Справа №760/18594/25
Провадження №2/760/11640/25
«07» листопада 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
у липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначає, що 19.02.1999 року між позивачем гр. ОСОБА_3 (яка після одруження отримала прізвище « ОСОБА_4 ») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції актовий запис № 68. Шлюб у позивача перший, від вказаного шлюбу з відповідачем мають трьох дітей, неповнолітня - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітній ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітня ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спочатку подружжя жило добре та дружньо, але після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації у них суттєво погіршилися стосунки через неповагу, постійні непорозуміння, несумісність характерів, принципово різні погляди щодо подружнього життя взагалі та ведення домашнього господарювання зокрема. Позивач втратила до відповідача почуття любові та поваги, прийшла до висновку, що шлюб розпався і відновити його неможливо, шлюб існує тільки формально, подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу суперечить її та її дітей інтересам, що має істотне значення. В зв'язку з чим, між ними остаточно були припинені шлюбні відносини, вони перестали вести спільне господарство, у кожного з них окремий бюджет. З врахуванням наведеного просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 19 лютого 1999 року за актовим записом №68 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції.
03 липня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 24 липня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
31 липня 2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
В період з 30 липня 2025 року по 04 серпня 2025 року суддя перебувала у нарадчій кімнаті.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року позовну заяву повторно залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
14 серпня 2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків. Недоліки позовної заяви усунено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі, без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
02 вересня 2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вказував, що припинення шлюбу між Позивачем та Відповідачем є виключно бажанням Позивача та не може відповідати інтересам дітей. Більше того, розірвання шлюбу між Позивачем і Відповідачем потенційно може призвести до погіршення морального, психологічною і матеріального стану спільних дітей Позивача і Відповідача, а також до можливої зміни їх соціального середовища. Починаючи з 2017 року Відповідач разом зі своєю родиною (Позивач і 3 спільних неповнолітніх дітей) постійно проживають за межами України. У вересні 2017 року Відповідач разом із родиною переїхав із м. Києва (Україна) до т. Варшави (Республіка Польща), де вони постійно проживали протягом п'яти років до червня 2022 року. В червні 2022 році вони переїхали до м. Ларпака, Республіка Кіпр. В м. Ларпака Відповідач та Позивач мають власне житло - чотирикімнатну квартиру, яку подружжя придбали в січні 2022 року. У вказаній квартирі вся сім'я проживає спільно. Діти Позивача та Відповідача протягом трьох років навчаються в приватній англійській школі MеdHigh в м. Ларпака і очікують на продовження навчання в 2025 2026 шкільному навчальному році. Крім того, діти мають усталені соціальні зв'язки з однолітками, відвідують позашкільні курси та спортивні гуртки. Отже, Відповідач не погоджується з обставинами, викладеними Позивачем у Позовній заяві. Припинення шлюбу між Позивачем та Відповідачем не може відповідати інтересам дітей, а є виключно бажанням Позивача. Крім того, Відповідач підтверджує, що діти мають бажання і можливість надалі проживати у вищевказаній квартирі, відвідувати заняття у вищевказаній школі, позашкільні заняття, гуртки тощо.
06 листопада 2025 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких позивач повідомляє, що примирення між сторонами є неможливим. Шлюбні відносини фактично припинені. Разом із тим, будь-які відносини між подружжям остаточно зруйновані, взаєморозуміння та взаємна підтримка відсутні, відновлення сімейних стосунків неможливе. У зв'язку з наведеним, підстав для надання строку на примирення немає та позивач категорично заперечує проти цього. З врахуванням наведеного, позивач підтримує вимоги, наведені у поданій позовній заяві в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.
Оскільки, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
19 лютого 1999 року між позивачем та відповідачем Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київа) серії НОМЕР_1 , актовий запис №68 (а.с. 26).
Від спільного подружнього життя у сторін народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Серія НОМЕР_2 , актовий запис № 3056, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Серія НОМЕР_3 , актовий запис № 2147 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Серія НОМЕР_4 , актовий запис № 1363 (а.с. 31 - 33).
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
За змістом ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) викладена правова позиція відповідно до якої: «Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України. Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України. Отже шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Суд враховує те, що позивач не бажає зберігати подружні відносини із відповідачем.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме інтересам позивача, збереження сім'ї є неможливим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд роз'яснює, що відповідно до п. п. 1, 2, 3 р. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день його надходження зробити відмітку про розірвання шлюбу на лицьовому боці актового запису про шлюб, зазначивши дату і номер рішення суду, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, а також внести відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Після цього не пізніше наступного робочого дня відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення (додаток 9) до архіву органу державної реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання повідомлення, проставляє у ньому відповідну відмітку.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, причини, які спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 6050-1777-7904-7520 від 02 липня 2025 року, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в 1 211,20 грн., сплачений за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263 - 265, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований 19 лютого 1999 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №68, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 1 211,20 грн., судового збору сплаченого за подання позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя І. О. Тесленко