ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчим суддею за допомогою комп'ютерної програми Д3 встановлено, що по вказаному кримінальному провадженні на речі які зазначені представником скаржника, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду від 15.10.2025 у справі №76026703/25 накладено арешт.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , щодо не повернення тимчасово вилученого майна під час затримання, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 26, 167-169, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні скарги представника підозрюваного, адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , про неповернення тимчасово вилученого майна при затриманні - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1